Україна проти Росії: початок публічних слухань у Гаазі

Тривають усні слухання в Міжнародному суді ООН у справі щодо порушення Росією своїх зобов’язань за двома конвенціями - стосовно фінансування тероризму та ліквідації всіх форм расової дискримінації.

Покарати за всі злочини

Передісторія цієї справи почалася влітку 2014 року, коли МЗС України офіційно повідомило РФ про порушення обох згаданих конвенцій. Протягом 2014-2016 років відбулося 8 раундів двосторонніх переговорів, направлено близько 80 дипломатичних нот щодо фактів порушень та їх кваліфікації за конвенціями. Але за результатами цих зусиль Україна дійшла висновку про неможливість вирішити спір з Росією шляхом перемовин. Тому 16 січня 2017 року до Міжнародного суду ООН було подано позов. Одночасно Україна звернулася до суду з клопотанням щодо застосування тимчасових заходів у цій справі.

Як зазначає МЗС, у своєму позові Україна заявила, що РФ порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, а її посадові, службові та приватні особи постачають зброю, надають фінансування, проводять тренування та надають інші форми допомоги збройним формуванням, у тому числі й так званим "ДНР" та "ЛНР"і іншим пов'язаним з ними групам і окремим особам, які діють на території України. Звинувачення, висунуті Росії, також включають збиття літака "Малайзійських авіаліній"рейсу MH-17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; вибух під час мирних зборів у Харкові.

Також у позові йдеться про те, що РФ порушує вимоги Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та вчиняє дискримінаційні дії щодо кримськотатарського і українського етнічного населення в Криму з лютого 2014 року з метою закріплення російського домінування на півострові шляхом знищення конкуруючих культур. Згадано також про заборону з боку Росії діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, зникнення, вбивства, обшуки та затримання українців та кримських татар і обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

19 квітня 2017 року Суд ухвалив рішення про застосування тимчасових заходів, відповідно до якого Росія в тимчасово окупованому Криму зобов’язана:

- утримуватися від обмежень на права кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу;

- забезпечити доступ до освіти українською мовою.

Протягом 2017-2018 років Росія намагалася довести, що Міжнародний суд ООН не має юрисдикції розглядати цей спір. Однак 8 листопада 2019-го Суд оголосив рішення на користь позиції України та постановив продовжити провадження по суті порушень, заявлених Україною. При цьому жодна вимога Росії не була задоволена.

У період 2020-2023 років продовжили етап обміну письмовими позиціями сторін. Нарешті, наприкінці березня 2023 року, Суд призначив усні слухання в справі на 6-14 червня 2023-го. Сторони концентровано представлять свою позицію, викладену під час тривалого обміну письмовими документами, що розпочався в червні 2018-го. На цьому етапі Суд лише заслухає їх та може поставити додаткові запитання. Винесення остаточного рішення в справі очікується пізніше.

"Українська дипломатична команда твердо відстоює інтереси України в міжнародних судах та крок за кроком працює над притягненням Росії до відповідальності за всі її злочини з лютого 2014 року. Скільки б часу не потребувало міжнародне правосуддя, воно невідворотне. Росія буде покарана на міжнародному рівні за все зло, заподіяне нашим людям", - наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Вирок прогнозувати рано

Заплановано два раунди озвучення позицій сторін: 6 та 12 червня виступає юридична команда України, 8 та 14 червня - Росії.

"Я думаю, що факти, які ми наводимо, доводять силу нашої позиції стосовно аргументації щодо порушення РФ Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародної конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації. Я думаю, що це гарний початок. Міжнародне право на нашому боці", - заявив посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич у коментиарі Укрінформу.

За його словами, це кульмінація шестирічної роботи юридичної команди МЗС, юридичних радників і всіх членів української делегації.

"Шість років ця справа триває. Це перша справа України проти Росії у міжнародних судових інстанціях, яка дійшла до рівня розгляду по суті. Тому це справді дуже важливо", - уточнив він.

Відповідаючи на питання стосовно того, коли можна очікувати ухвалення рішення у цій справи, Кориневич сказав, що це практично неможливо спрогнозувати, незважаючи на те, що слухання відбувається "у досить хорошому швидкісному режимі".

"Ми з боку юридичної команди України будемо робити все для того, щоб і ця справа, і всі інші були завершені якомога швидше, безумовно - перемогою України. Коли ти щодня розумієш, що відбуваються такі речі, як обстріли наших міст, такі жахливі злочини, як підрив Каховської ГЕС, - звісно, як українські юристи, як громадяни України будемо робити все, щоб притягнути РФ - найбільшого порушника міжнародного права в сучасному світі - до відповідальності", - наголосив посол з особливих доручень.

За його словами, підрив Каховської ГЕС є воєнним злочином, який стане одним з епізодів у межах справ проти РФ.

"У нашій вступній заяві ми внесли цей епізод (підрив Каховської ГЕС - ред.) у перелік тих речей, про які ми говорили, тому що на це неможливо не відреагувати. Це безумовно -  воєнний злочин. Я думаю, що у межах тих справ, які ми маємо в різних судових установах, зокрема, цей епізод буде висвітлений, тому що це напевно одна з найбільш жахливих атак на об’єкти, що містять небезпечні сили", - сказав Кориневич, зауваживши, що такого світ не бачив давно.

До слова, Міжнародний суд ООН у Гаазі затвердив приєднання Литви до позову України проти Росії. Прохання про свою участь у процесі Вільнюс направив до Гааги ще в 2022 році. Про це повідомила міністр юстиції балтійської республіки Евеліна Добровольська в ефірі радіостанції Ziniu Radijas.

"Нас проінформували, що Міжнародний суд у Гаазі дозволив Литві участь у справі Україна проти Росії. Тепер протягом місяця маємо подати свої міркування", - зазначила вона.

Галина Гірак