"Відповісти нема чим". Реакція на атаку дронами Москви

 

Замість "Києва за три дні" безпілотники атакують Москву. Це вже можна назвати певним результатом розв'язаної Росією війни проти України. У Кремлі на атаку по столиці Росії відреагували на кшталт “нічого страшного не сталося”. Але що стоїть за такою реакцією?

 

Спроба применшити загрозу

 

Володимир Путін намагався применшити атаку безпілотників на Москву, щоб уникнути викриття того факту, наскільки обмежені можливості він має для відповіді Україні, вважають в американському Інституті вивчення війни. Путін заявив, що російські війська нібито завдали удару по штабу української військової розвідки "два-три дні тому" і стверджував, що збройні сили РФ продовжують відповідати на нібито "війну України проти Донбасу", завдаючи ударів по українській військовій інфраструктурі.

 

  При цьому Міністерство оборони РФ взагалі не заявляло про удар по базі української військової розвідки і підтверджень цієї заяви Путіна немає, констатують аналітики ISW. Путін також заявив, що Україна нібито намагається спровокувати відповідь та змусити Росію дзеркати свої дії. Той факт, що Путін робить акцент на минулих і поточних ракетних ударах, ймовірно, є його спробою сигналізувати, що Росія вже активно вживає заходів у відповідь і їй не потрібно окремо відповідати на подальші “українські провокації”. Досі Путін послідовно відповідав на реальні та ймовірні дії України, віддаючи накази про масштабні ракетні кампанії та масовані удари дронами — ймовірно, через нездатність російських військ досягти будь-яких вирішальних ефектів на полі бою.

 

Крім того, Путін озвучив численні кремлівські шаблонні наративи, спрямовані на підживлення внутрішньої підтримки війни. Путін також зазначив, що хоча московські системи протиповітряної оборони "спрацювали задовільно", Росії все ще потрібно "попрацювати" над удосконаленням цих систем. Аналітики ISW вважають таку заяву спробою диктатора попередити критику з боку російських ультранаціоналістів, які розкритикували неефективні системи російської ППО у Москві та вздовж прикордонних регіонів Росії з Україною». Путін також звинуватив Україну в намірах нібито дестабілізувати ситуацію на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) та використати “брудні засоби” — обидва ці помилкові наративи Кремль зазвичай використовує на тлі російських військових невдач.

 

 

Реакція у суспільстві

 

Атака безпілотників на Москву викликала різну реакцію російського інформаційного простору. Депутат Мосміськдуми Андрій Медведєв заявив, що Україна нібито здійснила поспішну атаку безпілотників для інформаційної операції з незначним ефектом. Ігор Гіркін скористався ударами по Рубльовці, щоб розкритикувати російську еліту, яка, за його словами, "ніколи не думала про країну і ніколи не думатиме" і не здатна відповісти на українські атаки в Москві, Білгородській області або на окупованій Росією території України. Гіркін також висміяв Путіна за те, що він продовжує називати війну "спеціальною військовою операцією", незважаючи на атаки безпілотників на російську столицю.

 

Власник ПВК Вагнера Євген Пригожин дорікнув російському Міноборони та закликав російських чиновників захищати Росію на ділі, а не “сидіти тихо”. Чеченський ватажок Рамзан Кадиров пригрозив європейським країнам, що якщо вони продовжать постачати Україні зброю, то не матимуть озброєння, необхідного для захисту, коли Росія постукає в їхні двері.

 

Підготовка контрнаступу ЗСУ?

 

Газета Financial Times припустила, що такі події як удари дронів по Кремлю та Москві, рейди в Білгородську область, напад морських безпілотників на корабель Іван Хурс можуть бути частиною “формуючих операцій” України напередодні настання ЗСУ.

 

Як пояснює видання, “формуючі операції” покликані заплутати супротивника, тим самим змусивши його робити дії, вигідні іншій стороні. "Вони (ці операції) схожі на руки фокусника, які відволікають глядача і змушують його концентрувати увагу на чомусь іншому", - пояснив експерт Інституту сучасної війни у Вест-Поінті Джон Спенсер.

 

Україна використала подібну схему дій під час настання влітку-восени 2022 року, під час якого ЗСУ вдалося звільнити більшу частину Харківської області. Тоді, пише FT, українське керівництво довго обговорювало можливість наступу на півдні, після чого ЗСУ завдали удару на північному сході.

 

За словами західних чиновників, невідомо, наскільки успішним буде український наступ, проте вони впевнені, що Україна продовжить проводити свої “формуючі операції” і завдавати точкових ударів, у тому числі далекобійних ракет Storm Shadow, аж до його початку.