Свої серед чужих: ким та за які зарплати працюють українці за кордоном

Корреспондент.net,  16 червня 2023, 17:34
💬 1
👁 4245

За даними ООН, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну кількість офіційно зареєстрованих біженців з нашої країни на початок цього року становила майже 5 млн осіб. Частина з них вже має роботу.

Податки вражають

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців повідомило про 4, 823 млн біженців з України, що становить близько 1% від населення країн ЄС. Найбільше українців, 1,563 млн, знайшли прихисток у Польщі, понад 800 тисяч - в Німеччині, майже 500 тисяч - у Чехії. Далі йдуть Італія (майже 170 тисяч), Іспанія - (понад 160 тисяч), Великобританія (близько 160 тисяч), Болгарія (понад 150 тисяч). Понад 100 тисяч наших співгромадян зареєструвалися у кожній з таких країн, як Франція, Румунія та Словаччина - відповідно, 120 тисяч, 111 тисяч та 107 тисяч.

Особливість цієї хвилі біженців, яка відрізняє її від усіх попередніх міграційних криз, що спіткали Європейський континент у ХХІ столітті, - в тому, що нині більшість українських біженців - це жінки працездатного віку з вищою освітою та їхні діти, - відзначає Економічна правда.

Згідно з розрахунками Європейського центрального банку (ЄЦБ), від 25% до 55% вимушених українських мігрантів працевлаштуються або активно шукатимуть роботу. Це має збільшити робочу силу ЄС на 0,2-0,8% або на 0,3-1,3 млн осіб. А значить, біженці з України можуть стати поштовхом для розвитку економік деяких країн ЄС.

Українські фінансисти припускають, як, завдяки українцям, може зміцнитися економіка в ЄС. 

"Завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2-2,3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині він збільшиться на 0,6-0,65%", - зазначають у Нацбанку.

Вплив українців на державні фінанси країн, які їх приймають, також буде позитивним у довгостроковій перспективі. Принаймні, завдяки тому, що активніше зростання ВВП збільшить надходження податків. А в деяких країнах наші співвітчизники таким чином вже компенсували місцевим бюджетам виділені на їхню підтримку державні ресурси. Зокрема, у Польщі суми сплачених українськими біженцями податків сягнули 2,4 млрд доларів, що навіть перевищує обсяги наданої їм польським урядом допомоги, не враховуючи видатки на освіту та медицину.

У середньому держави ЄС витрачають на кожного українського мігранта від 9 тисяч євро до 25 тисяч євро на рік.

"Якщо дві третини зареєстрованих українців у ЄС потребуватимуть державної підтримки, то загальний обсяг видатків становитиме від 26,4 млрд євро до 73,3 млрд євро на рік. Водночас очікується, що найбільше навантаження лягатиме на країни-сусіди України та країни Балтії", - зазначається в дослідженні Нацбанку.

Зарплати - від 30 до 80 тисяч гривень

Згідно з даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, близько 70% українців, які виїхали за кордон, мають вищу освіту, і щоб знайти там кваліфіковану роботу, необхідно вивчити мову країни перебування і пройти додаткові курси, щоб підтвердити свою кваліфікацію, отриману в Україні. То ж поки тимчасово багато з них працює не за профілем.

Це підтверджує дослідження Агентства ЄС з основних прав (FRA) "Fleeing Ukraine", яке стало результатом опитування 14, 5 тисячі українців, котрі через війну виїхали в ЄС.  Відзначається, що лише 33% з них мають оплачувану роботу, ще стільки ж жінок не працюють, бо змушені дбати про дітей або літніх чи хворих родичів. Водночас 48% працевлаштованих вважають, що їхня робота нижча за той рівень, яку вони могли б мати, зважаючи на їхню освіту. Причина цього - переважно у незнанні мови: лише 23% біженців у країнах ЄС відвідують мовні курси.

В асоціації компаній з міжнародного працевлаштування наголошують, що вже з червня-липня 2022 року приблизно 350 тисяч українських біженців почали ставати на облік місцевої служби зайнятості, і почали шукати для себе роботу. Але невдовзі зрозуміли, що без знання мови можуть розраховувати лише на невисокий рівень зарплати. Тому лише невелика частина одразу знайшла в Європі кваліфіковану роботу. Більшість же обрала для себе працевлаштування без особливих мовних вимог та підтвердження кваліфікації. Це фізична праця, робота на конвеєрах чи в готельно-ресторанному бізнесі. Такі вакансії знаходяться досить швидко. Адже нині в Європі, зокрема, в Німеччині найбільше затребувані так звані блакитні комірці - робітники, зайняті фізичною працею, переважно на великих підприємствах. У виробництві електрообладнання не закрито 67% вакансій, така ж кількість вільних робочих місць в машинобудуванні, в автомобілебудуванні відкриті близько 65% вакансій. Німці стверджують, що країна зазнає величезних збитків саме через дефіцит робітників.

Щодо оплати праці, то в країнах ЄС українцям щомісяця платять в середньому по 30-80 тисяч гривень. Наприклад, у Польщі мінімальний рівень зарплати сягає 3,4тисячі злотих(понад 30 тисяч гривень) - саме таку зарплату там отримує переважна більшість працевлаштованих українців. Приблизно таку ж зарплату, з огляду на мінімальну в країні, отримують наші співвітчизники в Чехії, а в Німеччині мінімалка складає майже 2 тисячі євро (понад 80 тисяч гривень). То ж українці, які офіційно працевлаштовані, гарантовано отримують в Європі не менше, ніж там становить мінімальний рівень зарплати.

Отже, нині українські біженці за кордоном адаптуються до нових умов, вивчають іноземну мову і стають частиною суспільства країни перебування. А що буде після закінчення війни - невідомо: або жінки з дітьми повернуться додому, або українські чоловіки поїдуть до своїх сімей в Європу.

"Мова йде про те, що ми втратимо, і це дійсно будуть втрати, бо люди поїдуть вже не працювати. Вони поїдуть до своїх родин. І звісно що це буде мати дуже серйозний вплив на розвиток української економіки та на відбудову. І над цим питанням потрібно замислюватись вже зараз. Уряд вже зараз повинен думати, яким чином він буде забезпечувати трудоресурсне наповнення нашої країни", - зазначив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник в ефірі національного телемарафону.

Галина Гірак

ТЕГИ: налоги работа Евросоюз трудоустройство за границей