Нові можливості. Військове значення підриву ГЕС

 

Руйнування росіянами Каховської ГЕС не тільки призвело до масштабної техногенної катастрофи, але вплинуло і на перебіг бойових дій. Багато експертів підрив ГЕС пов'язують із спробою Росії зірвати український контрнаступ або ускладнити його. Якими є реальні військові наслідки руйнування ГЕС?

 

Проблеми для України

 

Плани контрнаступу у Херсонській області, яке очікується поряд із настанням українських військових на інших дільницях фронту, доведеться коригувати, публічно визнав радник глави офісу президента України Михайло Подоляк.

 

"Все, що планувалося нижче за течією від греблі, ймовірно, доведеться перепланувати", - сказав американській телекомпанії CNN на умовах анонімності посол однієї з європейських країн США.

 

За словами ще двох співрозмовників CNN, руйнування Каховської ГЕС може ускладнити виконання деяких планів України. А саме – утруднити перехід українських військ через Дніпро та напад на російські позиції.

 

Форсування Дніпра в будь-якому разі було б украй важким військовим завданням. Якщо припустити, що українська армія готувала операцію з форсування Дніпра в його нижній течії - неважливо, як основну або відволікаючу, - то після руйнування греблі Каховської ГЕС цей задум можна вважати таким, що не відбувся. Ландшафт змінився, крапки із заданими координатами опинилися під водою, стан ґрунту вже не буде колишнім, навіть якщо річка повернеться до своїх берегів, плани форсування Дніпра треба міняти.

 

Можливості для ЗСУ

 

Але й для російських військових збитки від руйнування греблі, швидше, переважують придбання у вигляді тимчасової смуги безпеки в нижній течії Дніпра, вважають експерти. Передові оборонні споруди росіян, мінні поля, рокадні дороги, техніка, склади та особовий склад опиняються в зоні затоплення - багато доведеться кинути, відступивши без бою.

 

При цьому у воюючої сторони, яка володіє ініціативою, а зараз це явно Україна, відкриваються нові можливості.

 

Насамперед, з'являється шанс висадитися та взяти під контроль Кінбурнську косу – півострів між Чорним морем та Дніпровською затокою, а також острови та плавні у дельті Дніпра. Російській армії вкрай важко оборонятиме ці території через проблеми з постачанням.

 

Небезпеку для російських військ становить і обмілення Каховського водосховища, яке, за прогнозом Укргідроенерго, до кінця тижня зникне. Дніпро, звичайно, залишиться, але форсувати річку все ж таки куди легше, ніж величезне водоймище, що місцями досягало 25 км завширшки.

 

Протяжність ділянки річки від Нової Каховки до Василівки, яку російській армії тепер доведеться тримати під невсипущим контролем, становить по осі приблизно 200 км. На цій ділянці знаходиться Енергодар із Запорізької АЕС. І це не рахуючи нині затопленої нижньої течії Дніпра.