Місія Дуди: просування України до НАТО й переконування Африки

15 червня африканська делегація зустрілася з президентом Польщі Анджеєм Дудою, 16 червня прибула до Києва, а 17 червня побачиться з Путіним. Раніше Дуда лобіював інтереси України на зустрічі з Шольцем та Макроном.

Веймарський трикутник

12 червня відбулась зустріч лідерів Франції, Німеччини і Польщі у Парижі. Як зазначив політолог Володимир Фесенко, багатьох українських спостерігачів заінтригував її трьохсторонній формат.

"Як часто у нас буває, як, наприклад, напередодні різних самітів, з’явилися очікування, що саме на цій зустрічі будуть вирішувати перспективи членства України в НАТО та якісь інші доленосні питання, - написав він у Facebook. - Але у цьому форматі нема нічого дивного. Це так званий Веймарський трикутник, який було засновано ще в 1991 році. Цей формат використовується для розвитку співпраці між Польщею, Німеччиною та Францією. Група існує переважно у формі зустрічей на найвищому рівні між лідерами цих трьох країн та їх міністрами закордонних справ. На цих зустрічах обговорюються питання європейської політики, але також і проблематика міжнародної безпеки". 

Відомо, що головною темою зустрічі було питання про перспективи членства України у НАТО і гарантії безпеки на той період, поки наша країна не стане членом НАТО, продовжив експерт.

"Безумовно, це пов’язано з тим, що ці питання будуть розглядатися на саміті НАТО у Вільнюсі у липні поточного року. Країни НАТО вже шукають і готують узгоджене рішення цього питання. Зустріч лідерів трьох країн - один з майданчиків, на яких відбувається ця підготовча робота", - пояснив він.

За словами Фесенка, наступний майданчик - це зустріч міністрів оборони країн НАТО. Дискусія з цього питання буде тривати і далі, аж до самого саміту НАТО, а остаточні рішення будуть узгоджуватися вже безпосередньо у Вільнюсі.

"Саме тому не варто було чекати якихось сенсацій від зустрічі лідерів країн Веймарського трикутнику. Лідери Франції, Німеччини і Польщі у черговий раз висловились на підтримку України, але уникнули конкретики у питанні про перспективи членства України в НАТО і гарантій безпеки для України. У декого, можливо, це викликало певне розчарування. Але приводів для цього не має.  У всякому разі на даний момент. Процес узгодження рішень із зазначених питань ще триває.  Також треба розуміти, що ключову роль в підготовці цього рішення будуть відігравати США.  Скажу більше. З високою вірогідністю цей процес продовжиться і після Вільнюського саміту НАТО. По членству України в НАТО питання у будь якому випадку буде вирішуватись після завершення нинішньої війни. Тоді ж буде остаточно узгоджуватись і післявоєнний формат гарантій безпеки для України.  У Вільнюсі, ймовірно, будуть лише проміжні і рамкові рішення", - зазначив політолог.

Скоріше за все на саміті НАТО у липні 2023 р. буде ухвалено рішення про надання Україні гарантій безпеки до вступу в Північноатлантичний альянс. Обсяг цих гарантій і форма їх надання зараз і узгоджуються, додав Фесенко.

"Фактично буде йти мова про пролонгацію тих форм підтримки, які Україна отримує і зараз, на післявоєнний період. Додатково може бути заявлено про сприянні у відновленні Україною власного ВПК і виробництві сучасних озброєнь, зокрема далекобійних, на основі західних ліцензій. Щодо вступу України до НАТО, можливо буде заявлено, що Україна має право на таку ж процедуру вступу до НАТО, як Фінляндія і Швеція, але рішення про це буде ухвалюватися після завершення війни. Не виключаю, що Україні можуть запропонувати якусь особливу (ексклюзивну) угоду про співпрацю з НАТО, однак не як альтернативу членства в НАТО, а як проміжний етап", - прогнозує він.

Утім ще у травні Сенат Польщі ухвалив одноголосно резолюцію за пришвидшений вступ України до НАТО за прикладом Швеції і Фінляндії. Тож зустріч Дуди з лідерами провідних країн ЄС у Парижі є реальним втіленням незмінного курсу Польщі - найбільшого лобіста українських інтересів в Євросоюзі. Як зазначив у коментарі 24 каналу політолог Олег Саакян, вступ України до блоку - це, зокрема, питання безпеки поляків. І це найкраща мотивація, що свідчить про найщиріші наміри Польщі справді порушувати це питання.

Африканські "заходи довіри"

Європейськими контактами коло клопотів Дуди цими дням не обмежувалось. 15 червня африканська делегація зустрілася з президентом Польщі у Варшаві, 16 червня вона прибула до Києва для спілкування з президентом України Володимиром Зеленським, а 17 червня у Санкт-Петербурзі зустрінеться з очільником РФ Путіним.

Як повідомляє Reuters, до посередницької місії Африки увійшли президенти Південно-Африканської Республіки, Сенегалу, Єгипту, Замбії та Коморських островів. Вони мають намір запропонувати у якості "заходів довіри" виведення військ Росії з території України й ослаблення санкцій проти країни-агресора - з іншого боку.

Згідно з проєктом пропонованого ними документу, інші "заходи довіри" включають зупинення дії ордера Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна, а також виведення російської тактичної ядерної зброї з Білорусі.

У документі також зазначається, що угода про припинення бойових дій має супроводжуватися переговорами між Росією та Заходом. На цих переговорах "потрібно буде розглянути питання, включаючи розгортання ракет середньої дальності, тактичної ядерної зброї та систем біологічної зброї".

А ще раніше президент ПАР Сиріл Рамафоса провів телефонні переговори з Путіним щодо африканської ініціативи по мирному врегулюванню війни в Україні.

Ці "миротворчі" зусилля лідерів країн Африки видаються доволі дивними: адже не Україна є країною-агресором у цій війні; не Україна постійно блокує зернову угоду, за якою найбідніші держави Чорного континенту отримують життєво необхідне їм продовольство з наших ланів; не ЗСУ підірвали Каховську дамбу, здійснивши удар по глобальній продовольчій безпеці, внаслідок чого багато нужденних у світі залишаться цьогоріч без хліба.

"Ця катастрофа вплине на систему зрошення на півдні України. Росіянам потрібен голод в країнах світу, зокрема, в Африці", - підкреслив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

При цьому, якщо у 2014-2021 роках фокусом російської пропаганди залишався умовний колективний Захід, то після 24 лютого 2022-го фокус змістився: ключовими її реципієнтами стали Східна Азія, Африка та Близький Схід.

Тож тепер залежні від РФ "ходоки" торують європейські шляхи у намаганні зупинити український контрнаступ. Але не розуміють, що та сама РФ і прирікає їх до голоду, або не хочуть зрозуміти. То чи не забагато "довіри" з боку африканських кран до Росії?

Натомість, і сама Україна намагається налагодити контакти з африканськими країнами.

"Ми пропонуємо збільшити обсяги торгівлі та розглянути можливості залучення українських будівельних компаній у проєкти в Нігерії. Україна також має значний досвід у цифровізації. Наша програма Держава у смартфоні дозволяє громадянам робити майже все онлайн, отримувати державні послуги. Ми готові ділитися з вами цим досвідом. Іншим перспективним напрямом співпраці є кібербезпека. Нігерія є однією з країн, яка потерпає від найбільшої кількості кібератак. Ми знаємо, як ефективно їм протистояти", - зауважив голова МЗС Дмитро Кулеба.

Він також наголосив, що Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, є єдиним реалістичним способом відновлення справедливого та тривкого миру в Україні.

До речі схоже, що презентація "мирного" африканського плану в Києві 16 червня проходила під час чергової атаки балістичними ракетами РФ на столицю України. Чи додало це переконливості посланцям - питання риторичне.

Ірина Носальська