Міноборони не замовляє. Скандал з дронами для ЗСУ

В Укроборонпромі визнали, що через відсутність замовлення Міноборони в країні немає серійного виробництва БПЛА.

З початку літа багато волонтерів почали заявляти про те, що в українських захисників виникає дефіцит дронів, а Міністерство оборони їх взагалі не закуповує. Самі військові також констатують, що ситуація з БПЛА на фронті для України складається погано.

Сьогодні стало відомо, що держава в особі Міноборони з початку повномасштабної війни не замовила в Укроборонпрому жодного дрона-камікадзе. Про це несподівано заявив менеджер проектів держконцерну Олег Болдирєв, більш відомий як Мартін Брест, у коментарях у Facebook.

Відсутність серійного виробництва

Як повідомив Болдирєв, жодного дрона від підприємств Укроборонпрому не було замовлено. Тобто ні про яке серійне виробництво БПЛА на підприємствах цієї організації не йдеться. Саме такий коментар він залишив під постом у Facebook журналіста Олександра Суркова.

Зазначимо, що Сурков написав критичний пост щодо роботи Укроборонпрому.

"Сьогодні на фронті противник має вагому перевагу як у дронах, так і РЕБ. Бо за півтори роки війни гусєвський оборонпром не те що не поставив на конвеєр типові зразки - але й не запропонував для ЗСУ жодного ефективного рішення. Все що вони демонстрували у презентаціях весь цей час - не результат роботи "потужних КБ", а інді-розробки наших кулібіних-одиначок які себе приписують чиновники з зарплатнями космонавтів", - написав журналіст.

На це Болдирєв відповів, що Укроборонпром не є розпорядником бюджетних коштів:

"Він (Укроборонпром – ред.) не може (і не має) виробляти будь-що, чого в нього не замовить держава. Бо інакше це "нанесення збитків державі". Так от. За весь час з початку повномашстабки Міноборони як основний замовник не те що дрона не замовило – навіть не виявило зацікавленості. А по закону без вимоги держави Укроборонпром не має права витрачати кошти", - написав він.

Зазначимо, що свій коментар Болдирєв вже видалив.

Чому так сталось

Видання Defense Express вирішило розібратись в причинах того, чому Україна за півтора роки війни не налагодила серійне виробництво дронів і дійшло висновку, що причини цього якраз й визначені обома учасниками "інтернет-баталії". При цьому, як визнають журналісти, кожна позиція має свої аргументи. І дійсно, Укроборонпром не є розпорядником державних коштів й не може виробляти продукцію самостійно.

"І це максимально логічно. Бо якби Укроборонпром сам виробляв за державні кошти те, що хоче, то на максимально побутовому рівні ситуація виглядала б так: продавець приходить до клієнта, забирає гроші, скільки сам хоче, віддає совкову лопату, й те, що клієнту ця лопата непотрібна, чи потрібна, але інша, наприклад, саперна, його не цікавить", - пише видання.

Водночас розробка будь-якої зброї це також кошти, у випадку Укроборонпрому – державні кошти. Тобто з'являється питання, а навіщо розробляти "лопату", яка не потрібна.

"Повертаючись до дронів, точніше доволі розпіареного проєкту Укроборонпрому зі створення БПЛА з дальністю у тисячу кілометрів, то до нього одразу були доволі серозні питання, при цьому на концептуальному рівні", - говориться в статті.

"Сам Мартін Брест (Олег Болдирєв – ред.) повідомив, що БПЛА від Укроборонпрому буде не дроном-камікадзе, а "багатофункціональною платформою", яка може бути, як дроном-камікадзе, так й розвідувальним чи ударним дроном. Це абсолютно концептуально хибна ідея, бо вся задача дрона-камікадзе - здійснити єдиний у своєму житті політ, а розвідувальні та інші БПЛА мають витримувати довгу експлуатацію. А від цього залежить все, бо одна конструкція розрахована на одноразовість, інша має мати високу надійність", - пише Defense Express.

У результаті поєднання обох концепцій виходить або вкрай дорогий дрон-камікадзе, що означає нівелювання його переваги у можливості масового виробництва, або одноразовий дрон-розвідник, що також робить його неефективним, вважають журналісти.

Як виключення видання називає ізраїльський Harop від IAI, який є доволі дорогим засобом ураження РЛС противника та інших важливих, але легко вразливих цілей.

"Й навряд Україна зараз може собі дозволити таку розкіш із одноразовим дроном із доволі довершеною розвідувальною станцією. Тому, якщо такий дрон дійсно не зацікавив нікого в Міноборони України, то це абсолютно правильно і навіть добре. Й здається, що станом на осінь 2022 року основні напрями того, що потрібно у цій сфері, й що не можуть закрити союзники України були очевидні - дрон-камікадзе типу Ланцет й літако-снаряд типу Shahed-136", - говориться в матеріалі.

При цьому повторити іранську розробку об'єктивно легше й навряд вимагало проведення багаторічних дослідних конструкторських робіт, бо значна кількість збитих Shahed-136 були розібрані до гвинтика. Але все одно вимагало б організації виробництва, при цьому саме масового, але його природньо легше відкрити на потужних державних підприємствах. Але ані такий аналог Shahed-136, ані 1000-км "багатофункціональна платформа" у серію Укроборонпромом запущена не була, додає видання.

"Водночас на більш стратегічному рівні ситуація виглядає ще гірше. Для того, щоб державні підприємства щось розробляли не у межах "ініціативної розробки" їм необхідно видати відповідне завдання. Видача такого завдання – це грошові зобов'язання, це бюрократія та відповідальність за виконання", - пише видання.

"Тому вкрай важливо отримати відповідь на питання, а чи було з боку Міноборони України видане конкретне завдання саме на створення, наприклад, аналога Shahed-136 і чи погодився на нього Укроборонпром. А якщо так, то чому тоді з'явилась "багатофункціональна платформа" на 1000 км. До речі, ця дальність, за словами самого Мартіна Бреста, це показник, який "порахували"", - додають журналісти.

"Україна програє РФ у застосуванні БПЛА"

Військовослужбовець і волонтер Юрій Касьянов визнає, що Україна вже програє Росії у застосуванні та виробництві дронів.

"Багатьох сколихнула новина, що росіяни збираються збільшувати в 50 разів кількість виробництва Ланцетів. Але ті люди, які на фронті, живуть фронтом, вам скажуть, що така ситуація вже давно. І Ланцети дійсно на полі бою домінують. І багато нашої техніки спалили цими Ланцетами. Ба більше, противник дедалі активніше застосовує FPV-дрони", - сказав Касьянов в інтерв'ю Radio NV.

Він пов’язав це з тим, що, хоча РФ довго запускала виробництво безпілотників, однак має всі ресурси та можливості для цього, а Китай може продати їй частину комплектуючих. За словами волонтера, можливо, це будуть не найкращі дрони, але їх буде багато.

"А тут ми програємо вчисту. Бо в нас чомусь хтось вирішив (домінує в суспільстві така думка), що все вирішує приватна ініціатива. Це не так", - наголосив він.

Касьянов зауважив, в Україні немає стандартизованої продукції і це погано.

"Зараз близько 200 різних виробників дронів, кожен клепає свою якусь конструкцію, причому їхні дрони схожі за характеристиками, але відрізняються для бійців у застосуванні, оскільки не є масовими продуктами", - пояснив він.

За словами Касьянова, Україні варто вибрати з цих сотень одну-дві моделі - одну легку, іншу важку, третю розвідувальну. Тобто вибрати, що це буде стандартом, і дати всім можливість виробляти, як інструкцію.

"Щоб бійцям легше було. Щоб боєприпаси були стандартні до цих дронів. Щоб їх випускати масово. Побудувати заводи, нарешті. Завод із виробництва дронів коштуватиме десь 20 млн гривень. Це заміна герба на статуї Батьківщина-мати зараз, яка зовсім не на часі. Я не кажу вже, на скільки мільйонів перекладено плитки в Києві на дорогах, проведено всіляке озеленення й міняється дорожнє полотно на чернігівській трасі - це цілком достойне та пристойне полотно. І під Києвом такі самі речі відбуваються. Наші дрони закатуються в асфальт", - заявив волонтер.

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet