Судять не лише професіонали: хто може стати присяжними

В Україні триває масовий набір присяжних - хто може претендувати на цю важливу для суспільства роль і які справи потім доведеться розглядати.

Виправдали "вбивцю"

Брак присяжних є у багатьох регіонах. Лише в столиці їх не вистачає в дев’яти районах. Це пояснюють тим, що через повномасштабне вторгнення росіян багато людей, у тому числі й присяжні, виїхали за кордон, хтось із них мобілізований або зайнятий волонтерством. Взагалі-то суд присяжних, як форма залучення народу до судочинства, функціонує у нас вже практично 10 років. Він нагадує суд народних засідателів, який був в СРСР, однак тоді він нічого не вирішував по суті, лише існував, щоб підкреслити "демократичність" і "незалежність" радянської судової системи.

Нині ж суд присяжних хоч особливої популярності не набув, а досягнення його розголошують нечасто, та деякі здобутки його вражають. Наприклад, ще 2013 року суд присяжних у Сумській області вперше в Україні виправдав 20-річного місцевого мешканця, обвинуваченого у тяжкому злочині - подвійному вбивстві. Суд присяжних встановив, що правоохоронці сфабрикували докази у справі і з обвинуваченого, якому загрожував 15-річний тюремний термін (цього вимагала обласна прокуратура), зняли кайданки і відпустили у залі суду. Участі у справі присяжних попросив сам обвинувачений.

"На суді я заявив, що явку з повинною у мене вибили. З райвідділу повезли мене на наш комбікормовий завод, де в одному з приміщень влаштували тортури - били струмом від оголеного дроту, душили протигазом з закритим патроном. Я не витримав і все написав, як диктували", - розповів обвинувачений після суду журналістам.

Саме присяжні,два бібліотекарі та вихователька дитсадка, довели сумнівність доказової бази проти ймовірного вбивці, який все ж провів у СІЗО більше року. Вони, зокрема, звернули увагу на те, що після вбивства бабусь на їхньому подвір’ї цілий день працювали експерти-криміналісти, однак недопалок вони не знайшли - його лише через тиждень зі слиною підозрюваного виявили на місці події. У суді довели, що його туди підкинули працівники міліції. Також знайшлися свідки, які бачили, як обвинуваченого заводили на завод, а експерт підтвердив наявність на тілі слідів тортур.

Обмежений вік

Суд присяжних у нас залучають до розгляду не всіх кримінальних та цивільних справ, а лише деяких з них. У кримінальному судочинстві залучення присяжних можливе лише коли особа притягається до відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді 15-річного ув’язнення або довічного позбавлення волі. Участь присяжних у таких справах можлива лише коли про це просить сам підозрюваний. А в цивільних справах присяжних долучають до розгляду проваджень про можливе обмеження дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною або поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку або - примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Як правило, розглядають такі справи двоє професійних суддів та три присяжних.

"Закон прирівнює присяжних до суддів, але при цьому вони не є професійними суддями і до них не застосовується вимога мати вищу юридичну освіту. Головними вимогами до кандидата у присяжні є громадянство України, досягнення 30-річного віку та постійне проживання на території юрисдикції конкретного суду. Тобто, присяжним Печерського районного суду міста Києва може бути особа, яка має реєстрацію місця проживання саме в Печерському районі міста Києва. Але цих трьох умов замало. Законодавець визначив цілий перелік критеріїв, що виключають можливість стати присяжним. Ці обмеження мають професійний (досить великий перелік посад, несумісних зі статусом присяжного), віковий (присяжним можна бути до досягнення 65 років) та правовий (обмеження дієздатності, судимість тощо) характер", - розказала заступник начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві Наталія Чумак в інтерв’ю "Вечірньому Києву".

Хто не може бути присяжним

Нещодавно стало відомо, що Київрада проводить набір присяжних до Голосіївського, Дарницького, Деснянського, Оболонського, Печерського, Подільського, Святошинського, Солом’янського та Шевченківського районних судів міста Києва. За правилами, списки їх формують раз на три роки і затверджують рішенням сесії міської ради. В ідеалі в столиці має бути 30-40 присяжних, щоб не виникало затримок у судочинстві.

"Якщо ви виявили бажання бути присяжним районного суду міста Києва і відповідаєте вимогам, встановленим Законом України "Про судоустрій і статус суддів", просимо подати документи до Київської міської ради за адресою: вул. Хрещатик, 36", - зазначає пресслужба міськради. І додає, що кандидатам у присяжні необхідні подати такі документи:

- заяву про включення до списку присяжних відповідного районного суду міста Києва за формою, згідно зі зразком;

- копію паспорта громадянина України;

- витяг із реєстру територіальної громади або копію іншого документа, в який у встановленому законом порядку внесені відомості про місце проживання;

- витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (умовно кажучи, довідка про несудимість). Термін дії витягу становить 3 місяці з дати формування;

- довідку відповідного закладу охорони здоров’я про те, що не перебуваєте на обліку та не маєте психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

- інформаційну довідку або витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення за останній рік;

- автобіографію в довільній формі.

Вказано також, що кандидат несе персональну відповідальність за достовірність наданої ним інформації та поданих документів.

Слід врахувати, що присяжними не можуть бути:

- народні депутати України, члени Кабміну, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

- особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

- громадяни, які не володіють державною мовою.

Галина Гірак