Чиї права в Україні найбільше порушують
Омбудсмен Дмитро Лубінець представив у Верховній Раді щорічну доповідь про стан з дотриманням прав людини, у якій назвав найбільші порушення.
Перша жертва війни
Цей виступ Уповноваженого з прав людини назвали історичним, адже звіт хоч і називається щорічним, та його не оприлюднювали з 2011 року.
"Сподіваюся, ганебна практика, коли представлення щорічки не відбувається роками – припиниться, а довіра суспільства до інституції лише зростатиме", - зазначив Дмитро Лубінець.
Доповідь Омбудсмена формує загальне бачення держави в сфері проблемних питань, пов’язаних із порушенням прав людини та зусиль, спрямованих на їхній захист. Торік значна частина порушень була обумовлена збройною агресією РФ проти України та недотриманням Росією норм міжнародного гуманітарного права. І права людини стали першою жертвою і основною мішенню у цій війні. Протягом року в Офіс Уповноваженого надійшло 42 485 звернень, з них 562 колективні від 7 779 осіб та 41 923 індивідуальні. То ж документ грунтується на аналізі отриманих заяв і вжитих заходів реагування.
Найбільше порушень своїх прав зазнали внутрішньо переміщені особи (ВПО), звернення яких становлять 16 % від загальної кількості. Також нехтування правами людини значною мірою відчули соціально незахищені верстви населення та військовослужбовці.
"Окрім цього, Російська Федерація, вдається до жахливих злочинів, серед яких - примусова депортація українських дітей. Станом на кінець 2022 року, до РФ депортували 13 899 українських дітей, сьогодні ця кількість становить 19 544", - наголосив Лубінець.
Негаразди переселенців
За даними Мінсоцполітики, станом на 16 січня 2023 року в Україні зареєстровано 4 851 119 ВПО. До 24 лютого 2022 року було обліковано 1 470 072 ВПО, переміщених ще з 2014 року. Отже, кількість ВПО за рік збільшилась більш ніж втричі, тому й порушень щодо них побільшало. Більшість звернень стосувалася проблем переселенців, пов’язаних з тривалим оформленням статусу ВПО, а в деяких випадках відмови у взятті на облік та, відповідно, призначенні грошової допомоги; пошуками житла та дискримінаційних вибіркових перевірок місця проживання.
У звіті також вказано на те, що наслідком агресії стала значна кількість постраждалих цивільних осіб. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, станом на 10 січня 2023 року зафіксовано 6 952 загиблих серед цивільного населення, 11 144 мирні особи поранено, майже третина населення України вимушені були покинути місця свого постійного проживання та стали внутрішніми переселенцями або отримали тимчасовий захист в інших країнах.
За даними ООН, станом на кінець 2022 року 7,9 мільйона наших громадян перебувають на території європейських держав. З них 4,9 мільйона з них отримали тимчасовий захист або інші форми захисту відповідно до законодавства європейських держав. Абсолютну більшість тих, хто вимушений був покинути Україну у зв’язку зі збройною агресією РФ, складають жінки - 85%. Нині немає можливості підрахувати точну кількість осіб у конкретній країні через значну транзитну міграцію з однієї країни в іншу або повернення українців додому. Далеко не всі громадяни України, які знаходяться на кордоном, перебувають на консульському обліку. Разом з тим, до Уповноваженого надійшло 45 звернень щодо питань порушення прав українців за кордоном. Найпоширенішими негараздами, які вони просили допомогти вирішити, - отримання документів та перетин кордону.
А ось достовірні дані щодо кількості осіб, які проживають у районах проведення бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, на жаль, відсутні. Разом із тим, попри триваючу збройну агресію, а також значну кількість осіб, які прямо чи опосередковано зазнали шкоди чи негативного впливу внаслідок дій держави-агресора, на законодавчому рівні досі не визначені категорії осіб, що належать до постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, що призводить до відсутності комплексних підходів до їх підтримки. Однак на законодавчому рівні в різний спосіб і на різному рівні, який подекуди складно вважати достатнім, закріплена підтримка ВПО; дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; осіб з інвалідністю внаслідок війни, у разі отримання інвалідності внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО/ООС чи заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їхніх сімей; осіб, відносно яких встановлений факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Вбивали дітей під час евакуації
Найтяжчі злочини окупантів пов’язані з загибеллю та пораненням дітей. За даними Офісу Генпрокурора станом на 31 грудня 2022 року загинуло 450 дітей, 872 - поранено. Але, як вказує Уповноважений, зазначені дані не можна вважати остаточними, оскільки триває робота зі встановлення фактів вчинення злочинів у місцях активних бойових дій, на тимчасово окупованій і деокупованій територіях. Водночас кількість дітей, які загинули чи були поранені протягом 10 місяців після повномасштабного вторгнення РФ, майже у 4,5 разів перевищує кількість неповнолітніх, які постраждали від початку збройної агресії РФ з 2014 року до повномасштабного вторгнення. Найбільше постраждало дітей у Донецькій, Харківській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Чернігівській, Луганській та Дніпропетровській областях.
"Аналізуючи причини загибелі та поранення дітей, можна стверджувати, що РФ порушує норми міжнародного гуманітарного права та здійснює напади, заборонені законами війни, тобто такі, що не спрямовані на військові об’єкти. У звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch (HRW) зазначено, що країна-агресорка застосовує на території України заборонені міни та вибухонебезпечні боєприпаси. Серед задокументованих злочинів військових армії РФ щодо дітей виявлено непоодинокі факти загибелі та поранення дітей під час спроби евакуації, зокрема з Київщини, Харківщини тощо. Російські військові відкривали вогонь по автомобілях, що були позначені написами "діти" та рухались із білими прапорами під час евакуації", - зазначив Омбудсмен.
Підсумовуючи результати звіту, Дмитро Лубінець надав рекомендації владним структурам, у тому числі парламенту, Кабміну та різним міністерствам щодо вжиття заходів для поліпшення ситуації з правами людини в Україні.
Галина Гірак