Чи вдається Росії замінити торгівлю із Заходом торгівлею з іншими країнами

Наскільки вдалою є політика заміни торгових партнерів державою-агресором, чи вдався економічний поворот Росії на Схід.

В Кремлі все частіше кажуть про те, що замінили торгівлю із західними країнами світу на торгівлю з тими країнами, які не підтримують гегемонію США. Наскільки є вдалим так званий економічний поворот РФ на Схід?

Китай побоюється розширення торгівлі з РФ

На зустрічі президента РФ Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна у березні цього року сторони зобов’язалися поглиблювати економічну співпрацю в рамках свого “безмежного” партнерства.

Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій”

(ЦБТ) каже, що за підсумками 2022 р. товарообіг Китаю та Росії зріс майже на 30%, або на 190 млрд дол., проти даних 2021 р. Росія перенаправила до КНР значні обсяги нафти та вугілля, які перестала постачати до західних країн. Від Росії Китай отримав навіть більше сирої нафти, ніж від Саудівської Аравії. Китай, своєю чергою, різко наростив експортні постачання вантажних автомобілів, екскаваторів,  навантажувачів, гумових шин, помп, компресорів та кранів до Росії. При цьому не йдеться про зростання споживчого попиту на побутову техніку, оскільки населення країни страждає від інфляції.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що Китай купує газ у Росії, але з дисконтом у 70% і платить юанями, а не доларами.

Водночас наскільки успішною є торгівля Росії та Китаю сказати важко: бо довіри до тих цифр, які демонструє Росстат немає, а останнім часом РФ взагалі засекретила свої торгові дані. Видання Foreign Affairs проаналізувало китайські джерела, які наразі є єдиним способом отримання інформації і прийшло до висновку, що насправді Москві нема чого запропонувати Пекіну. Китай не купує в РФ нафту та газ з великою знижкою, і йому не потрібний широкий набір постачальників енергії. Іншими словами, такий хвалений поворот РФ у бік Китаю не такий успішний, як стверджують в Росії.

Проте слід враховувати, що китайські джерела включають лише офіційну інформацію, отриману від митниці, а контрабанду ні, тож вони можуть бути неповними. Водночас і наявних даних достатньо, щоб стверджувати: Китай, схоже, побоюється розширення торгівлі з РФ через можливість втрати західного ринку, який йому більш потрібний.

Торгівля з Індією ускладнена через дисбаланс

Торік Москва стала п'ятим найбільшим торговим партнером Нью-Делі. Експорт російських товарів до Індії в період з квітня 2022 р. до січня 2023 р. збільшився майже в чотири рази. За цей період товарообіг між двома державами зріс до 39,8 млрд дол. З них 37,28 млрд дол. становлять постачання з РФ та 2,5 млрд дол. - імпорт з Індії.

Орищак каже, що торгівля Росії з Індією просувається швидкими темпами і країни працюють над вирішенням технічних труднощів, як-то валютні транзакції в обхід долара, чи свопи, та логістичних проблем. За його словами, на цей час Індія готова за умови налагодження логістики вп'ятеро збільшити імпорт коксівного та енергетичного вугілля з Росії до 2035 р. та довести його до 40 млн тонн.

Своєю чергою Охрименко каже, що головними товарами, які Росія може продавати цій країні, залишаються нафта та газ. Індія може купувати тільки нафту, вона залишається одним із ключових для РФ ринків збуту цього товару, але купує його тільки з дисконтом і тільки за рупії, доларів у них немає.

Водночас огляд аудиторсько-консалтингової компанії “Діловий профіль” демонструє, що двосторонні торговельні відносини ускладнюють помітно виражений дисбаланс та валютні обмеження.

Експерти цієї компанії наголосили, що прірва між експортом та імпортом не була б такою відчутною, якби з лютого 2022 р. Росія не перебувала під безпрецедентним санкційним тиском. Крім того, додаткові перешкоди фіксуються через відключення найбільших російських банків від SWIFT та закриття прямих кореспондентських рахунків.

Торгувати з Латинською Америкою та Африкою не вигідно

Ще одним напрямом торгівлі РФ є Латинська Америка та Африка.

Орищак каже, що Росії цього року вдалося розпочати розширення економічної активності до Африки. Спрацювали і брак постачання з інших країн, і вигідні цінові умови РФ. Їхня продукція зараз дешева.

Своєю чергою Охрименко вважає країни Африки невигідними партнерами.

“Там можуть купувати нафтопродукти, але доларів у них немає, вони можуть тільки за бартером торгувати. Це зовсім не вигідно. Замість реальних грошей африканські країни можуть запропонувати сировину (руду) чи банани”, - каже експерт.

Водночас торгівля Латинської Америки зав'язана на США. За словами Охрименко, лідери країн цього континенту можуть розповідати, що вони самостійні, але їхня економіка не може жити без США і тому там немає місця для бізнесу з РФ. Гарний приклад - Бразилія, яка ідеологічно підтримує РФ: частка США у товарообігу цієї країни близько 60%, а частка Росії лише 0,3%.

Що чекає торгівлю РФ?

Орищак вважає, що економічні успіхи, чи провали, Росії залежатимуть виключно від політичної схильності світу до США. Ті, на кого Америка вже має важелі впливу, готові підтримати  протистояння України агресору. Досить великі економічні гравці на світовій арені, утримуватимуться між двома вогнями і можуть співпрацювати з Росією на підставі особистих корисливих міркувань.

Труднощі у співпраці РФ з країнами сходу можна було б чекати за умови, якщо Індія, або Китай мали б політичні переваги від співпраці з США. Зараз розділ йде саме таким чином: країни або готові підтримати гегемонію США, або протидіють їй. Китай, як відомо, мріє про лідерські позиції та світову значущість в обхід США, тому чекати погіршення їхніх відносин з Росією поки що не доводиться.

Щодо Росії, то вона і надалі демпінгуватиме, оскільки в умовах заборони торгівлі із заходом іншого виходу у неї немає. Питання в тому, наскільки у РФ вистачить запасу природних ресурсів та фінансів, щоб зберігати таку тактику. А залежатиме це і від активності бойових дій в Україні, і від енергетичної політики в усьому світі, що позначиться на вартості товарів, що експортуються Росією.

Втрати Росії через санкції очевидні, але все ще незрозуміло, чи є вони тимчасовою скрутою, яка викликана необхідністю перебудуватися та перенаправити потоки активності на інші країни, по суті, адаптуватись до ситуації, чи все ж таки, це початок довгострокових втрат їхньої економіки.

Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm вважає, що РФ перетворюється на сировинний придаток Китаю. Він каже, що з кожним місяцем запас міцності економіки Росії стає меншим. Вона не розвивається, як могла б, а поступово деградує. І через якийсь час досягне точки, коли не зможе самостійно себе фінансувати.

Водночас Охрименко вважає, що США та ЄС хочуть загнати РФ у кабалу до Індії та Китаю. І навіть якщо торгівля РФ з цими країнами збільшуватиметься, то для світової економіки - це буде добре, бо дешева сировина з Росії вплине на ціни на неї у світі у бік зменшення.

Водночас економіка РФ за умови збереження жорстких санкцій впаде у глибоку кризу. Назвати країни Сходу - гарними торговими партнерами, які розв’яжуть економічні проблеми РФ не можна, у Росії просто немає інших варіантів. Тому вона буде змушена дешево торгувати сировиною. В цьому і полягає суть політики економічного повороту на схід.

Вікторія Хаджирадєва