Коли Україна повернеться до ринкового курсу гривні

У регулятора зробили прогноз щодо того, коли НБУ відмовиться від фіксованого курсу гривні. Який курс під час війни кращий.

МВФ вимагає повернення України до ринкового курсу. Проте наразі НБУ не поспішає цього робити через війну. Чому фіксований курс зараз краще за гнучкий та коли Україна повернеться до ринкового курсу?

Стрімкого повернення не буде

Заступник голови Національного банку України (НБУ) Юрій Гелетій в інтерв'ю 24 каналу заявив про те, що регулятор не бачить підстав для відмови від фіксованого курсу гривні та переходу до гнучкого курсоутворення.

“Підстав для зміни курсового режиму наразі немає”, - сказав він.

За його словами, у НБУ чітко розуміють, що фіксований курс є оптимальним лише за певних умов: коли всі інші режими створюють ще більше ризиків і, можливо, негативних побічних ефектів.

“Але наразі фіксований курс все ще відіграє суттєву роль для стабілізації економіки, а передумови для того, щоб рухатися далі, поки не сформувалися”, - додав він.

Водночас він визнає, що до повномасштабної війни для НБУ пріоритетом був режим плаваючого курсоутворення.

“І ми будемо намагатись повернутись до нього в перспективі”, - сказав Гелетій.

За його словами, повернення до більш гнучкого курсоутворення відбудеться поступово, коли будуть створені належні передумови. Такий перехід, перш за все, не має створювати шоків для валютного ринку та інфляції, навпаки він має бути користю для економіки.

“Наша мета - забезпечити стійке зниження інфляції. А для цього важливо зберегти стійкість та керованість курсової динаміки. Тому навіть, коли ми зможемо перейти до більш гнучкого курсу, це не означатиме, що НБУ не буде контролювати ситуацію на валютному ринку”, - резюмував він.

Своєю чергою заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю “Європейській правді” сказав, що наразі режим фіксованого обмінного курсу актуальний і продовжує відігравати важливу роль у забезпеченні цінової та фінансової стабільності, ураховуючи суттєвий розрив між попитом та пропозицією на валютному ринку.

Проте, за його словами фіксація обмінного курсу – це тимчасове рішення.

“Ми залишаємося прихильниками плаваючого обмінного курсу, зрозуміло, що в поточних умовах – “керовано плаваючого”, і будемо повертатися до цього режиму, як тільки для цього будуть передумови”, - сказав він.

Який курс кращий під час війни?

На думку експертів, НБУ правильно робить, що просто зараз не повертається до ринкового курсу.

Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що під час війни фіксований курс – це ідеальний варіант.

“Ринок під час війни не може нормально працювати і тому фіксований курс зараз кращий за гнучкий. Тим більше, що економіка України добре існує при фіксованому курсі”, - каже експерт.

За його словами, фактично і курс долара на чорному ринку суттєво від офіційного курсу не відрізняється. Тому, на його думку, не варто поки що скасовувати фіксований курс.

Експерт вважає, що ринковий курс в нашій країні більше підходить для спекулянтів, для бізнесу краще фіксований курс. Для населення теж більш вигідним є фіксований.

Своєю чергою, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що НБУ прийматиме рішення з огляду на ринкову ситуацію, а не на звичні засади та правила фінансової арени. Як ми бачимо за прикладом Заходу, ситуація може критично змінюватись у банківському секторі, що провокуватиме споживчу турбулентність. Виходячи з цього, по-перше, у НБУ можуть боятися розхитування валютного курсу у разі відв'язування від фіксованого курсу. По-друге, раніше фіксований курс позначали як загрозу для зростання інфляції, але ми бачимо, що є й інші фактори у світі, через які інфляційний тиск збережеться. По-третє, попит на валюту країни падає природним чином і тенденція збережеться надалі. Вже зараз ми бачимо, що європейські країни виступали проти імпорту нашої аграрної продукції у поточному році, а отже чекати, що буде попит на валюту для посівної, купівлі добрив та насіння наступного року не доводиться. Тому в НБУ можуть зайняти вичікувальну позицію і подивитися, як розвивається ситуація в політичному світі, перш ніж відв'язати курс валюти.

Як бути з вимогою МВФ?

Проте не варто забувати про те, що однією з вимог МВФ для надання повноцінної програми кредитування є повернення до ринкового курсу.

Так, за словами Гелетія, один зі структурних маяків меморандуму з МВФ - це розробка стратегії, яка визначатиме послідовність кроків з лібералізації валютних обмежень, повернення до більш гнучкого курсового режиму та з рештою до інфляційного таргетування (режим грошово-кредитної політики, кінцева мета якого - цінова стабільність. Центральний банк за допомогою відсоткової політики вживає заходів щодо її забезпечення і несе публічну відповідальність за результати своєї політики. - Ред.).

Орищак каже, що бажання МВФ побачити в Україні ринковий курс пов'язане з тим, що він може стати індикатором наближення періоду відновлення нормальної економічної ситуації в країні. “Сірі” та “чорні” схеми з'являються саме в той момент, коли існує заборона на вільний обмін валют.

Відповідно задля зниження рівня корупції країни МВФ також зацікавлений у тому, щоб курс був відв'язаний. До речі, пункт про корупцію вже не перший рік є умовою співпраці з Україною як позичальником.

На його думку, виконати вимогу фонду щодо відмови від фіксованого курсу гривні можна за умови розриву між попитом та пропозицією на валютному ринку. Якщо впаде попит на валюту або попит та пропозиція стануть збалансованими, а до цього все йде – ми зможемо відмовитись від фіксованого курсу. Але це можна зробити тільки після закінчення війни, бо зараз фіксований курс забезпечує цінову та фінансову стабільність країни. Тож поки війна триватиме виконання цієї вимоги неможливе.

Загалом, на думку експерта, якщо говорити про вимоги МВФ, в тому числі про повернення до гнучкого курсу, то фонд не є пріоритетним кредитором для України зараз, поки нам позичають гроші інші організації та країни. Значить, вимогами фонду можуть нехтувати до останнього моменту, доки не буде критичної необхідності отримати кредит саме від МВФ. На думку експерта, Україна може виконати вимоги МВФ, але не в повному обсязі, і не цього року.

Своєю чергою Охрименко каже, що МВФ не вимагає негайного переходу до плаваючого курсу. Він запропонував лише розробити стратегію переходу на ринковий курс, а це можна розтягнути надовго, до закінчення війни так точно.

Експерт нагадує, що аби отримати кошти від МВФ наша країна має виконати вимоги фонду, які будуть поділені на два етапи. Повернення до плаваючого курсу МВФ вимагає лише на другому етапі, який триватиме від року до півтора. А ще ж є перший етап, на якому потрібно буде відмовитись від емісійного фінансування (друкарського верстата), посилити мобілізацію надходжень до бюджету та провести реформи антикорупційних засад. Тож часу на виконання вимоги МВФ про повернення до плаваючого курсу ще достатньо.

Вікторія Хаджирадєва