Трагедія на прогулянці: чому у нас гойдалки вбивають дітей

У березні в місті Вишневому п’ятирічний хлопчик травмувався, коли підбіг до гойдалки. Того ж дня, після операції, дитина померла. Чому відвідування дитячого майданчика призвело до трагедії?

Нещасний випадок чи недбалість

У поліції Київської обл. зазначили, щодитина травмувалася, отримавши удар по голові металевою частиною великої гойдалки, на якій вже розгойдувалися три дівчинки шкільного віку. Потім дитина впала на тротуарну плитку, ще раз вдарившись головою об тверду поверхню та втративши свідомість.

"Мати одразу викликала швидку, хлопчика доставили у реанімацію в Київ. Лікарі зробили все можливе для порятунку дитини, втім від отриманих травм хлопчик загинув. Слідчі Бучанського управління поліції Київщини продовжують проводити досудове розслідування всіх обставин трагедії, допитують свідків подій, тривають експертизи", - повідомляють у Поліції Київської області.

Кримінальне провадження відкрито за ст. 115 з поміткою "нещасний випадок". Правоохоронці закликають батьків бути уважними, пильнувати за дітьми та навчати їх правилам безпечних ігор на майданчиках.

Звісно, що батьки мають пильнувати за дітьми і навчати їх правилам безпеки. Але це не знімає відповідальності з балансоутримувачів дитячих майданчиків.

"Гойдалки, яка стала причиною трагедії і яку я бачив на фото, взагалі не мало б бути там, де вона є. Це садова гойдалка, яка за призначенням може бути на власному подвір’ї, але не в громадському місті.Вона стоїть ніби окремо від дитячого майданчика, розташованого поруч, і, можливо, розрахована на те, що на ній будуть відпочивати батьки. Але ж дітям цього не поясниш. На мою думку, її можна вважати однією з конструкцій дитячого майданчика. У цій гойдалці все погано: у ній широке важке сидінняз гострими краями і на жорстких підвісах. А під нею немає безпечного покриття. На самому дитячому майданчику, який видно на фото на задньому плані - візуально все гаразд: правильне покриття, гойдалка з легким сидінням на гнучких підвісах. Це можуть бути ланцюги або канати. Поліція трактувала трагедію як нещасний випадок, але, на мій погляд, там може бути вина балансоутримувача, який не дотримався вимог безпеки. Батьки приводять дітей на ігрові майданчики, сподіваючись, що той, хто за них відповідає, має створити безпечні умови. Вони не повинні увесь час тримати сина чи доньку за руку. А виходить, що балансоутримувач, навпаки, створив небезпеку для життя дітей", - каже фахівець з безпеки вуличного ігрового обладнання Роман Копитін.

За його словами, в Україні у 2021 році прийнято стандарт для дитячих майданчиків ДСТУ ЕN 1176 - такий самий, який діє в Європі. Якщо до того часу ніяких правил не існувало, то  після прийняття стандарту місцева влада має дбати про те, як привести усі конструкції до нових правил. Цей процес не швидкий, але починати його потрібно. Незважаючи на війну, життя не зупинилося, людей у відповідних департаментах ніхто не звільнив, тому не можна все залишати без нагляду, коли через це гинуть діти. Адже департаменти у місцевих органах влади існують, тендери проводяться, гроші виділяються.

Перевірки на міцність

У нових стандартах, як зазначив експерт, прописано не лише те, що конструкції майданчиків мають бути надійними, міцними і, в той же час, не травмуючими, а ще й норми перевірок їх. Це, зокрема, оперативні перевірки - коли працівник жеку має щодня зранку оглядати конструкції, адже вночі можуть відбутися якісь факти вандалізму. Він має звернути увагу на те, чи ніде нічого не порушено, чи не стирчать цвяхи, чи не викручені шурупи тощо.

"Квартальні та щорічні перевірки проводять уже не будь-хто з комунальників, а фахівці. Для квартальних перевірок приїжджає спеціаліст, який руками перевіряє на міцність абсолютно все, оглядає всі вузли, підшипники, втулки, пружини, металеві та дерев’яні елементи. Він має оцінити, чи достатньо міцності у конструкціях, щоб витримати до наступної квартальної перевірки. А річна перевірка включає таку саму перевірку конструкцій фахівцем, а також заміну деталей, у яких закінчився термін придатності - тих же підшипників, рухомих елементів та іншого. Там вже йде заміна деталей. Все це виписано у стандартах", - уточнює Копитін.

Разом з тим, передбачається, що балансоутримувач, щоб убезпечити себе від судових позовів батьків у разі непередбачуваних ситуацій, найматимуть фахівців, які регулярно перевірятимуть ці майданчики.

Зараз же, розповідає експерт, при проведенні перевірок, як і раніше, створюють комісії на місцевому рівні, у складі яких зазвичай є працівник жеку, хтось із комунальної служби, якийсь інженер з технічною освітою. Ці люди візуально визначають, де є щось поламане, що слід підфарбувати. Але вони - не фахівці, не мають відповідних до стандартів приладів і не орієнтуються на норми. Інспекторів, які були б спеціалістами з нових стандартів дитячих майданчиків, поки що немає, їх ще потрібно вчити.

Щодо покарання тих балансоутримувачів, які неналежно дбають про безпеку майданчиків, то у нас поки ця система не працює, щоб запустити її, потрібні відповідні законодавчі зміни, фахові перевіряльники. Поки що комісії, які перевіряють стан гойдалок та інших конструкцій, ніякого впливу на балансоутримувачів не мають, бо штрафи та інші запобіжники від порушень не передбачені.

Ще одна біда у нас, як вважає Копитін, - це коли дитячі майданчики встановлені у якості подарунків населенню від кандидатів у депутати. Як правило, вони не прийняті на баланс, тому не мають балансоутримувача, а значить, вони можуть бути красивими яскравими, але не відповідати вимогам безпеки, та й взагалі вони - поза законом, ніхто ніколи їх не перевірятиме і не вимагатиме щось у них відремонтувати, замінити чи зміцнити. Але коли з’являються такі споруди, то слід питати у місцевої влади, чому це відбулося. Адже без відома місцевих чиновників встановити гойдалки та інші конструкції неможливо. Разом з тим, іноді самі батьки роблять погану справу, коли встановлюють на ігровому майданчику власноруч зроблені конструкції з підручних матеріалів, як правило, досить небезпечні.

В Україні за рік травмується близько 300 тис. дітей. Значну частину травм вони отримують на дитячих майданчиках - точніших даних немає, адже статистики за видами та джерелами травм, як у країнах ЄС, у нас поки не ведуть.

Галина Гірак