Доброволець з Ніжина. Упізнано розстріляного військового

Як стверджують у Мін'юсті, судові експерти нібито підтвердили особу розстріляного росіянами українського бійця.

Регіональне управління Сил територіальної оборони Північ ЗСУ вважає, що українським військовослужбовцем, який був розстріляний російськими військовими за слова "Слава Україні", є боєць 163-го батальйону 119-ї окремої бригади ТрО Чернігівської області Олександр Мацієвський.

В управлінні повідомили, що ще 30 грудня 2022 року Мацієвський та ще четверо військовослужбовців прийняли зустрічний бій з переважаючими силами ворога, переміщуючись під Соледаром Донецької області. З бійцями був втрачений візуальний контакт та зв'язок близько 12 години дня.

"Прорватися до місця їхньої позиції підкріплення не змогло через безперервний мінометний обстріл і щільний вогонь зі стрілецької зброї. Ми до кінця не знаємо подробиці того бою. Невідомо, хто і як загинув, невідомо, як Олександр потрапив у полон, свідків на жаль не залишилося, всі загиблі або зниклі безвісти", – додали в теробороні.

"Я ніколи не здамся в полон!"

Мацієвського на відео впізнали його мати Парасковія Михайлівна та син Михайло, а також товариші по службі з його підрозділу.

Востаннє Олександр дзвонив матері 29 грудня, повідомивши про своє перебування на фронті словами "Мамо, я ніколи не здамся в полон!". У наступні дні телефон військового не відповідав, а на 7 січня надійшло повідомлення "абонент знову на зв'язку".

"Після слів побратимів, що Сашка вже немає, життя поділилося на до і після… А потім знову випробування, впізнання рідної дитини у Київському морзі, огляд усіх отворів від куль, які обірвали життя Воїна", - розповіла Парасковія.

Мама згадує, що з появою у мережі відео її серце знову стислося.

"Це був мій Сашко, а потім дзвінок від його сина, він зі сльозами кричав: "Я бачив, як убили мого батька!" - додала мама Олександра.

Тіла захисників, які загинули в тому бою, були передані українській стороні та 14 лютого 2023 року військового поховали у Ніжині.

Доброволець з Ніжина

Народився Мацієвський 10 травня 1980 року в Молдові, куди за розподілом була направлена його мати. Вона працювала технологом на Кишинівській взуттєвій фабриці. Там же Олександр згодом закінчив середню школу та електротехнічний коледж. Потім родина повернулася додому – до Ніжина Чернігівської області.

До лютого 2022 року Олександр працював за спеціальністю. З першого дня повномасштабного вторгнення він пішов до Ніжинського військкомату, але відразу не зміг потрапити до армії. Він допомагав робити зміцнення у місті, чатував на блокпосту, готував пляшки із запальною сумішшю та наполегливо знову звертався до збірного пункту.

11 березня він був зарахований до Ніжинського батальйону територіальної оборони. Олександр старанно навчався воєнній справі, його призначили снайпером.

У грудні, коли батальйон збирався вирушати на схід, Олександр не сказав мамі, що він поїде до зони активних бойових дій, не хотів, щоб вона хвилювалася. Коли він прощався з нею, то "подякував за те, що вона його народила".

Дебати продовжуються

Через ажіотаж у ЗМІ про інформацію про загиблого Олександра сьогодні Регіональне управління Сил територіальної оборони Північ ЗСУ зробило нову заяву. В управлінні уточнили, що їхня інформація не є остаточною ідентифікацією особи військового з відео.

"До повного завершення проведення офіційного розслідування та офіційного підтвердження особи на відео уповноваженими органами не слід робити передчасних висновків… Станом на сьогодні ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати будь-які припущення щодо встановлення особистості українського Героя з цього відео", - йдеться у повідомленні. 

У свою чергу, заступник голови Мін'юсту Андрій Гайченко заявив, що судові експерти відомства нібито підтвердили особу загиблого героя з відео за допомогою фотопортретного дослідження. І ним, за словами чиновника, справді є Олександр Мацієвський.

"Крок за кроком вирахуємо і його вбивць. Співчуття рідним", - додав Гайченко.

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet