Гуманітарна криза: як українці відчули на собі російське вторгнення

ООН в Україні оприлюднила комплексну доповідь, яка містить аналіз наслідків впливу російського вторгнення на умови життя українців, здоров'я, доступ до освіти, засоби до існування, продовольчу безпеку.

Обмежують порції, беруть продукти в борг

Цей аналітичний документ показує, що хоча рівень життя та доступ до базових послуг українців стабілізувався після перших місяців повномасштабного вторгнення, взимку 2022-2023 років побутові умови погіршилися через перебої з постачанням комунальних послуг по всій країні. Галузі охорони здоров'я та освіти зазнали аналогічного впливу.

Підраховано, що 22 % домогосподарств витрачають понад чверть свого щомісячного доходу на охорону здоров'я, а 11 % молоді зазначили, що не мають доступу до якісної освіти. При цьому 65 % родин повідомили про зниження доходів з лютого 2022 року, а частка сімей, для яких основним джерелом доходу є оплачувана робота, зменшилася з 67 до 53 %.

Найбільше вражає те, що 44 % домогосподарств не можуть дозволити собі найнеобхідніше, що призводить до продовольчої незахищеності; частка родин з недостатнім споживанням продуктів харчування зросла до третини; 43 % домогосподарств повідомили, що обмежують порції, беруть продукти в борг або cпоживають дешевшу їжу.

За прогнозами, у 2023 році рівень безробіття становитиме 18,3 %.

Оприлюднено також, що 3,6 мільйона людей піддаються ризику гендерно зумовленого насильства; 55 % жінок відчувають себе небезпечно у повсякденному житті, а 23 % повідомили, що витрачають понад 50 годин на тиждень на виконання домашніх обов'язків.

З’ясовано, що 45 % населення належить щонайменше до однієї із вразливих груп. А ВПО, особи з інвалідністю та люди похилого віку мають найнижчий рівень доходів. Крім того, внутрішні переселенці та ромські громади стикаються з дискримінацією під час пошуку роботи та житла.

Серед основних рекомендацій, наданих в результаті аналізу ситуації, оціненої як гуманітарна криза, уряду України та міжнародним неурядовим організаціям, зазначені: необхідність дотримання прав усіх груп населення України, які постраждали від війни; допомога домогосподарствам і громадам у відновленні їхніх ресурсів; поліпшення доступу до систем соціального захисту, а також реалізація заходів з відновлення, спрямованих на задоволення потреб постраждалого населення. Наголошується й на необхідності розробки політики, спрямованої на відновлення сільськогосподарського виробництва, інвестування в освіту та професійну підготовку і розбудову інклюзивного суспільства.

Ця комплексна доповідь підготовлена дванадцятьма агентствами ООН за технічної координації ПРООН на прохання Офісу президента і Уряду України.

"Дані, що містить ця доповідь, підкреслюють серйозні наслідки російського вторгнення, особливо для найбільш уразливих верств населення України. Рекомендації, наведені в документі, також допоможуть спрямувати всю систему ООН у її співпраці з урядом, громадами та громадянським суспільством в Україні для надання їм необхідної допомоги на шляху до відновлення", - підсумувала представлену роботу координатор системи ООН в Україні Деніз Браун.

У свою чергу, українська сторона пояснила значення отриманої аналітики.

"Оцінка впливу війни на людей дає важливе розуміння стійкості нашого народу, а також тих сфер, на яких нам потрібно зосередити зусилля з відновлення. Ми розуміємо всю глибину нашої відповідальності і прагнемо забезпечити так, щоб потреби наших найбільш вразливих громадян були не лише визнані, але й задоволені", - зазначила заступник керівника Офісу президента Юлія Соколовська.

95% вірять в перемогу

Дані про те, як почуваються українці під час війни, містять і результати дослідження соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 1-2 червня 2023 року. За його результатами, 59% відчули погіршення власного економічного становища за останні пів року, у 35% воно не змінилося, лише 6% вказали на покращення.

Щодо оцінки становища України, то 75% відзначили погіршення, 14% вказали на відсутність змін, 8% - на покращення. Попри це, говорячи про економіку країни у майбутньому, респонденти мають більше позитивних сподівань: 35% очікують поліпшення, 28% - думають, що нічого не зміниться, 26% очікують погіршення. Стосовно особистої ситуації - 31% сподівається, що наступного року їхнє особисте економічне становище покращиться, 39% вважають, що воно не зміниться, а 17% мають песимістичні погляди щодо цього.

Абсолютна більшість опитаних (95%) впевнена, що Україна зможе відбити напад Росії. Як і у попередні місяці, близько 60% зазначили, що для перемоги у війні необхідний досить тривалий час: 25% вважають, що необхідно більше року, 37% - пів року або рік. Водночас, майже 20% оцінюють необхідний для перемоги час до кількох місяців, ще близько 20% наразі не можуть дати відповідь. Спостерігається зростання кількості тих, хто оцінює терміни для перемоги як тривалі (більше року). Найбільше таких - серед наймолодших респондентів 18-35 років (38%).  

Кількість опитаних серед тих, хто змушений був покинути місце постійного проживання, - 18%. 75% серед внутрішньо переміщених осіб висловлюють намір повернутися додому: 12% - найближчим часом, 14% - хочуть повернутися, але ще почекають, 49% - повернуться, але після закінчення війни. Водночас 19% зазначили, що вже не повернуться додому, і цей відсоток в динаміці зростає: порівняно з літом минулого року тих, хто не планує повертатись, стало вдвічі більше.

Хоча кількість тих, хто відчував покращення, за рік не стало більше, однак порівняно з ситуацією рік тому негативні оцінки дещо зменшились (з 75% у липні 2022 до 59% зараз) за рахунок збільшення категорії тих, хто констатує відсутність змін. Так само знизились і негативні оцінки становища в Україні (з 36% до 26%) разом зі збільшенням кількості тих, хто не помітив змін. Також в питанні майбутніх очікувань і щодо себе, і щодо країни, спостерігається збільшення кількості тих, хто очікує стабільності та зменшення тих, хто очікує погіршення.

Кращі оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців заходу, молодших респондентів, тих, хто  працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі ж тенденції і щодо оцінки майбутнього. Натомість в оцінках економіки України не помітно особливої різниці в демографічних групах.

Галина Гірак