Яким буде ринок праці через п’ять років та чи готова до змін Україна

Світ чекає трансформація ринку праці. Що зміниться та які професії почнуть зникати, а які навпаки стануть популярними.

Ринок праці постійно змінюється. Популярні сьогодні професії можуть зникнути з часом, а на їх місце прийдуть нові. Експерти намагаються спрогнозувати, що чекає світовий ринок праці за п’ять років та як на це реагуватиме український ринок?

Які професії чекає занепад, а які процвітання

Аналітики кадрового порталу Work.ua зробили прогноз щодо того, як зміниться світовий ринок праці за п’ять років.

На їх думку, буде втрачено 83 млн робочих місць та створено 69 млн нових. Таким чином, це призведе до скорочення на 14 млн робочих місць.

Найбільше скорочення загрожує адміністративним посадам та сферам безпеки й торгівлі. Через очікування автоматизації та цифровізації деяких процесів без роботи можуть залишитися касири, бухгалтери, адміністратори, секретарі, охоронці, домробітники, збиральники та фабричні робітники, працівники поштової служби,

банківські касири, продавці магазину, фахівці з телемаркетингу, працівники з обслуговування клієнтів, менеджери з бізнес-обслуговування та адміністрування, вуличні торговці, а також суміжні працівники.

Також експерти пророкують проблеми з пошуком роботи для жінок та тих, у кого є лише базова освіта.

“Скоріш за все, з проблемами також зіткнуться працівники з базовою освітою та жінки, оскільки роботодавці шукатимуть досвідчених фахівців та чоловіків для робітничих вакансій.”, - йдеться в прогнозі.

Водночас є й професії, на які попит зросте. Очікується суттєве зростання кількості вакансій, пов’язаних з цифровими технологіями та цифровою торгівлею. Також приблизно на 10% зросте кількість робочих місць у сфері освіти та на 30% – у сфері сільського господарства. Високий попит спостерігатиметься на такі професії: оператори сільськогосподарського обладнання, водії важких вантажівок і автобусів, вчителі професійно-технічної освіти, механіки та ремонтники машин, фахівці з розвитку бізнесу, будівельні конструктори, викладачі університетів і вищих навчальних закладів, інженери-електротехнологи, робочі листового та конструкційного металу, формувальники й зварювальники, вчителі спеціальної освіти, водії легких вантажівок або служб доставки, цифрові фахівці з трансформації, будівельники,

спеціалісти зі сталого розвитку, фахівці з цифрового маркетингу та стратегії.

Коли мова йде про вакансії, пов’язані з цифровими технологіями, то на думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру, цифровізація якій приділяє багато уваги українська влада дасть нам змогу не пасти задніх і країна буде готова до нових тенденцій на ринку праці, а необхідні для цього спеціалісти знайдуться.

А от з пошуком представників робітничих спеціальностей, на яких зберігатиметься попит в майбутньому, можуть бути проблеми.

За словами Тетяни Пашкіної, експерта ринку праці, в Україні вже давно спостерігається нестача саме цієї категорії спеціалістів, а з війною вона тільки посилилась, бо багато чоловіків пішли на фронт, а жінок стали вимушеними переселенками.

Представники деяких робітничих спеціальностей будуть після війни на вагу золота, особливо ті, які зможуть брати участь у відбудові країни. Їх треба буде заманювати гарною оплатою праці, бо за кордоном їх теж шукатимуть.

Як повертатимуть українців з-за кордону

З огляду на те, що аби відбудувати країну після війни потрібні будуть робочі руки, представники влади вже зараз думають над тим, як повернути українців додому.

Заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський вважає, що немає іншого способу повернути українців з-за кордону, аніж як дати їм безпеку (для цього потрібна Перемога) і роботу.

За його словами є два варіанти відбудови України. Перший передбачає, що нашу країну будуть відбудовувати іноземні компанії, привезуть своїх працівників, закуплять за кордоном будівельні матеріали. Що ми матимемо в результаті такої відбудови? В нас буде дуже красива країна, з новенькими будинками, але в них ніхто не житиме.

“Немає сенсу повертатись людині, наприклад, у місто Чернігів, якщо там не працює жодне підприємство. Будинок ця людина отримає, але куди вона ходитиме на роботу, звідки отримуватиме зарплату – відповіді на ці запитання в неї не буде. Я не впевнений, що така відбудова нам потрібна”, - каже Кисилевський.

Другий варіант відбудови передбачає, що її здійснюватимуть українські компанії, найматимуть для цього українських громадян, закуповуватимуть українські будівельні матеріали. В такому разі ми матимемо країну не тільки відбудовану, а й таку, куди повернуться люди.

Позитивні зрушення на ринку праці в Україні

Поки світ готується до трансформації ринку праці, український ринок намагається відновитись та зосереджений на сьогоденні.

Повномасштабне вторгнення завдало сильної шкоди ринку праці в Україні, але у цього року ми вже спостерігаємо позитивну динаміку відновлення. За інформацією кадрового порталу Jooble.org. в країні відкрито понад 75 тис. вакансій, що складає 2/3 від довоєнного рівня. Кандидатам пропонують роботу в усіх сферах. На багатьох посадах працювати можна в офісі або дистанційно з повною зайнятістю чи з вільним графіком.

Лідером з кількості вільних робочих місць наразі є Київська область, тільки у столиці пропонується понад 6 тис. вакансій. Також багато пропозицій працевлаштування можна знайти у таких областях:

Львівська (7 тис.). Дніпропетровська (6,2 тис.), Одеська (5,5 тис.)

Харківська (2,7 тис.).

За словами Пашкіної, ми бачимо певну трансформацію ринку. Якщо на початку війни з РФ більше вакансій було в Західній Україні, то зараз Східна частина та Південь повертають втрачені позиції. Люди повертаються до рідних домівок і починають шукати роботу.

Рівень середніх доходів в Україні зараз складає 16 тис грн. Найвищими заробітні плати є в таких містах, як Київ (18 тис. грн), Львів (16 500 грн), Одеса та Ужгород (16 тис. грн).

У Харкові, Полтаві, Рівному, Тернополі, Миколаєві зазвичай пропонують 14 -15 тис. грн. Найнижчими є зарплати у Сумах та Кривому Розі – приблизно 12 500 грн.

Якщо розподілити рівні доходів за посадами, то найвищі пропонують: IT-спеціалістам (40 -80 тис. грн). На другому місці - лікарі-стоматологи (35-45 тис. грн). На третьому - водії-міжнародники (30-42 тис. грн). На четвертому - рієлтори (25 -30 тис. грн). На п’ятому - менеджери з торгівлі (20-30 тис. грн).

Водночас загалом станом на зараз, ситуація із зарплатами не виглядає райдужною.

НБУ зазначив, що в I кварталі цього року у виробничих секторах та секторах послуг номінальні зарплати знизилися. Причиною цьому стало скорочення економічної активності через дефіцит електроенергії після російських ракетних обстрілів.

У звіті регулятора йдеться про те, що частина підприємств на початку 2023 р. оптимізували свої витрати через перебої з енергопостачанням.Таким чином деякі організації скоротили штат, а деякі скоротили заробітні плати.

Водночас за прогнозами НБУ у наступні два роки ситуація покращиться. У 2024 р. номінальна зарплата підвищиться на 19,2%; розмір реальної зарплати зросте на 5,7%. Щодо 2025 р., то очікується підвищення номінальних зарплат на 12,4%, а реальних – на 4,3%.

Вікторія Хаджирадєва