Макрон заграє з Китаєм. Чим це загрожує Україні

Еммануель Макрон з'їздив до Китаю, де його особливо дружелюбно приймав Сі Цзіньпін. Після візиту французький президент у низці інтерв'ю зазначив, що його завдання – знайти місце для Франції та ЄС як третього полюса сили в новій міжнародній системі на рівних зі США та Китаєм, не стати чиїмись "васалами" і не брати участь у не своїх конфліктах. Якось не дуже в'яжеться з єдністю Заходу, чи не так?

 

Зустрічали по-особливому

 

У Пекін Макрон полетів разом із президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.

 

Ось тільки Урсула фон дер Ляйєн дала перед візитом досить жорстку прес-конференцію, де торкнулася і питання Тайваню, і необхідність виведення всіх російських військ із території України як передумови миру та переговорів.

 

А президент Франції від початку зайняв примирливу позицію з виразним економічним відтінком. І якщо на початку візиту могло здаватися, що французький президент і європейський комісар ведуть гру в поганого і доброго поліцейського, щоб досягти від Китаю максимальних поступок, то незабаром візит став свідченням політичних розколів.

 

Незважаючи на те, що відбулася тристороння зустріч Сі з Макроном і фон дер Ляйєн, програма державного візиту французького президента була значно більш пишною, насиченою та відзначеною моментами особистої прихильності китайського лідера.

 

Розкол між ЄС та США

 

Стара ідея "стратегічної автономії" ЄС та Франції як основного адвоката зовнішньополітичної суб'єктності ЄС набула нового дихання з Китаю.

 

Тепер, на переконання президента Франції, вона має стати "основною боротьбою ЄС".

 

Вже на борту літака назад до Парижа французький президент дав кілька інтерв'ю, у яких повернувся до ідеї "стратегічної автономії", а по суті – зовнішньополітичної та безпекової незалежності ЄС від США.

 

Макрон спробував розвести український та тайванський напрямки своєї політики, зберігаючи жорсткий дискурс щодо РФ, але роблячи увертюри до дипломатичного залучення Китаю.

 

Загалом жодних поступок від Китаю Макрону досягти не вдалося. Проте китайська пропаганда отримала можливість стверджувати, що перша країна ЄС публічно підтримала китайські мирні ініціативи щодо України і з ними можна працювати.

 

А на додачу Макрон зробив чималий подарунок Пекіну, підписавши декларацію про розвиток співробітництва у військовій сфері. У Парижі переконують, що жодного особливого навантаження ця угода не несе – сторони погодилися поважати "морське право" і не більше.

 

Проте, символічне значення цієї декларації важко переоцінити.

 

У ситуації, коли США - союзник Франції по НАТО - готується захищати Тайвань у разі агресії Китаю, Макрон домовляється про поглиблення співпраці Азіатсько-Тихоокеанського командування морських сил Франції з Народно-визвольною армією Китаю в Південно-Китайському морі, один з основних напрямів розширення геополітичних амбіцій. КНР.

 

Це виглядає як відвертий демарш Парижа.

 

Значення для України

 

Для України ж така політика Франції щодо зменшення залежності від США несе низку прихованих ризиків, упевнені експерти. Можливі наслідки порушення трансатлантичної єдності для політичної та військової підтримки України є дуже небезпечними. Також цілком імовірно наростання тиску на Україну щодо переговорів з РФ у невідповідний час і на не надто вигідних умовах.