Реформа Укроборонпрому: чому це важливо
Про необхідність реформувати Укроборонпром кажуть останні 10 років. Проте цей процес проходить не надто швидко.
Що передбачає реформа
Корпоратизація Укроборонпрому передбачена законом, який Верховна Рада ухвалила ще у липні 2021 року.
За законом, перший етап реформування передбачає підготовку учасників концерну до реорганізації і перетворення Концерну в акціонерне товариство.
Другий етап передбачає створення галузевих бізнес-об'єднань в організаційно-правовій формі акціонерних товариств, а також утворення господарських товариств на базі підприємств, включених до складу Укроборонпрому.
На третьому етапі має завершитися перетворення концерну в акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі.
Повідомлялось, що трансформація торкнеться 137 розрізнених підприємств Укроборонпрому, 21 з яких знаходиться на тимчасово окупованих Росією територіях.
Очікується, що реалізація передбачених законом норм дозволить державним оборонним підприємствам залучати прямі (зокрема, іноземні) інвестиції з метою виготовлення сучасних зразків озброєння і військової техніки.
Проте реформа буксує. Не дивлячись на те, що президент Володимир Зеленський підписав закон про реформування державного концерну ще 6 жовтня 2021 року, він не став корпорацією і досі. В березні 2023 Кабмін знову повернувся до теми Укроборонпрому.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 21 березня повідомив, що Кабінет міністрів ухвалив рішення реорганізувати держконцерн Укроборонпром в акціонерне товариство Українська оборонна промисловість.
Статутний капітал товариства становить 237,07 млн. грн. і формується за рахунок майна концерну.
За словами прем’єра, це перший крок до масштабного реформування держконцерну, метою якого стане запровадження сучасної моделі управління.
"Це не просто зміна вивіски, це реформа, яка тривалий час готувалася ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Україна прагне побудувати один із найпотужніших оборонно-промислових комплексів у світі", – наголосив Шмигаль.
Прем'єр також додав, що на підприємствах концерну планують запровадити корпоративну модель управління. Це дозволить створити умови для залучення додаткових інвестицій у виробництво зброї, техніки та амуніції.
Слово в слово думку Шмигаля повторюють і в Укроборонпромі.
"Це – не про зміну вивіски, це про зміну правил гри, які будуть зрозумілі і для наших акціонерів, – а 100% акціонером нашого перетвореного концерну буде Кабінет міністрів, – і для інвесторів, для всіх, з ким ми співпрацюємо у сфері виробництва, модернізації та ремонту озброєння та військової техніки. Це – про зміну правил гри на такі, які будуть зрозумілими і на засадах яких ми зможемо дуже плідно співпрацювати з нашими союзниками. Крім того, це зелене світло для появи спільних підприємств", - заявила під час телемарафону прес-секретар Укроборонпрому Наталія Сад.
Але не всі експерти впевнені, що зі зміною вивіски щось зміниться
Як зазначив у розмові з Апострофом політичний аналітик Олександр Кочетков, який багато років пропрацював інженером-конструктором у КБ Південне ім. М. К. Янгеля, ні про яку серйозну реформу не йдеться.
"Те, що відбувається - це навіть гірше, ніж просто зміна вивіски. Рік триває відкрите вторгнення РФ, а уряд, як би реформуючи оборонний сектор, викочує "реформу", на яку, з урахуванням підготовки документації, потрібно не більше двох тижнів роботи. Очевидно, яким буде наступний крок – отримання з держбюджету дотацій для покриття боргів, які набрали структури, що входять до Укроборонпрому", - наполягає Олександр Кочетков.
Та й сама реформа знову бариться.
Без корпоратизації
Наразі реформа державного концерну Укроборонпрому заблокована, оскільки Кабмін не визначив відповідального за реєстрацію його наступника – акціонерного товариства Українська оборонна промисловість. Про це йдеться у відповіді Міністерства стратегічної промисловості на запит аналітичного центру StateWatch.
У Мінстратегпромі уточнили, що Кабмін своїм розпорядженням №221-р від 14 березня визначив відповідальним за проведення реєстрації акціонерного товариства Українська оборонна промисловість одразу два міністерства – Мінстратегпром та Мінекономіки.
"Посадову особу, яка відповідальна за здійснення реєстрації не визначено. Реєстрація акціонерного товариства – правонаступника Державного концерну Укроборонпром буде проведена після визначення особи відповідним рішенням органу управління, яка буде відповідати за здійснення реєстрації", – йдеться у листі міністерства.
За даними аналітиків StateWatch, з постанови уряду, які регулювали порядок реєстрації АТ Українська оборонна промисловість, зникли декілька пунктів, що заблокувало реформу Укроборонпрому.
Зокрема, з проєкту постанови зникли такі пункти:
пункт № 7. Покласти тимчасово, до обрання (призначення) в установленому порядку генерального директора, виконання обов’язків генерального директора Товариства на Гусєва Юрія Веніаміновича. Укласти з Гусєвим Ю.В. контракт та уповноважити державного секретаря Міністерства економіки на його підписання.
пункт № 8. Виконувачу обов’язків генерального директора Товариства Гусєву Ю.В.:
здійснити в установленому порядку заходи, пов’язані з державною реєстрацію припинення Концерну та державною реєстрацією Товариства;
здійснити в установленому порядку заходи щодо реєстрації випуску акцій Товариства в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Експерти StateWatch наголошують, що загалом процес формування прозорої системи управління державної оборонної галузі затягнувся вже на рік. Адже вперше проєкт постанови був поданий до Кабміну в червні 2022 року.
Реформа потрібна
Мартін Брест, доброволець загону Укроборонпром територіальної громади міста Києва, наголосив, чому саме потрібна реформа державної корпорації. Він вказує на те, що нові виробництва розміщуються на території країн-союзників, і для юридичного оформлення таких проєктів потрібні нові організаційно-правові форми роботи.
"По-друге, західні партнери, які допомагають нам із інвестиціями в оборонні підприємства, однією з головних умов майбутнього співробітництва ставлять саме корпоратизацію підприємств", - пише Брест в блозі для УП.
По-третє, уряд почав повертатись обличчям до оборонки, до всієї, а не державної форми власності. Зараз Кабмін розпочав прибирати бюрократичні бар'єри та створювати стимули для виробників, зазначає Брест. Декілька тижнів тому було спрощено процедури укладання контрактів, приймання товару, допуск до експлуатації й постачання продукції Збройним силам України.
"Трансформація повинна зробити краще (там багато різних пунктів та етапів, і коли я спілкуюсь про це з тими людьми, які цим опікуються, то в мене вже за 10 хвилин задимлюється і вимикається мозок). Це, якщо поглянути з філософської точки зору, єдина мета цієї дії. Повинно стати краще: ефективніше, дешевше, сприятливіше, ШВИДШЕ. Капсом написав "швидше", оскільки часу немає – фронт тримається, виграючи цей проклятий час", - пише Брест.
Свою думку щодо реформи Укроборонпрому виказала Світлана Мусіяка, керівниця напряму досліджень та вироблення політик ГО Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) в блозі для Ліги.
"Нинішня структура не відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління, є негнучкою та неефективною, ускладнює залучення інвестицій, створює умови для зловживань та інших корупційних практик. Водночас проведення реформи корпоративного управління (зокрема і в ОПК) – частина міжнародних зобов'язань України та об'єкт прискіпливої уваги міжнародних партнерів", - акцентує Мусіяка.
Всі три стратегічних напрями євроінтеграційного руху – вступ до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), членство в Європейському Союзі, програма співпраці з МВФ – в оцінці прогресу України спираються, зокрема, на Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного врядування на держпідприємствах, зазначає експертка.
Структура Укроборонпрому до реформи не відповідала міжнародним стандартам корпоративного управління, була негнучкою та неефективною, ускладнювала залучення інвестицій, створювавла умови для зловживань та інших корупційних практик.
"Тридцятирічна затримка з реформою не тільки обмежує можливості прогресу, а й створює вразливості, якими прагне скористатися ворог. Неефективне управління, обмеження в залученні інвестицій та міжнародній співпраці, обтяженість непрофільними активами – ці проблеми потрібно розв'язувати якнайшвидше, щоб державний сектор ОПК здобув необхідну стійкість та примножив внесок у перемогу", - каже Мусіяка.
Валерія Шипуля