Російська тактична ядерна зброя в Білорусі - плювок у спину Китаю
Заява російського диктатора Путіна про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі може викликати невдоволення у могутньої КНР. Але це також значить, що Сі та Путін ні до чого не домовились у Москві.
Чотири мети Путіна
Це рішення Путіна, на думку військового експерта Олексія Арестовича, має чотири основні мотиви і, водночас, наслідки.
"По-перше, це підготовка до Вільнюського саміту НАТО. Там буде дуже коротка відстань, менше 100 км від того, де буде російська тактична ядерна зброя (ТЯЗ) до саміту, де зберуться у червні всі керівники НАТО та будуть приймати ключові рішення. Це прямий та очевидний сигнал", - сказав він у ефірі Фейгін LIVE.
По-друге, зауважив Арестович, це рішення є непрямим проявом великої сварки Росії з Китаєм: адже у спільному комюніке, підписаному Сі Цзиньпінем та Путіним, вчергове підтверджується прихильність сторін Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ЯЗ), неможливість передачі її третім сторонам.
"Ось, не пройшло і чотири доби, як Дімон Медведєв (замголови Радбезу РФ - ред.) заявив, що РФ передає Білорусі ядерну зброю - так що навіть Путіну довелося виправляти це. Бо передача її третій стороні - це брутальне порушення Договору про нерозповсюдження ЯЗ", - додав він.
Окрім цього, намір розмістити у Білорусі ТЯЗ - ще один спосіб контролювати білоруську сторону, тому що ядерні сховища охоронятимуть росіяни, білорусам це не довірять. І якщо всі інші війська РФ формально знаходяться на території цієї країни тимчасово, то база з ядерною зброєю - це буде перше постійне перебування російського війська у Білорусі.
До того ж, це - певний спосіб зашкодити "демаршу" Лукашенка, спрямованому на підсилення власної гри Китаю на білоруському напрямку: згадаємо надання під час саміту ШОС у Самарканді більшого статусу дипломатичним стосункам цих двох країн. Розміщення ТЯЗ, вважає Арестович, нівелюватиме зусилля Лукашенка збалансувати свою зростаючу залежність від Росії з допомогою Китаю.
Й, нарешті, це - пряма погроза Польщі та країнам НАТО, бо військове застосування розміщеної у Білоусі ТЯЗ може бути лише проти них.
"Для того, щоб застосувати ТЯЗ проти України, її не треба везти до Білорусі. Тому чекістським методом, рухом однієї фігури на дошці, спробували досягти багатьох цілей. У погрозах Заходу й намаганні контролювати Лукашенка нічого особливого немає", - констатував експерт.
Неприємний сюрприз для КНР
Тож найбільшим сюрпризом, за словами військового аналітика CIT Руслана Левієва, це рішення мало стати саме для Китаю.
"Буквально днями, 21 березня, Путін підписав із Сі Цзиньпінем документ, у якому мовилося про те, що ядерні держави не мають розміщувати ядерну зброю поза національною територією. Тобто, на території будь-якої іншої країни. І ось уже 25 березня Путін заявляє про плани розмістити ТЯЗ на території іншої країни, у Білорусі, - зазначив він на YouTube-каналі Майкла Накі. - Звичайно, він може виправдатися тим, що у нас, мовляв, союзна держава Росія-Білорусь. Але все одно це виглядає доволі смішно - те, наскільки він непослідовний".
Цікаво, чи ця новина видається "кумедною" самому Сі? Олексій Арестович дуже у цьому сумнівається. І пояснює, навіщо Росії зараз знадобилася демонстративна сварка з Китаєм - під час, начебто, ренесансу російсько-китайських відносин.
"Китай неодноразово і прямо під час цього візиту (Сі до Москви - ред.) заявляв: ніякої ядерної зброї. А тут така, трохи вбік, по-краб’ячому, але спроба ядерного шантажу. І Китай має реагувати на все це. Думаю, вони встигли оцінити плювок у спину Сі Цзиньпіну, котрий зробив усе, аби показати, що ядерної погрози не буде, й це одна з головних його перемог, як посередника. А вони йому плюють у спину", - зауважив експерт.
Це, за його словами, означає одну дуже цікаву річ: що під час візиту Сі до Москви Росія з Китаєм так і не дійшли згоди ні в чому.
"Судячи з усього, Сі Цзиньпін відмовив їм у різних проханнях, включно з проханням про військовий союз - згідно з недавніми обмовками Путіна про те, що у них "і немає союзу, і він не направлений проти третіх країн". Це означає, що Сі йому відмовив. Відсутність публічних домовленостей з будь-якого іншого питання та скорочення візиту Сі на добу вказують, що вони не домовились. І що робить Путін? Він йде на ескалацію, у тому числі по відношенню до Китаю, підставляючи його", - нагадав він.
Тож, як вважає Арестович, "Путін семимильними кроками йде до того, що Захід та Китай його засудять разом".
Хто прийде з мечем, від нього й загине
Тим часом Міністерство закордонних справ України вимагає скликати Радбез ООН у зв'язку із загрозою розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі.
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великобританії, Китаю, США та Франції, в тому числі і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення загроз агресії з використанням ядерної зброї. Вимагаємо негайно скликати з цією метою позачергове засідання Ради Безпеки ООН", - йдеться у відповідній заяві МЗС.
У Пентагоні теж відреагували на цю небезпечну риторику й наміри Москви.
"Ми бачили повідомлення про заяву Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у письмовій заяві пресслужби Міноборони США. - Ми не побачили жодних підстав для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції і жодних ознак того, що Росія готовиться застосувати ядерну зброю. Ми, як і раніше, віддані колективній обороні альянсу НАТО".
До речі, у Білому домі поки не бачать ознак, що Путін має намір розмістити ТЯЗ на території Білорусі - про це 26 березня заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Джон Кірбі. Він також зазначив, що Сполучені Штати відстежуватимуть ймовірне переміщення ядерної зброї, якщо це відбудеться.
"Нам просто доведеться спостерігати та бачити, куди це піде", - сказав Кірбі у коментарі СNN.
А найвищий представник Євросоюзу Жозеп Боррель у той же день повідомив, що розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі означатиме нові санкції ЄС, але Білорусь ще може запобігти цьому.
"Розміщення в Білорусі російської ядерної зброї означатиме безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці. Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. Євросоюз готовий відповісти подальшими санкціями", - написав Боррель у Twitter.
Така реакція - цілком зрозуміла й логічна. Адже, на думку політолога Володимира Фесенка, заява Путіна про побудову сховища ТЯЗ у Білорусі - це не лише не натяк, що ця зброя може використовуватись проти України, а й проти західних країн.
"Але одночасно лунає і натяк на готовність торгуватись. Путін запевняє, що розміщувати цю зброю будуть без порушення зобов'язань за Договором про обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Нагадаю, сам Путін місяць тому заявив, що Росія призупиняє свою участь в цьому Договорі. Ось це улюблений путінський стиль - він і погрожує,і т оргується одночасно. Проте всі ці хитрощі кремлівського диктатора вже не працюють", - констатував Фесенко у Facebook.
Ірина Носальська