Чи загрожує Україні нестача робочих рук

На ринку праці в Україні вже відчутний дефіцит деяких працівників та є побоювання, що країну буде важко відновлювати через брак робочих рук.

З України виїхала велика кількість людей. Через це іноді працедавцям важко знайти робітників. На кого є дефіцит та чи покращиться ситуація після закінчення війни з РФ?

Гостра нестача робочої сили

Через повномасштабну війну, яку розв’язала в Україні Росія, вже сьогодні в країні відчувається гостра нестача кваліфікованої робочої сили. Претендентів на одне робоче місце, як і раніше, багато, проте це конкуренція за робочі місця в основному в невиробничому секторі “білих комірців”. А для виробничого сектору сьогодні гостро не вистачає кваліфікованих робочих рук.

“Ринок праці вже в багатьох сферах став ринком кандидата, себто, відчувається дефіцит кандидатів”, - каже Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці.

За її словами, до війни ринок праці складався з 15-17 млн осіб, а тепер мільйон нас захищає, і десь 3-5 млн працюють за кордоном. Тож ситуація не найкраща. Допоки вакансій було вполовину від довоєнного, ще був певний баланс, тепер, коли загрози блекаутів немає, бачимо, що кількість вакансій зростає. Зараз їх не по 50 тис. на кожному з великих сайтів з працевлаштування, а в півтори рази більше. Тому ми вже маємо дефіцит деяких фахівців.

Передусім поглибилась проблема нестачі представників робітничих спеціальностей, яка існувала і до війни. Як результат - виник дефіцит на слюсарів, швачок, кухарів тощо. Зараз проблема з їх пошуком погіршилась, через те, що багато чоловіків пішли до лав ЗСУ, а жінок - стали вимушеними переселенками. Як наслідок - виник ще більший дефіцит, ніж раніше.

Тому проблеми з працевлаштуванням в Україні наразі є, і вони вже існують не тільки серед робітничих спеціальностей, але навіть у представників IT сфери. Працедавці вже зараз скаржаться, що на вакансію припадає 2-3 резюме, що небагато, нових кандидатів вкрай мало.

Чи повернуться біженці?

Чи поглиблюватиметься дефіцит робочої сили в Україні багато в чому залежить від того, скільки біженців повернеться додому по закінченні війни.

На думку Пашкіної, багато біженців будуть знаходитися за кордоном, допоки не закінчиться війна (можливо, навіть трохи довше). Лише 46-76% (згідно різними опитуваннями) готові повернутися, причому більшість цих людей складають зрілі люди. Тож ситуація на ринку праці погіршуватиметься.

Водночас є думка, що цифра в 9 млн українців, які залишили країну з початку повномасштабного вторгнення РФ до України і до кінця літа минулого року, яку надав ООН, була перебільшена. До речі, вона цією ж організацією уточнена ремаркою, що не менше 3,5 млн людей повернулися назад.

В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України теж цю цифру вважають суттєво завищеною. За словами директорки інституту Елли Лібанової, офіційно кількість українців за кордоном з 24 лютого 2022 р. та до лютого 2023 р. збільшилася менше ніж на 2 млн. Тож можна говорити про 5–5,5 млн українців, які постійно проживають за кордоном. Проте навіть такої кількості людей вистачає для створення загрози нестачі кадрів тоді, коли економіка країни виходитиме з кризи та тим більше коли почнеться відбудова країни.

Позитивною новиною є те, що, згідно з різними соцопитуваннями, тих, хто поїхав з України назавжди та не планує повертатися на батьківщину за жодних обставин, – не більше 10–12%.

Проте на думку, Олександра Охрименко, президент Українського аналітичного центру навіть деякі з тих, хто каже, що не повернеться за будь-яких обставин будуть вимушені зробити це, як тільки їм припинять платити соціальні виплати в країнах перебування. Деякі вже через це повертаються. Тож, на думку експерта, загрози дефіциту робочих рук в Україні не існує.

Як живуть українці за кордоном?

Є і думка, що чим більше українців залишиться за кордоном, буде там заробляти гроші та надсилати їх на батьківщину, тим краще для України.

Так, Охрименко вважає, що для ринку праці нашої країни добре, коли багато людей працює за кордоном. Тоді в Україні зростає зарплата і падають показники безробіття.

Було б добре взагалі після війни збільшити експорт робочої сили з України до ЄС. Це дало б дуже сильне економічне зростання - і приплив валюти був би в Україну і зарплата в нашій країні різко зросла б.

Існує думка, що українці за кордоном живуть лише за рахунок фінансової допомоги країн, до яких поїхали, проте це не відповідає дійсності.

Станом на початок лютого 2023 р. близько 4 млн українців залишаються в країнах ЄС. 600 тис. з них - знайшли постійну роботу і є фінансово незалежними.

Про це повідомила президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. “Механізм тимчасового захисту ми ввели вперше, але ми щасливі, що допомогли українцям, які утікали від війни”, - зазначила фон дер Ляєн.

За даними віцепрезидента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука, у Польщі перебуває близько мільйона українських біженців і абсолютна більшість – до 70% – уже влаштувалися на роботу.

У Німеччині 90 тис. українців успішно працевлаштувалися. За словами члена правління Федерального агентства зайнятості Даніеля Терценбаха, наплив біженців допомагає боротися з браком кадрів. Він очікує, що вже навесні 2023 р. буде збільшення цього показника, оскільки багато хто закінчить інтеграційні та професійні мовні курси, і це відкриє українцям шлях до більш кваліфікованих вакансій.

“Ми бачимо дуже високий рівень мотивації, аж до того, що вони переплачують податки”, – сказав він.

Проте, поки що мова йде переважно про непрестижну і невисокооплачувану роботу. Частина українців погоджується на таку працю попри те, що мають вищу освіту. Деякі вивчать мову, пройдуть перекваліфікування, а деякі повернуться додому, аби мати престижну роботу. Це для України гарна новина.

Як Україні повертати своїх людей?

Експерти вважають, що Україні доведеться розробити концепцію того, як повертати українців з-за кордону до дому.

Пашкіна каже, що люди хочуть стабільності та хорошої роботи, яка добре оплачується. На жаль, зараз не кожна компанія може компенсувати працівникам навіть минулорічну інфляцію у 26,6 %.

Звісно, зарплатню переглядали та підіймали кілька разів, але все одно, гарантувати європейський рівень ми не можемо. Над цим потрібно буде працювати після закінчення війни, як і над створенням нових робочих місць. Проте, не треба думати, що війна скінчиться і одразу настане світле майбутнє. Буде ще довгий період оновлення і невідомо в якому стані ми в нього увійдемо та якими вийдемо.

Треба пам’ятати також, що є люди, які поїхали за кордон та їм суто фізично нема куди повернутися (Маріуполь, Харків, Херсон). Тож без житлових програм ми їх не повернемо. До того ж на новому місці багато з них вже мають якусь перспективу. Також деякі наші дівчата виїхали за кордон та там знайшли свою жіночу долю - навряд чи вони своїх чоловіків-іноземців привезуть до України.

Експерт каже, що наразі не бачить жодної підготовчої роботи - залучення інвесторів, розробки стратегій тощо з боку влади. Нам не дадуть гроші за красиві очі на реконструювання того, що порушене. Тож треба вже зараз самим працювати аби наше майбутнє було добрим.

Вікторія Хаджирадєва