Стара ідея: хто і чому "топить" за введення миротворців до України

Одіозний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 31 березня заявив, що країни ЄС близькі до обговорення направлення миротворців в Україну. Але це може заморозити війну, що не вигідно нашій країні.

Під свіжим соусом

Питання відправки миротворчих військ в Україну стає "все більш легітимним", - каже Орбан. Європейські країни наблизилися до цього, здавалося б, "непрохідного кордону" - такими заявами він відзначився у коментарях ЗМІ.

Водночас Орбан послався на безпеку Угорщини, яка, за його словами, знаходиться під загрозою через ризики ескалації бойових дій в Україні.

"Загроза світової війни - це не літературна гіпербола. Це реальна небезпека зараз", - додав він.

Угорському прем'єру не подобається, що число країн, "які підтримують мир, а не війну, не збільшується". Цілі щодо припинення вогню і організації мирних переговорів не досягнуті. А переважна більшість європейських держав продовжують відправляти Україні все більш вагому військову допомогу.

Та при цьому Орбан не уточнив, про які саме війська йдеться. А також не поділився інформацією, хто саме з країн-членів ЄС готовий обговорювати це питання.

Утім відомо, що прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький ще рік тому, у березні 2022 року вже казав про щось подібне і повідомляв: підтримка введення миротворців в Україну у Євросоюзі зростає.

Однак президент України Володимир Зеленський тоді цю ідею не підтримав.

"Я поки не розумію до кінця цю пропозицію. Нам не потрібен заморожений конфлікт на території нашої держави, я це на нашій зустрічі з польськими колегами пояснив. Я знаю, що вони продовжили цю риторику", - заявив тоді він.

Марні спроби?

Перший заступник керівника Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко зазначив, що ідея ввести чи то миротворців НАТО, чи то ООН-нівскі "блакитні шоломи", здавалось би, доволі проста. Та за нею криється багато проблем.

"Перше. Миротворці могли б зупинити бойові дії. Ну, як могли? Швидше б, вони зафіксували зупинення бойових дій, а не зупинили їх. Тобто, обидві сторони дають згоду, бо видихаються в цій війні, а миротворці просто фіксують своєю наявністю цю згоду. Також є ще один варіант, коли на миротворців дає згоду Рада безпеки ООН, і тоді це не потребує згоди сторін. Але ми всі пам’ятаємо, що у Раді безпеки ООН сидить Росія, яка має право вето. Тому варіант - лише за згодою сторін", - написав Петренко у блозі для УНІАН 1 квітня.

По-друге, продовжив він, важко згадати хоча б один випадок, коли введення миротворців посприяло би відновленню цілісності країни.

"Швидше навпаки: вони закріплювали той поділ, який складався на момент введення військ. Тобто, РФ в такому випадку продовжує контролювати окуповані території України і продає це росіянам як перемогу у війні. Це або фіксація назавжди такого поділу, або можливість передишки та акумуляції зусиль перед наступним наступом. Тобто, це зниження ризиків до подальшої ескалації конфлікту, але не гарантія", - попередив він.

До заморожування війни незграбно намагається підштовхнути Україну й самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. У його випадку, звісно, прямо про введення миротворців не йдеться, але у недавньому звернення до Національних зборів він заговорив про припинення вогню.

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк відреагував на ці заяви Лукашенка.

"Ще раз по пунктах. Будь-яке припинення вогню буде означати право РФ залишитися на окупованих територіях. Цього категорично не можна допустити. Україна має право переміщувати на своїй території війська і техніку так, як вважає за потрібне. Дивні "миротворці" виглядають комічно", - написав Подоляк у Twitter.

Однак, за словами Петренка, не можна виключати, що на Україну заради прийняття такого рішення може здійснюватися певний тиск, у тому числі й шляхом обмеження постачання зброї та фінансів на війну.

"І не виключено, що ми будемо вимушені піти на таке рішення. Але лише в тому випадку, якщо ми до цього часу не переможемо. Тому, рухаємось вперед і виганяємо цю окупаційну заразу з нашої країни. Тим більше в умовах, коли Кремль опосередковано уже почав демонструвати свою слабкість", - підкреслив експерт.

Проте, схоже, вірогідність такого сценарію нині мала, бо Захід бачить у ньому небезпеку. Як передає Голос Америки, держсекретар США Ентоні Блінкен у рамках Саміту за демократію, котрий проходить у віртуальному режимі у Вашингтоні, 28 березня заявив: заклики до припинення вогню в Україні потенційно можуть призвести до замороження конфлікту, що дозволить Росії використати час, аби знову атакувати.

Де, коли та яка допомога потрібна

Але у цьому питанні є й деякі виключення: так, на початку 2023 року Україна все-таки запросила миротворців ООН на ЗАЕС.

За повідомленням Reuters, Україна прагне, аби ООН відправила миротворців на Запорізьку АЕС навіть без домовленості з Росією про створення там зони безпеки, - про це заявив глава Енергоатому Петро Котін. Він вважає, що миротворчі сили стануть реальним способом покласти край російському контролю над станцією.

Але глава Енергоатому також зауважив: відсутність зони безпеки може ускладнити визначення меж зони контролю місії з підтримання миру, потенційно піддаючи миротворців небезпеці.

Раніше був ще один подібний прецедент - під час загострення чуток щодо вірогідного залучення Білорусі у війну. Тоді, у листопаді 2022-го,член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник президента у ВР Федір Веніславський повідомив: українська сторона вважає, що використання території Білорусі для злочинних ударів по Україні має бути зафіксовано. І для цього можна задіяти на українсько-білорусьому кордоні миротворчі сили. 

Але, на думку Веніславського, Білорусь тоді виступила би проти подібної ініціативи.

"Я думаю, щоб іноземні спостерігачі мали можливість для роботи, Україна створить всі умови. А те, що Білорусь не буде це сприймати і буде заперечувати цю можливість, то нас це не має цікавити, якщо ці спостерігачі будуть на українській території", - сказав нардепу коментарі Еспресо.

Втім, у НАТО є своя точка зору на проблему залучення миротворців до припинення війни в Україні. Генсек Альянсу окреслив позицію НАТО з цього приводуще навесні минулого року.

"Ми чітко дали зрозуміти, що не будемо делегувати війська НАТО на суходолі або літаки у повітрі", - наголосив Єнс Столтенберг 23 березня 2022-го.

Ірина Носальська