НБУ відмовився від "друкарського верстата"

Через що регулятор відмовився від друку гривні, чи зможе країна покрити дефіцит бюджету без емісії та які ще є інші джерела фінансування.

Регулятор вирішив відмовитися від друкування нових банкнот для покриття дефіциту бюджету. Що спонукало НБУ прийняти таке рішення та звідки уряд візьме гроші для фінансування потреб країни?

Покриття видатків бюджету без емісії

НБУ цього року вирішив відмовитися від “друкарського верстата”.

“Національний банк більше не вдаватиметься до “небезпечного” друкування грошей для грошового фінансування державних витрат”, - заявив голова НБУ Андрій Пишний.

За його словами, подібна практика створила величезні ризики для макрофінансової стабільності, коли торік Україна була змушена друкувати мільярди гривень, за які НБУ купував у Міністерства фінансів облігації державної позики. Це було швидке лікування, але дуже небезпечне.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює, що емісія прискорює інфляцію, оскільки призводить до великої кількості “порожніх” грошей в обігу.

Голова НБУ розповів про те, що рішення припинити друк грошей на покриття видатків держави викликало прямий конфлікт з українським урядом. Однак, він був вичерпаний, а сторонам вдалося дійти взаєморозуміння.

“НБУ та Кабмін дійшли згоди, що регулятор більше не покриватиме дефіцит бюджету викупом ОВДП (облігації внутрішньої державної позики). Кабмін активніше вдаватиметься до позик на ринку, підвищуючи ставки, у разі потреби. НБУ ж працюватиме над вилученням із ринку зайвої гривні, щоб знижувати рівень інфляції”, - пояснює Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm.

Зазначимо, що фактично курс на відмову від “друкарського верстата” був взятий ще у січні цього року. Саме тоді НБУ уперше за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну не запустив “друкарський верстат”. Тож відтоді наповнення державного бюджету відбувалося без емісії гривні.

Нагадаємо, весь минулий воєнний рік НБУ проводив емісію гривні. В перші місяці повномасштабного вторгнення - у великих обсягах, влітку і надалі - у значно менших. Весь цей час, у регулятора наголошували, що монетизація не здатна розв’язати проблеми економіки та бюджету, проте уряд продовжував покладатися на емісію грошей НБУ, яка поступово перетворилася в основне джерело фінансування дефіциту бюджету.

Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що минулого року фінансовий сектор країни потрапив у стресову ситуацію, найбільш безпечним виходом з якої була фіксація офіційного курсу долара та емісія гривні. Інакше девальвація національної валюти та інфляція були б неконтрольованими та катастрофічними. Реакція НБУ та влади на початок війни була блискавичною та похвальною. Видно, що в уряді готувалися до негативного сценарію розвитку відносин із Росією.

Зараз же, на думку експерта, можна сказати, що всі адаптувалися до того, що відбувається. Зараз простіше прораховувати ризики від емісії, став зрозумілим попит на валюту в країні, а завдяки постійній відносно регульованій фінансовій підтримці Заходу ми можемо досягти достатності бюджету.

Тобто виходить, що минулого року ризик девальвації та різкого зростання інфляції в країні без друкування грошей був вищим, ніж при тому сценарії, який обрав уряд.

Зараз причина припинення друкування грошей у тому, що вже у січні бюджет наповнився без емісії.

Вимога МВФ чи власне бажання?

Одні експерти вважають, що НБУ відмовився від друку додаткової гривні через вимогу МВФ, інші, що - це власний курс регулятора.

Нагадаємо, серед вимог МВФ щодо відкриття нової багаторічної програми фінансування є відмова від емісійного фінансування (“друкарського верстата”). На виконання цієї вимоги фонд виділив 12-18 місяців.

Нікітченко каже, що скоріш за все, момент емісійного фінансування бюджету обговорювався на переговорах із МВФ. Завданням Фонду є підтримка макроекономічної стабільності в країні, а надмірна емісія завжди веде до прискорення інфляції - тобто йде врозріз із завданнями Фонду.

Оскільки Україна та МВФ близькі до укладання програми, Кабмін отримає додаткове джерело фінансування і сподівається пройти 2023 р. без сильної потреби в залученні грошей на ринку в гривні.

Своєю чергою Болтян вважає, що відносини України та МВФ у цьому випадку відіграють найменшу роль. На його думку, фонд неодноразово демонстрував небажання підтримки нашої країни протягом останніх років і умови, які були висунуті цього року, передбачають продовження фінансування не раніше 2024 р. Тому навряд чи Україна за наявності інших фінансових потоків орієнтується на умови співпраці з МВФ. Тож відмова від “друкарського верстата” - це власний курс НБУ.

Цікаво, що в НБУ на вимогу МВФ планують також повернутись до “плаваючого курсу”.

Голова НБУ поділився стратегією роботи національного регулятора на майбутнє.

“Метою зараз є поглинання надмірної ліквідності шляхом посилення резервних вимог до банків та поступове повернення до плаваючого обмінного курсу”, - сказав він.

Серед рекомендацій МВФ до НБУ, за словами Охрименко, є також: перевірка банків на наявність проблемних кредитів, вимога збільшити капітал фінустанови, якщо у неї є багато проблемних кредитів, покращення контролю фінмоніторингу, недопущення надмірної ліквідності банківської системи та водночас відмова від стримування кредитування.

Чи впораємося без емісії?

Думки експертів щодо того, чи впорається Україна з дефіцитом бюджету без емісії гривні теж розділилися.

Так, Охрименко вважає, що без емісії гривні неможливо обійтися поки триває війна, бо інакше не буде коштів на фінансування армії. Без емісії владі навіть не буде за рахунок чого платити зарплату військовим, не говорячи вже про інші витрати на війну.

Також без емісії підвищується ризик затримок виплат бюджетникам, можлива відмова від індексації пенсій та пільг малозабезпеченим верствам населення.

Болтян каже, що якщо говорити про загрозу затримки виплат бюджетникам, то вона завжди є і справа не лише в емісії. Основна причина в тому, що якщо буде посилена інтенсивність бойових дій, то доведеться негайно переглядати бюджетні витрати у бік збільшення частки на оборонну діяльність, і тоді скорочуватимуть будь-які інші виплати в країні.

Нагадаємо, минулого року загальний обсяг видатків з державного бюджету становив 2,227 трлн грн. Йдеться про фінансування заробітних плат, закупівлю товарів та послуг, а також соціальної підтримки громадян, обслуговування боргу.

Своєю чергою Охрименко вважає, що буде робити НБУ емісію чи ні залежить від того, чи нададуть США та ЄС нам ті кошти, які обіцяли. Якщо так, то емісія буде непотрібною. Якщо грошей не дадуть чи дадуть, але в меншому обсязі, то обов'язково буде емісія.

На думку Болтяна, за оптимістичними прогнозами, без погіршення військової ситуації в Україні, ми й надалі справлятимемося з бюджетним планом без емісії гривні, а наші західні партнери нам в цьому допоможуть.

Вікторія Хаджирадєва