Ринок праці відновлюється до довоєнного рівня

Бізнес адаптується до нових правил воєнного життя. Вакансій на ринку праці стає менше, а пропозицій роботи - більше.

Нове дослідження

За прогнозами Національного банку України, у 2023–2025 роках триватиме відновлення ринку праці на тлі зростання економіки та досить м’якої фіскальної політики, за умови відсутності нових значних шоків. У 2023 році рівень безробіття поступово знижуватиметься до 18,3%. Однак він перевищуватиме довоєнний рівень, зокрема з огляду на ймовірне збереження значних кваліфікаційних та регіональних диспропорцій на ринку праці.

Перші підтвердження позитивних трендів вже є. Огляд Work.ua свідчить, що кількість розміщених вакансій в травні зросла на 9%. Ринок праці наближається до показників, які були до повномасштабного вторгнення.

У травні спостерігалося зростання кількості вакансій у прифронтових областях і регіонах на заході України. Порівняно з квітнем, найбільший приріст зафіксовано у таких областях: Тернопільській (+17% ), Івано-Франківській (+14% ), Сумській (+13%), Рівненській (+13% ) та Харківській (+12% ).

Область з найбільшою кількістю вакансій – Київська (28410). За нею слідують Львівська (8781), Дніпропетровська (8511), Одеська (6455) та Харківська (3131). Кількість вакансій найбільше зросла для посад: Водій екскаватора (+47%), Маляр (+45%), Виконроб (+42%), Покоївка (+41%), Водій навантажувача (+40%).

Три категорії з найбільшим приростом вакансій у травні у порівнянні з квітнем: будівництво, архітектура (+21%); готельно-ресторанний бізнес, туризм (+17%); сфера обслуговування (+15%).

У травні на 4% більше користувачів створили або оновили своє резюме, ніж у квітні. Також у травні на 67% більше, ніж у квітні, кандидатів віком 16-17 років. Загалом кандидати віком до 25 років становлять 49% від усіх нових шукачів.

За даними ресурсу, у травні рівень конкуренції серед шукачів роботи став схожим на довоєнний у лютому 2022 року. Водночас роботодавцям стає складніше знайти відповідних працівників, оскільки кількість відгуків зменшується. Найбільша конкуренція на ринку праці залишалася в Київській, Харківській, Вінницькій, Львівській та Чернігівській областях, як зазначено в огляді Work.ua.

Також про вакансії є дані в макроекономічному прогнозі від НБУ. За даними Нацбанку, зростання кількості резюме практично зупинилося, тоді як кількість вакансій продовжує зростати (крім ІТ-сектору, де ситуація складна).

"Частково зростання попиту на робочу силу пов'язано із сезонністю, зокрема, с/г роботами, та частково мобілізацією співробітників, у тому числі критичних, та посиленням складнощів із пошуком персоналу", - йдеться в огляді.

У результаті кількість претендентів на одну вакансію суттєво знизилася і в травні 2023 року була близькою до рівня травня 2021 року, повідомили в НБУ.

Директор з комунікації з пошуку роботи Work.ua Максим Пилипенко також зазначає, що робота є, українцям її знаходити набагато легше, ніж це було у момент повномасштабного вторгнення.

П’ятірка посад, за якими найчастіше шукають спеціалістів, незмінна: це менеджер з продажу, продавець-консультант, водій, бухгалтер, кухар.

"Також ми помічаємо, що зростає частка вакансій у таких категоріях, як: охоронна безпека, готельно-ресторанний бізнес, сфера обслуговування, будівництво й архітектура. Відповідно шукають таких спеціалістів: охоронців, комплектувальників, офіціантів, баристів, будівельників. Загалом існує попит на спеціалістів, які мають досвід роботи від двох до десяти років. А ось лікарів, гірничих і слюсарів — бракує", — зазначив Пилипенко в коментарі Суспільному.

В свою чергу, українці найчастіше залишають відгуки на вакансії діджитал-професій. Це — вебдизайнери, SMM-менеджери, відеодизайнери, верстальники.

Пилипенко каже, що в квітні 2022 року було до 20 тисяч вакансій, зараз — їх у п’ять разів більше. Торік цей період був ринком роботодавця, коли роботи було обмаль, а охочих знайти роботу — багато. Зараз ситуація змінюється і ринок праці поступово переходить до шукача.

Зарплатня росте

Протягом року, зазначається в огляді Work.ua, зарплати зросли на 10% (з 15 000 до 16 500 грн).

Кому ж платять найбільше? В топах медіа байєр з зарплатнею в 52500 гривень; водій-міжнародник – 40000 гривень; ендодантист - 32500 гривень.

Найменші зарплати отримують бібліотекар, консьєрж – 7000 гривень; паркувальник – 7875 гривень; санітар – 8000 гривень; прибиральник – 8500 гривень.

За даними НБУ, реальні зарплати (з урахуванням інфляції) у приватному секторі України на тлі низької бази порівняння практично припинили падіння. Разом з індексацією пенсій та виплатами у бюджетному секторі це підтримало доходи домогосподарств.

"Але подальше їх зростання стримуватиметься складним фінансовим станом підприємств та високим рівнем невизначеності", - зазначили в НБУ.

Але проблем ще багато

Однією з основних проблем на ринку праці є професійно-кваліфікаційний дисбаланс та окремі відмінності між попитом та пропозицією робочої сили, зазначають у Державній службі зайнятості.

"На сьогодні найбільший попит у роботодавців спостерігається на кваліфікованих працівників робітничих професій. Водночас, серед зареєстрованих безробітних 43% мають вищу освіту,  а в окремих великих містах – до 60% і вище. При цьому, кількість безробітних з числа колишніх керівників, професіоналів та фахівців утричі перевищувала кількість відповідних вакансій", - кажуть у відомстві.

Андрій Каракуц, голова ГО Центр прикладних досліджень в своєму блозі для ЕП також зазначає, що приватний бізнес стикається насамперед із браком кваліфікованих працівників. Відчувається дефіцит окремих спеціальностей, незважаючи на високий рівень безробіття.

"Причини такого явища: виїзд до інших країн кваліфікованих працівників, насамперед жінок, як біженців; мобілізація чоловіків до Збройних сил (до 1 млн осіб працездатного віку)", - пише він.

Про нестачу робочих рук каже й Олег Пендзин, економічний експерт.

"Кабмін робив спробу оцінити кількість населення - 37,5 мільйонів населення. Ну хай 38. Відніміть 8,2. Ви отримаєте, що сьогодні в Україні знаходиться 30 мільйонів людей. З них 10,2 мільйона пенсіонери. І по різних оцінках до п'яти мільйонів людей, яким немає 18 років. Працездатного населення в Україні десь 16-17 мільйонів, п'ятнадцять", - зазначає він.

Від’їзд мільйонів українців за кордон через війну вже негативно впливає на стан вітчизняної економіки, погоджується Катерина Ковалевська, Head of Ukrainian Association HRPro, Director of Prof-Consulting в коментарі Delo.ua. Згодом цей вплив посилюватиметься.

"Адже це не просто еміграція працівників, це щонайменше 20% споживачів товарів та послуг українського бізнесу. "Втрата" 20% населення також негативно вплине на потенціал трудових ресурсів у країні. Це може призвести до дефіциту робочої сили, що своєю чергою здатне погіршити продуктивність праці, уповільнити економічне зростання та навіть спровокувати занепад у деяких галузях", - каже експертка.

Крім того, суттєве зменшення чисельності населення вплине на підприємства та галузі, які покладаються на внутрішні споживчі витрати, зазначає Ковалевська.

"Йдеться про такі галузі, як роздрібна торгівля, готельний бізнес і розваги. Внаслідок зменшення попиту на товари та послуги підприємства цих галузей, ймовірно, зазнають скорочення доходів і прибутків. Тому дуже важливо зробити все можливе, щоб громадяни України повернулися додому якнайшвидше. А це потребує не лише перемоги у війні, а ще й конкретних політичних і економічних кроків, які необхідно робити вже зараз", - каже вона.

Валерія Шипуля