Символ перемоги України: що означає для РФ втрата Бахмута

Російські загарбники мають близько 180 тисяч солдатів у зоні відповідальності східного угруповання військ ЗСУ. Лише на Бахмутському напрямку перебуває приблизно 50 тис. окупантів. Проте ЗСУ невпинно їх тіснять.

Танок рашистів на граблях

Попри зрозумілу під час нашого контрнаступу відсутність докладної інформації, Міноборони повідомляло про загострення на Бахмутському напрямку. Ситуація там змінюється дуже стрімко. Контроль ЗСУ над одними і тими ж позиціями двічі за добу втрачається та відновлюється. Ворог активно реагує на всі наші дії.

Втім, нині українські війська мають успіх на Бахмутському напрямку - про це днями повідомив речник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Ковальов, передає Military Media Center. Північніше та південніше Бахмуту Сили оборони продовжують чинити тиск на противника, вибивають його з раніше захоплених рубежів.

"Мають частковий успіх, закріплюються на досягнутих рубежах", - прокоментував Ковальов дії українських військових.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) пояснюють причини провалів російських окупантів під Бахмутом зниженням їх здатності навіть до оборони.

"Повсюдні проблеми з бойовими можливостями РФ продовжують впливати на здатність російських окупантів захищатись від українських контратак в районі Бахмута", - констатували експерти.

Нагадавши при цьому, що терорист Ігор Гіркін вже визнав: ЗСУ просуваються на північ від Бахмута, де дислоковані недоукомплектовані залишки третього армійського корпусу РФ (Західний військовий округ). У зв'язку з цим в ISW зазначили, що третій армійський корпус було створено лише у 2022 році, але його вже ЗСУ розбили двічі. Перший раз - у вересні 2022 року, внаслідок контрнаступу в Харківській області, а вдруге - за його розгортання в районі Бахмута.

Водночас, наші Сили оборони продовжують стримувати наступ російських окупаційних військ на Лиманському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Противник чинить шалений спротив та зазнає величезних втрат. На фронті тривають важкі бої.

Тим часом, Bloomberg повідоляє: російська влада планує відправити в Україну ще більше в’язнів та чеченських бойовиків. Таким чином Путін нібито хоче уникнути мобілізації. Особливо - на фоні можливого розколу серед російських силовиків після пригожинського путчу: мається на увазі вірогідна "немилість", у якій перебуває головнокомандувач ВКС РФ Сергій Суровікін та ще низка генералів.

Українська тактика

Однак повернемось до Бахмуту. Російські "воєнкори" пишуть, що армія РФ вже залишила Кліщіївку (що у 5 км від Бахмуту), і це - "поганий знак".

Нагадаємо, 6 липня речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий повідомив, що у районі Кліщіївки на бахмутскому напрямку тривають потужні бої; а 5 липня речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов проінформував, що Сили оборони мають успіх в результаті наступу в районі Кліщіївки.

Полковник ЗСУ у запасі Роман Світан прокоментував звільнення Кліщіївки.

"Справа не у Кліщіївці, Кліщіївка - просто точка на карті. Панівна висота південніше Бахмута - це та висота, з якої і Бахмут, і Кліщіївка під прямим вогневим впливом нашої артилерії. Те, що ми виконали - це взяли цю висоту. Кліщіївка йде в якості бонусу, росіяни там не зможуть перебувати, туди навіть заходити і вибивати їх не треба, вони звідти втечуть після декількох потужних ударів артилерії", - сказав він у ефірі 24 канлу.

На переконання військового експерта, першочергова задача Сил оборони під Бахмутом (як і в цілому по всій лінії фронту) - насамперед знищення противника, а не звільнення самих окупованих територій. Це є загальною метою будь-якої армії у будь-якій війні.

"Якщо вони всі (окупаційні війська - ред.) у Бахмуті вишикуються й зайдуть туди, й там помруть - "побачити Бахмут й померти" - тобто, виконають задачу, то не треба буде бігати за ними по всьому фронту. Як наслідок, це буде звільнення територій. Я перебільшую, але приблизно так. Тому, якщо є така непогана можливість в районі Бахмута їх знищувати - то їх треба знищувати. Саме так й роблять", - наголосив Світан у коментарі телеканалу Прямий.

При цьому експерт додав, що зараз Сили оборони рухаються по окраїнах Бахмута, а саме по висотах. Експерт пояснює, що чим далі українські військові зможуть йти по висотах - тим більшу площу вони можуть перекрити ударами артилерії й знищити росіян.

"Те, як просуваються наші війська там зараз, має цікаву задумку. В ефірі давайте про це не говорити. Але після її виконання - одномоментно весь цей фронт рухне. Мається на увазі - Бахмутсько-Соледарський. Росіяни будуть назад до Попасної бігти в тисячу разів швидше, ніж Вагнер йшов в Бахмут", - впевнений військовий експерт.

Світан також зауважив, що зараз українські військові зберігають власні життя, не заходячи до Бахмуту й не вплутуючись у міські бої з окупантами. Він підкреслив, що є розумніші способи звільнити Бахмут, й саме їх зараз дотримуються Сили оборони.

Навіщо росіянам Бахмут?

До повномасштабної війни Бахмут був одним із найрозвиненіших промислових міст Донбасу, там проживало близько 70 тис. осіб. Його називали "східним українським Львовом" за збережену старовинну архітектуру центру міста, що у цих місцях - рідкість. Але того Бахмуту більше немає, лишились тільки обгорілі руїни.

Соцмережами останнім часом шириться щемливий пост Оксани Давигори, у якому йдеться про те, що до війни у Бахмуті було 17 шкіл (11600 учнів); 29 дитячих садочків (3500 дітей); три ПТУ (2000 учнів), два технікуми (6000 учнів), декілька музичних шкіл, п’ять будинків культури, 12 бібліотек. Поблизу міста була соляна шахта та самий найбільший в світі підземний концертний зал, там було розташоване велике  підприємство по виготовленню ігристих вин.

"В Бахмуті  було... Було ... Було... Такого міста в Україні більше не існує.  Куди приходить "руській мір" - все припиняє існувати", - написала вона.

Нині ворог щосили тримається за Бахмут і готовий покласти там сотні тисяч своїх солдатів. Та тепер Бахмут не має тих тактичних переваг, котрі надавав окупантам раніше. Але якщо росіяни програють битву за цей районний центр, це морально дестабілізує армію окупантів. Тому вони роблять усе, аби їх військово-політичне керівництво зберегло обличчя.

"Втрата Бахмута для них буде дуже великою поразкою: морально-психологічною, інформаційною, пропагандистською. Протягом десяти місяців вести битву за районний центр, покласти 100 тисяч вбитими й пораненими та піти - для них це була б велика втрата", - пояснив заступник командувача Східного угруповання військ із комунікацій Сергій Череватий у телеефірі.

За його словами, наявність російських десантних підрозділів у Бахмуті - чіткий маркер того, що вони мають намір стояти там до кінця.

"Хочу нагадати вам цю відому історію з Бахмутом. Росіяни атакували його більше 10 місяців. Наше завдання трохи більше, ніж Бахмут, але у нас трохи менше 10 місяців часу", - заявив 7 липня керівник ГУР Кирило Буданов.

Ірина Носальська