Частина засуджених - на свободі: як карають колаборантів

З початку повномасштабного вторгнення відкрито тисячі кримінальних проваджень стосовно колабораціонізму. Але сам факт перебування на окупованій території - не означає співпраці з ворогом.

Під підозрою - депутати, правоохоронці і мери

Всього за рік повномасштабної війни розслідується понад 16,8 тис. злочинів проти основ національної безпеки. Йдеться про державну зраду, колабораційну діяльність, коригування ворожого вогню та інші види сприяння агресору.

"У таких злочинах повідомлено про підозру 2 932 особам. Серед них 5 народних депутатів, 274 правоохоронці, 24 депутати місцевих рад та міські голови. Зокрема повідомлено про підозру колишньому голові СБУ часів президента-втікача Януковича, який очолив незаконне формування - так звану ГСБ Херсонської області. За даними слідства, це формування було створено навесні минулого року і мало стати аналогом російської ФСБ на території Херсонщини", - зазначив генпрокурор Андрій Костін під час пресконференції.

За його словами, щодо колаборантів, то до суду вже скеровано обвинувальні акти стосовно 2 037 осіб, у тому числі й одного народного депутата, 115 правоохоронців, 12 депутатів місцевих рад та міських голів. А 489 осіб за цей злочин засуджено.

Варто уточнити, що між державною зрадою і колабораціонізмом - досить тонка грань.

"Державна зрада - це зрада людини, яка дала присягу Батьківщині. А колабораціонізм - це дрібніші діяння", - зауважив доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк у коментарі DW.

Відповідно до статей 111 і 113 КК України, за державну зраду та диверсію в умовах воєнного стану передбачено максимальне покарання - позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. А відповідальність за колабораційну діяльність передбачає, в залежності від конкретного випадку: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років; виправні роботи терміном від 5 місяців до 2-х років; арешт до п’яти місяців; штраф до 10 тис. неоподаковуваних мінімумів доходів громадян (до 170 тис. грн); ув’язнення на строк до 15 років або навіть довічне позбавлення волі (коли колабораційна діяльність призвела до загибелі людей або інших тяжких наслідків).

Серед засуджених за колабораційну діяльність є люди, котрі отримали покарання без позбавленням волі.

"Це колаборанти, які перебувають на пробації. Їх на сьогодні - 235. Саме засуджених за колабораційну діяльність", - розповів директор Державної установи "Центр пробації" Олег Янчук в ефірі Національного телемарафону "Єдині новини". 

За його словами, колаборанти, котрі перебувають на пробації, - це люди, яким заборонено займатися певними видами діяльності. Вони періодично відвідують відповідні центри, де з ними проводять роз’яснювальну роботу - допомагають стати на шлях виправлення.

Власне бажання чи примус

Разом з тим, презумпції невинуватості ніхто не відмінив, а тому сам факт перебування на окупованій території ще не означає, щотака людина є колаборантом.

"У Кримінальному кодексі, окрім того, що передбачена відповідальність, є таке правило, що певна дія, яка фактично схожа на злочин, може й не бути злочином. Це коли людина вчиняє щось під фізичним або психологічним примусом або діє в стані крайньої необхідності", - зазначила заступник міністра юстиції Валерія Коломієць в ефірі "Радіо Свобода". Вона наголосила, що обов’язковим є етап перевірки та досудового розслідування правоохоронними органами, а також з’ясовування не лише самого факту формального порушення, а й умов, за яких воно було вчинене.

"На мою думку, головне - не розпалювати внутрішню ворожнечу, що стосується колабораціонізму, а пояснювати людям, що це таке і яким чином ми визначаємо, хто був колаборантом, а хто ні. Першим кроком на цьому шляху є діяльність правоохоронних органів, які вирішують, будуть підозри чи ні", - додала представник Мін’юсту.

У свою чергу, правоохоронці теж пояснили, хто вважається колаборантом.

"Це свідома діяльність, коли людина в будь-який спосіб співпрацює з окупантами. Колаборантами вважаються ті, хто підтримують російську агресію, займаються поширенням російської пропаганди, агітують людей на користь ворога, підтримують або проводять референдуми на окупованих територіях, співпрацюють із окупантами для отримання посад або виконують завдання, поставлені окупаційною владою", - повідомила пресслужба МВС. І уточнила, що коли люди надавали житло окупантам, забезпечували їжею або передавали інформацію про українських захисників, представників влади або їхнє місцезнаходження чи інші дані - вони мають бути притягнені до відповідальності та отримати реальні терміни позбавлення волі - аж до 15 років ув‘язнення.

У той же час, якщо людина опинилася в окупації і просто продовжила виконувати свої обов’язки без шкоди для України або під страхом смерті - це не означає, що вона колаборант. Тобто, у кожному випадку правоохоронці ухвалюватимуть відповідні рішення лише після ретельної перевірки всіх обставин і наслідків, до яких призвела співпраця конкретного громадянина з окупантами.

Юристи ж наполягають на тому, що найважливіше значення при з’ясуванні, чи була людина колаборантом, мають свідчення очевидців.Саме свідки можуть розповісти, що конкретно підозрюваний робив перед тим, як обійняти якусь посаду, наприклад, у незаконно створеному органі влади на окупованій території.

"Адже в колабораціонізмі найголовніше - це вираження своєї волі, прямий умисел. Воля на те, щоб працювати в окупаційній адміністрації або піти працювати в окупаційну поліцію чи до суду, якщо ти розумієш, що це порушення українського закону, що це колабораціонізм. А люди, які йдуть туди працювати, розуміють, що це є співпраця з державою-окупантом. Якщо ти це робиш, то розумієш, що за це передбачена кримінальна відповідальність. І незважаючи ні на що, ти продовжуєш діяти для того, щоб стати поліцейським або якимось суддею в якомусь створеному суді, то тоді для тебе це буде колабораціонізм, тому що якщо ти добровільно співпрацюєш з ворогом, добровільно співпрацюєш з Російською Федерацією на окупованій частині України, ти є колаборантом і за це будеш нести кримінальну відповідальність", - пояснив адвокат Юрій Білоус в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Він звернув увагу на те, що стає поширеною практика, коли люди, звинувачені в колабораціонізмі, укладають угоду зі слідством, завдяки чому суд ухвалює їм досить лояльні вироки - наприклад, заборону на 10-15 років обіймати певні посади в органах влади. Білоус також підкреслив, що визначити, добровільно людина пішла на співпрацю чи під примусом - надзвичайно важко. Але - необхідно.

Галина Гірак