Публічні й таємні рішення: чому Раду Україна-НАТО могли переоцінити

26 липня Рада Україна-НАТО провела своє друге засідання, під час котрого засудила одностороннє припинення Росією участі у Чорноморській зерновій ініціативі та обстріли української портової інфраструктури.

Чому скликали і які результати

Засідання новоствореної Ради Україна-НАТО генсек НАТО Єнс Столтенберг скликав на прохання українського президента Володимира Зеленського після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи й почала обстрілювати українські порти, заблокувавши морський експорт.

Як відомо 17 липня країна-агресор РФ оголосила про припинення участі у Чорноморській зерновій ініціативі. Після того Одещина регулярно зазнає ракетних ударів, спрямованих, у тому числі, проти портової інфраструктури для експорту зерна і місць зберігання.

Члени Альянсу й Україна під час зустрічі рішуче засудили рішення Росії вийти з зернової угоди, а також останні російські ракетні удари по Одесі, Миколаєву та інших портових містах, зокрема по дунайському портовому місту Рені біля румунського кордону, йдеться у повідомленні НАТО.

"Члени Альянсу відзначили, що нова зона попередження Росії в Чорному морі в межах виключної економічної зони Болгарії створила нові ризики прорахунків та ескалації, а також серйозні перешкоди для свободи судноплавства", - мовиться у документі.

Також Альянс привітав зусилля Туреччини з відновлення зернової угоди та дії Болгарії, Румунії та інших членів НАТО із забезпечення безперешкодного експорту українського зерна суходолом і морем.

Крім того, члени Північноатлантичного Альянсу підтвердили, що продовжать посилене спостереження й розвідку у Чорноморському регіоні, зокрема за допомогою морських патрульних літаків і безпілотників.

Як можна розцінити підсумки

Президент Володимир Зеленський прокоментував результати цього засідання.

"Вдячний генсеку Єнсу Столтенбергу та його заступнику Мірчі Джоані за проведення цього важливого засідання Ради Україна-НАТО. Ми вітаємо чітке та недвозначне засудження Альянсом виходу Росії із зернової угоди", - заявив президент.

Зеленський також запевнив, що Україна продовжуватиме виконувати свої зобов'язання у сфері забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

Дійсно, на думку багатьох експертів, друге (після установчого) засідання Ради Україна-НАТО мало продемонструвати потенціал спроможності такого формату співпраці нашої країни с Північноатлантичним альянсом.

"Створення цього формату Ради НАТО-Україна - це антикризовий інструмент, який збирається як форма координації взаємодії саме в складних кризових ситуаціях, або коли треба домовитися про подальші спільні дії. Ось зараз ситуація кризова - у зв’язку з ударами Росії по портовій і зерновій інфраструктурі України й у зв’язку з розривом зернової угоди. Тому важливий сам факт скликання цієї Ради. А далі будемо оцінювати, наскільки дієвим виявився цей інструмент. Я думаю, що крім публічних заяв про взаємодію і підтримку буде низка рішень, які не будуть озвучуватися з однієї простої причини - для того, щоб Росія про це не знала, для того, щоб Росія не готувалася і не діяла на випередження", - зазначив політолог Володимир Фесенко.

Водночас, політтехнолог Михайло Шейтельман вважає: очікування від Ради Україна-НАТО з самого початку були трохи завищеними.

"Дуже великі сподівання були, по-моєму, у людей з приводу того, що ось, є Рада Україна-НАТО, і тепер НАТО буде за нас воювати. Ні, не буде. У НАТО немає механізмів воювати за когось, немає власної армії, наприклад, немає свого бюджету (ну, практично - бюрократичний бюджет є). Тому НАТО не може взяти й почати за нас воювати", - підкреслив він у ефірі 24 каналу.

При цьому політтехнолог нагадав, що суть Альянсу - це "домовленість у певній ситуації поступати визначеним чином".

"Ось і все. НАТО - це домовленість, що ось, коли на мене нападуть, ти прийдеш на допомогу, на тебе нападуть - я допоможу. Все, більше нічого. Тому ухвалити рішення про те, щоб якимось чином допомогти нам вивозити наше зерно, можуть лише країни НАТО, а не сам Альянс. Це можуть Сполучені Штати Америки або Туреччина. Тому на переговорах із США або з турками ми можемо на щось розраховувати, але не на перемовинах з НАТО у цьому сенсі. НАТО - це для узгодження папірців, а не для надсилання бойових кораблів нам назустріч. Та нам потрібні кораблі, а не папірці", - пояснив він.

За словами Шейтельмана, протягом останніх десятиліть був лише один гучний прецедент, що суперечить цій тезі, коли щось подібне було здійснено - та не самим НАТО, а західними країнами.

"Це - сомалійські пірати. Загалом, це були країни НАТО (протидіяли їм - ред.), хоч вони так і не називалися. Вони надіслали свої військові кораблі до Аденської затоки, аби захищати суховантажі, танкери та контейнеровози, що йшли повз береги Сомалі й постійно захоплювалися сомалійськими піратами з метою отримання викупу. Й ось, припливли ці кораблі й потопили піратів, розстріляли просто. Бо це - пірати: вони не користуються ніяким захистом, в них можна стріляти кому завгодно", - сказав Шейтельман.

У даному випадку, продовжив експерт, залишилось розцінити дії Росії як морське піратство.

"Тоді по ним можна стріляти. Але хто на таке наважиться? По сомалійських піратах легко стріляти, у них атомної бомби немає. Залишилося знайти країну, що наважиться стріляти по російських піратах", - резюмував він.

Чого чекати надалі?

Втім вже відомо, що Альянс збільшить кількість рейсів військово-повітряних сил для патрулювання у Чорному морі та навколо нього, аби протистояти погрозам Росії щодо цивільних суден і атак на українські порти, оскільки можливі нові ризики ескалації після виходу РФ із зернової угоди.

"Світ платить ціну за варварські напади Росії. Ми всі повинні закликати Росію припинити свої атаки на глобальну продовольчу безпеку - і продовжити, розширити та повністю реалізувати Чорноморську зернову ініціативу", - наголосила посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд.

Але коли ж може втрутитися НАТО? Військовий експерт Павло Нарожний стверджує, що Росія може влаштувати в Україні техногенну катастрофу, котра зачепить країни НАТО. Тоді НАТО може реалізувати проект резолюції Сенату США, зареєстрований демократами Річардом Блюменталем і республіканцем Ліндсі Гремом (щодо вступу у війну з Росією -  у випадку, якщо вона застосує ядерну зброю проти України).

"Уявімо собі, що вони (російські війська - ред.) забруднюють річку Дніпро. Це означає, що ці викиду йдуть у Чорне море. В Чорному морі у нас Румунія, Турція, Болгарія... Це напад на країну НАТО", - пояснив Нарожний в ефірі ТСН.

Він також нагадав, що нині у Середземному морі перебуває атомний авіаносець США, також американська морська піхота присутня у Румунії.

"Я б знищив усі війська... за допомогою авіаційного удару - це абсолютно реалістично зробити. У них є там винищувачі п’ятого покоління, у них є бомбардувальна база у Великій Британії, з якої може вилетіти Б-52 (Боїнг Б-52 Стратофортрес (з англ. Стратосферна фортеця - ред.) - американський міжконтинентальний стратегічний бомбардувальник). І після того ввів би війська для контролю цієї атомної електростанції (ЗАЕС - ред.)", - сказав експерт.

Але якщо повернутися до захисту українських інтересів від російської агресії у Чорноморському регіоні - аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають: незважаючи на посилення заходів проти цивільних суден, Чорноморський флот навряд чи зможе здійснити повну блокаду України.

Адже повна російська блокада України в Чорному морі означала б, що російські сили могли б відкривати вогонь по всіх суднах, що намагаються дістатися до України. На думку експертів ISW, Росія навряд чи спробує запровадити її, аби не спровокувати військовий конфлікт із прибережними країнами Чорного моря, включаючи членів НАТО Румунію, Болгарію і Туреччину.

Ірина Носальська