Пригожина підтримує кожен третій росіянин – опитування

Діяльність засновника ПВК Вагнер Євгена Пригожина, незважаючи на невдалу спробу перевороту, схвалюють близько третини росіян. Про це свідчать результати опитування Левада-Центру, опубліковані у четвер, 29 червня.

 

Однак, зазначається, що його рейтинг все ж таки просів.

 

Дослідження проводилося з 22 до 28 червня. Якщо за два дні до бунту Пригожина підтримували 58% респондентів, під час активної фази подій показник знизився до 31%, а після завершення "походу" на Москву зупинився на 29%.

 

До заколоту Пригожин здавався росіянам "борцем за правду", "справжнім лідером", "патріотом" і "переможним генералом", а потім у його образі стали переважати негативні оцінки: "влаштував смуту", "пішов проти Росії", "рветься до влади"", - описують соціологи динаміку суспільного настрою, наводячи відповіді на відкрите питання про лідера ПВК Вагнер.

 

Водночас, майже вдвічі знизилася кількість охочих голосувати за Пригожина на виборах глави держави. Однак його все ще бачить своїм президентом 9% росіян.

 

Погіршилося ставлення громадян до голови Міноборони Сергія Шойга. Однак падіння рейтингу міністра стало не таким значним: на початку опитування його діяльність схвалювали 60% респондентів, наприкінці – 48%.

 

Водночас, заколот Пригожина практично не вплинув на показники президента Володимира Путіна. 22–23 червня його підтримували 81% росіян, у день заколоту – 79%, а 25–28 червня – 82%.

 

Проте, наймасштабніший і найнебезпечніший за весь час правління Путіна озброєний бунт викликав серйозне занепокоєння громадян за країну. На піку подій частка респондентів, які вважають, що Росія йде у правильному напрямку, обвалилася до 53% проти 67% у травні. Показник став найнижчим за весь час із початку війни з Україною.

 

Після закінчення заколоту ситуація дещо вирівнялася, проте загалом червневе опитування продемонструвало зростання сумнівів росіян у тому, що країна рухається правильним шляхом. Зараз так вважає 61% респондентів проти середнього показника 66% з початку 2023 року. Схожі оцінки були у вересні – після оголошення мобілізації та провалу російської армії під Харковом, а також у листопаді, коли війська РФ відступили з Херсона.