Скіфське золото - наше, але слід заплатити кругленьку суму

У справі про повернення Україні скіфського золота Верховний Cуд Нідерландів виніс остаточний вердикт: артефакти належать нашій країні. Але щоб забрати їх, Україна має виконати одну умову.

Оскарженню не підлягає

Як повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики,9 червня 2023 року Верховний Cуд Нідерландів (м. Гаага) оприлюднив рішення у справі про повернення експонатів виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" державі Україна в рамках касаційного провадження.

"Після майже 10 років судового розгляду Верховний Cуд Нідерландів повністю відмовив у касаційній скарзі кримських музеїв і залишив у силі рішення апеляції, яким було задоволено позовні вимоги України. Верховний суд, зокрема, постановив, що держава Україна має законний інтерес у захисті своєї культурної спадщини", - йдеться у повідомленні.

Заступник міністра юстиції Ірина Мудра пояснила у коментарі Укрінформу, що РФ більше не зможе через судові інстанції намагатися повернути ці експонати, оскільки рішення Верховного суду у Нідерландах оскарженню не підлягає.

Справа розглядалася майже 10 років

Нагадаємо, ця історія почалася в лютому 2014 року, коли в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі відкрили експозицію "Крим. Золотий острів в Чорному морі". Вона була присвячена скіфам, сарматам і готам. Створили її за рахунок експонатів п'яти українських музеїв: Музею історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України, Київ), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Національного заповідника "Херсонес Таврійський" (Севастополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.

Ця виставка налічувала 584 експонати, страхова вартість яких оцінювали майже в 13 млн євро. Оскільки в березні 2014 року Росія анексувала Крим, в Україну повернулися лише експонати з київського музею, цінності з кримських музеїв залишися в Нідерландах. Ця країна не визнала анексію Криму, але у ситуації, що склалася на той час, в музеї Пірсона була невизначеність - куди ж саме повертати кримські експонати. Тому їх помістили у сховища - до з’ясування цього питання, відповідь на яке мав дати суд з ініціативи української сторони.

Судовий процес виявився довготривалим. Перше рішення було ухвалено лише у грудні 2016 року: Окружний адмінсуд Амстердаму визнав, що експонати кримських музеїв із колекції "Крим. Золотий острів у Чорному морі" мають повернути Україні. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення, і з березня 2020 року Апеляційний суд почав розглядати апеляцію музеїв анексованого Росією Криму на рішення про повернення скіфського золота Україні. Але і цей суд теж був не на боці окупантів - було визнано, що цінності з кримських музеїв належать державі Україна. Це рішення ухвалили в жовтні 2021 року. А 26 січня 2022 року кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на це рішення Апеляційного суду. Остаточно поставити крапку у цій справі мав Верховний Суд Нідерландів, який це вже й зробив.

Над поверненням експонатів в Україну з 2014 року працювали Міністерство юстиції, Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство закордонних справ, адвокати нідерландської фірми Bergh Stoop & Sanders та українського адвокатського об’єднання "Сергій Козьяков та Партнери".

У день доленосної ухвали Верховного Cуду президент Володимир Зеленський телефоном поспілкувався з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Він, зокрема, відзначив, що остаточним рішенням Верховного Cуду про передачу Україні скіфського золота Нідерланди підтвердили своє лідерство у захисті міжнародного права.

"Щодо української колекції. Колекції, яка зберігалась у нашому Криму, але яка поки що не може бути повернута в Крим з очевидної причини: її не можна віддавати окупанту, грабіжнику. Звичайно, вона буде в Криму, коли в Криму буде й український прапор. Власне, таку логіку підтвердила й вища судова інстанція Нідерландів. І це - черговий доказ того, що нідерландське суспільство й держава справді вміють бути лідерами в захисті верховенства права та цінностей цивілізованості", - зазначив глава держави наступного дня у своєму зверненні.

Не зовсім золото

Коли йдеться про це скіфське золото з кримських музеїв, то золотом експонати можна назвати лише умовно.

"Це переважно колекції, які походили з розкопок початку ХХІ століття. Вони містили не лише золото і предмети з коштовних металів, які належали народам, котрі мешкали на території Кримського півострова, зокрема скіфам. Це також і дерев'яні шкатулки, які вважаються унікальними знахідками, тому що мають походження з Далекого Сходу. Тож цю колекцію не можна назвати цілісною, оскільки це знахідки різних пам'яток з різних місць поховань та різних музеїв, але вона увійшла в нашу новітню історіографію під назвою "Скіфське золото", хоча там не лише золоті і срібні предмети. Цінність цих знахідок надзвичайна, тому що все це знахідки з розкопок. І археологи фіксують все до деталей. Тобто для нас важливий не тільки сам предмет, але і його контекст. Це ключове. То ж ця колекція надзвичайно цінна і для інтерпретації давньої історії України", - зазначила заступник міністра культури та інформаційної політики з питань євроінтеграції Катерина Чуєва в ефірі Українського радіо.

За її словами, усі ці роки колекція зберігалася в Амстердамі у сховищі музею Алларда Пірсона. Умови там хороші, тому що музеї Європи ретельно і прискіпливо ставляться до зберігання творів мистецтва, незалежно від того, чи це предмети з їх колекцій, чи з інших. Тож гарантія збереження - це обов'язкова умова для передачі предметів на виставку. Тому немає потреби хвилюватися щодо фізичного стану експонатів. Колекція не занедбана. Але при необхідності реставраційного втручання, це, за умовами, може відбутися лише за участі українських фахівців. До звільнення Криму від окупантів ці експонати можуть зберігатися у Національному музеї історії України. Але щоб забрати артефакти в Амстердамі, доведеться заплатити близько 100 тис. євро за зберігання їх у музеї Пірсона – про це сказала Європейській правді керівник Скарбниці Національного музею історії України Наталя Панченко.  

Варто також нагадати, що інші артефакти - скіфське золото, що зберігалося в Мелітопольському краєзнавчому музеї - російські окупанти вкрали ще навесні 2022 року.

"У квітні 2022 року військові та представники окупаційної адміністрації держави-агресора викрали історико-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею. За попередніми даними, серед вкраденого майна була колекція скіфського золота, що виявлено археологами у 50-х роках минулого сторіччя", - повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.

Крадіжку кваліфікували як порушення законів та звичаїв війни - ч. 1 ст. 438 КК України.

А загалом загарбники викрали в Україні тисячі творів мистецтва та історичних експонатів, серед яких - навіть предмети античності.

Як повідомляє видання The New York Times, за даними прокуратури та музеїв України, лише в Херсоні росіяни викрали понад 15 тис. предметів мистецтва та об’єктів історичного значення. Окупанти пограбували або повністю знищили понад 30 музеїв, зокрема у Маріуполі, Мелітополі та Херсоні. Ці цифри напевно не відображають дійсності, оскільки повідомляють про культурні цінності, вилучення яких уже зафіксовано документально. Та насправді масштаби розкрадань значно більші.

Галина Гірак