Масові протести у Франції: чи втримається уряд

У Франції громадяни вийшли на масові мітинги проти нової пенсійної реформи. Рейтинги президента Еммануеля Макрона обвалились, а уряд може піти у відставку.

Що відбувається у Франції

Отже, причиною обурення французів стала суперечлива реформа, ініційована на початку 2023 року, яка передбачає підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. Саме через це люди масово вийшли на вулиці з вимогою не приймати нову реформу. Як свідчать опитування, 70% французів проти реформи.

Крім того, не останнім у підбурюванні людей стало рішення уряду Франції скористатися статтею конституції, що дає змогу провести пенсійну реформу без голосування в парламенті. У відповідь на це французька опозиція 17 березня зареєструвала у парламенті дві резолюції про недовіру уряду.

Останній протест відбувся ввечері в суботу, 18 березня. Тоді у багатьох містах вкотре спалахнули сутички. У Парижі, де, за даними поліції, вийшли чотири тисячі незгодних з ініціативою уряду підняти пенсійний вік, заарештовано близько 80 демонстрантів.

Тим часому у Нанті за даними поліції вийшли 6 тисяч учасників протестів, за даними профспілок – 15 тисяч. Поліцейські, в яких з народу жбурляли пляшки, у відповідь застосувала сльозогінний газ, на трамвайних коліях під час заворушень стали підпалювати сміттєві баки. Зафіксовано також обстріл рекламних щитів і автобусних зупинок, пише Le Monde.

Слід зазначити, що до протестів доєднались місцеві профспілки. Вони сприяють протестним настроям. Це супроводжується порушенням роботи транспортної системи й навчальних закладів по всій країні. Наприклад, 30 відсотків рейсів з паризького аеропорту Орлі було скасовано в останній день страйку. До акцій протесту приєдналися й постачальники електроенергії, які зменшили її виробництво, а також працівники деяких телеканалів і радіостанцій.

В чому полягає пенсійна реформа у Франції

Як пише у своєму Facebookнардепка Галина Третьякова, французькі профспілки вимагають відкликати законопроект Макрона, який передбачає підвищення пенсійного віку до 65 років до 2030 року.

"Однак, навіть після підвищення пенсійного віку, Франція матиме один з найнижчих пенсійних віків у Європі, порівняно з країнами, такими як Італія та Німеччина, де він становить 67 років, у Великій Британії - 66, а в Іспанії - 65", - зазначає Третьякова.

Сергій Коробкін, експерт з питань пенсійного забезпечення, більш розлого пояснив, в чому сутність французької реформи. Він нагадав, востаннє підвищення пенсійного віку у Франції відбулося у 2010-му — з 60 до 62 років.

"Тепер його хочуть поступово підвищувати з 62 до 64 років, додаючи кожного року по три місяці. Реформу планують завершити до 2030 року. За словами прем’єр-міністерки Франції Елізабет Борн, мета реформи — забезпечити збалансовану пенсійну систему. За прогнозами французького уряду нестача коштів у пенсійному фонді до того часу може становити 20 млрд євро", - пише Коробкін у матеріалі на Соціальній інформаційній платформі.

Окрім підвищення пенсійного віку, також передбачається збільшення стажу, необхідного для призначення повної пенсії, пише експерт. З 2027 року будуть вимагати 43 роки стажу. Водночас мінімальну пенсію обіцяють підвищити до 1200 євро на місяць.  

"Цю реформу планували розпочати ще у 2020 році. І тоді взагалі йшлося про підвищення пенсійного віку до 67 років. Через це напередодні, у грудні 2019 року, на акції протесту вийшло понад 800 тисяч французів. Врешті-решт реформу відклали через пандемію коронавірусу", - зазначає Коробкін.

Жюльєн Пілло викладач економіки (Inseec), доцент (Університет Париж Сакле) і молодший науковий співробітник (CNRS), INSEEC Grande École, зазначає, що основною метою цього проєкту параметричної реформи, проти якої виступає більшість французів, є економія майже 18 мільярдів євро.

"Проблема розподільчої системи, перш за все, демографічна. З 2015 року чисельність населення Франції у віці 60 років і старше перевищила чисельність населення у віці до 20 років. Як і багато західних країн, Франція старіє", - наводить слова експерта портал The Epoch Times.

В результаті цього у Франції склалась дуже неоднозначна ситуація: за даними INSEE, рівень життя пенсіонера в середньому вищий, ніж у людини, яка працює, зокрема, через уже накопичений портфель нерухомості та набагато нижчий рівень заборгованості.

"У цій ситуації видається правомірним поставити під сумнів соціальну справедливість проєкту реформи, в якому відносно біднішим і нестабільнішим працівникам пропонується фінансувати пенсійну систему, яка приносить користь людям, у середньому більш забезпеченим", - каже Пілло.

Уряду загрожує відставка

На тлі протестів падають рейтинги Макрона та його уряду. За результатами опитування, 28% респондентів задоволені роботою президента Франції, що на 4 пункти менше, ніж місяць тому. Рейтинг прем'єр-міністра Елізабет Борн не змінився і становить 29%. Починаючи з грудня популярність Макрона впала на 8 пунктів.

Також уряду Франції загрожує відставка. Голосування щодо вотуму недовіри відбудеться сьогодні надвечір, приблизно о 18 годині. Депутати Національної асамблеї внесли загалом два проєкти про висловлення недовіри уряду Елізабет Борн, розглядатимуть обидва з них.

Перший – "міжпартійний" проєкт вотуму недовіри, ініційований групою Liot та підтриманий парламентарями з альянсу лівих сил Nupes.

Другий проєкт вотуму недовіри внесли депутати Національного об’єднання Марін Ле Пен.

"Щоб "звалити" уряд, проти нього має об'єднатися під час голосування не тільки вся ліва і ультраправа опозиція, а й праві Республіканці. Їхній лідер Ерік Сіотті вже встиг заявити, що фракція не має наміру голосувати за будь-який вотум недовіри кабінету Елізабет Борн.

Однак спостерігачі не виключають, що частина правих депутатів може піти наперекір позиції керівництва своєї партії.

Вотум недовіри уряду може бути оголошений голосами щонайменше 289 депутатів із 577 (абсолютною більшістю в Нацзборах). Теоретично це можливо", - пишуть у своєму матеріалі аналітики ЕП.

Якщо за підсумками голосування уряду висловлять недовіру, це означатиме його відставку та відхилення проєкту пенсійної реформи. Не виключено, що у такому разі Еммануель Макрон вирішить розпустити парламент.

Якщо обидва вотуми недовіри проваляться, проєкт пенсійної реформи вважатиметься ухваленим. Опозиційні сили у такому разі готуються оскаржувати його у Конституційному суді. Підписання проєкту президентом доведеться відкласти до завершення розгляду цих звернень, якщо вони будуть подані.

Зазначимо, що не дивлячись на складну та напружену ситуацію, французькі урядовці не планують відмовлятися від планів по пенсійній реформі. Bloomberg пише, що міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер заявив, що реформа пенсійної системи продовжиться, попри вуличні протести та голосування щодо вотуму недовіри уряду.

Бруно Ле Мер впевнений, що у парламенті не буде більшості для вотуму недовіри уряду.

"Якщо вотум недовіри буде схвалений, це зведе нанівець пенсійний законопроект і змусить прем'єр-міністра Елізабет Борн піти у відставку. Після цього Макрон буде змушений призначити новий уряд", – пояснює Bloomberg.  

Ле Мер повторив думку уряду, що реформа, яка збільшить пенсійний вік для багатьох людей до 64 років з нинішніх 62, необхідна для стабілізації фінансів пенсійної системи.

При цьому, статистика для уряду Франції невблаганна: приблизно 7 із 10 опитаних французів хочуть, щоб голосування за довіру чинному уряду після затвердження непопулярної пенсійної реформи завершилося його відставкою.

За результатами дослідження Elabe, 68% опитаних хочуть, щоби депутати зібрали достатньо голосів для недовіри уряду Елізабет Борн.

Серед тих, хто хоче відставки уряду - і 51% тих виборців, які голосували за Еммануеля Макрона у другому турі президентських виборів.

Валерія Шипуля