Бізнес втрачає прибутки, але адаптується до труднощів
Як змінилась ситуація в українських компаніях порівняно з першими місяцями війни, розпочатої Росією в Україні?
Через рік від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну бізнес продовжує втрачати прибутки та стикатися з різним викликами, проте він до них адаптується та нарощує запас міцності.
Збитки великі
Більшість підприємств в Україні через війну працюють зі збитками. Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним Європейською Бізнес Асоціацією (організація міжнародного бізнесу в Україні, яка об'єднує понад 1000 європейських, українських та міжнародних компаній) минулий рік переважна більшість компаній завершила з мінусом. 83% респондентів повідомили про падіння доходів.
Своєю чергою експерти Центру економічної стратегії (ЦЕС) в рамках проєкту “Росія заплатить” за 2022-й рік підрахували суму збитків. За їх інформацією, український бізнес зазнав 13 млрд дол. прямих збитків внаслідок російської агресії. Загальні непрямі втрати українського бізнесу сягають 33,1 млрд дол.
Експерти вважають, що більше постраждав корпоративний сектор, ніж приватний. Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що доходи впали у всього корпоративного сектора. Заробляють добре лише ті, хто веде приватну практику. Річ у тім, що корпорації частіше стикаються з витратами виробництва, юридичними аспектами трудової діяльності, неготовністю працівників погоджуватись на зниження оплати праці
Виклики для бізнесу
Виклики, які постають перед українським бізнесом змінились у порівнянні з першими місяцями війни. Якщо тоді до трійки лідерів входили проблеми з логістикою, зростання інфляції та падіння доходів, то зараз найбільшими труднощами, згідно з опитуванням ЄБА, підприємці називають: перебої з енергопостачанням, зв'язком та Інтернетом, проблеми з бронюванням співробітників та виїздом за кордон, зниження купівельної спроможності населення.
Опитування демонструє, що про найбільший виклик перших місяців війни - труднощі з логістикою - зараз повідомляє тільки 30% компаній порівняно з 73% у березні 2022 р.
Орищак пояснює це тим, що стали зрозумілими райони підвищеної небезпеки активних військових дій. Минув період паніки і всі розуміють, що потрібно пристосовуватись до теперішніх умов.
Водночас згідно з лютневим опитуванням Інституту економічних досліджень (ІЕД) перебої з електропостачанням, водою та теплопостачанням залишаються проблемою номер один. Серед інших перешкод для ведення бізнесу у воєнний час респонденти називають зростання цін на сировину та матеріали та фактор безпеки.
Підприємці адаптуються
До викликів, викликаних війною, бізнес намагається адаптуватись.
За словами виконавчої директорки ЄБА Анни Дерев'янко, з проблемою з енергопостачанням, наприклад, борються, закуповуючи та встановлюючи різноманітні генератори. Деякі підприємці вже навіть починають створювати свої автономні джерела постачання - встановлюючи сонячні станції на своїх підприємствах.
Загалом, попри накопичення проблем, бізнес почуває себе краще через рік повномасштабної війни, ніж на її початку.
Усі опитані компанії-члени Асоціації працюють, 9 з 10-ти виплачують своїм співробітникам зарплату у повному обсязі за будь-якого фінансового результату.
Але головне - бізнес суттєво наростив свій запас міцності - якщо рік тому більшість компаній мали фінансових резервів на кілька місяців, то наразі більшість мають резерви на півроку, рік та більше.
“Це говорить про те, наскільки адаптивним, сміливим та прогресивним є бізнес, що працює в країні. Бізнесу здебільшого не доводиться думати про прибутки, однак компанії знайшли нову точку рівноваги, коли можуть виконувати свої зобов'язання сплачуючи податки, підтримувати співробітників та забезпечити продовжуваність бізнес-процесів”, - зазначила Дерев'янко.
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що саме адаптація до умов та прийняття ситуації, попри перебої зі світлом та емоційний пресинг дозволяють бізнесу виживати. Тому компанії відновлюють роботу у колишніх обсягах, часом знижуючи умови оплати, оскільки розуміють, що важливо діяти, навіть з мінімальним прибутком.
Своєю чергою Орищак вважає, що запаси міцності бізнесу збільшується за рахунок помірності закупівлі нових товарів, скорочення витрат на філіальні мережі, економії на відпускних у воєнний час та скорочення робочого штату.
А виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків каже, що їх опитування демонструє, що плани підприємств на найближчі два роки залишаються оптимістичними, водночас зросла невизначеність у довгостроковій перспективі.
Експерти вважають, що краще з викликами справляється приватний сектор, ніж корпоративний.
За словами Орищака ті, хто працюють на себе, щосили намагаються боротися з проблемами, з якими стикаються: перебої з енергопостачанням компенсують генераторами, з інтернетом - мобільним інтернетом. Вони готові домовлятися з клієнтами про відстрочку платежу і не бояться працювати навіть в дві зміни. Проблеми корпорацій полягають у їхній громіздкості. Це довгострокові зобов'язання з оренди приміщень, техніки, дорога апаратура та її обслуговування, зобов'язання з комунальних платежів, заробітних плат, відрядження тощо. Корпоративний сектор прибутковий лише за високої економічної активності країни. Інакше він зазнає великих збитків за кожен день простою трудової діяльності.
Порятунок не в релокації, а в інвестиціях
Цікаво, що порівняно з початком війни менша кількість бізнесу готова до релокації. На разі, за інформацією компанії Gradus Research, більшість компаній - 61% не потребує переміщення.
На думку М. Орищака, бізнес розуміє, що релокація не врятує. Більшість з тих, хто міг виїхати, вже це зробила і це добре для України. Якби ті, що залишилися мали можливість виїхати з країни, де ведуться бойові дії, та адаптувати свій бізнес у новій країні, то, ми б спостерігали закриття багатьох підприємств. На щастя, підприємці розуміють, що, по-перше, їх бізнес зав'язаний на людях та особливостях його ведення саме в нашій країні. Переїхати кудись і почати все з нуля не вихід із ситуації, тому більшість бізнесменів продовжує жити та працювати в Україні. По-друге, історія ведення бізнесу, репутація, важливі для внутрішнього ринку, і повернутися на арену після закриття буде непросто. По-третє, бізнес в Україні чекає, що війна скоро закінчиться, а отже, потрібно буде відновлювати економіку і краще за своїх людей це ніхто не зробить.
Розв’язувати проблеми, з якими стикається бізнес намагається не за рахунок переїзду за кордон, а за рахунок залучення інвестицій та виходу на глобальні ринки.
В ЄБА, наприклад, запустили ініціативу Global Business for Ukraine, щоб ділитись інформацією про бізнес-можливості в країні, про потенційних партнерів та інвесторів. Також інвестуватимуть в Україну і вже присутні на ринку компанії - 63% учасників ЄБА мають такі наміри. Це будуть інвестиції на підтримку бізнесу, пріоритетними галузями для інвестицій залишаються агро, IT, фарма, транспорт, FMCG.
Наразі міжнародні організації, такі як МІГА, DFC та національні уряди окремих країн (Польща, Німеччина) почали страхувати ризики для нових інвестицій в Україну під час війни. Тож є надія, що приватних інвестицій буде більше.
Вікторія Хаджирадєва