Знайшли слабке місце. Хід контрнаступу ЗСУ

 

Вважається, що український контрнаступ досяг своєї першої кульмінації – штурму першої лінії оборони окупантів. Ключовим залишається питання – куди ЗСУ спрямують свій основний удар?

 

Найперспективніший напрямок

 

Військовий оглядач Денис Попович вважає найвигіднішим нарівнем для українського наступ – південний, від Великої Новосілки до Бердянська.

 

Саме на цьому напрямі ЗСУ напередодні звільнили населений пункт Старомайорського, що, швидше за все, змусить росіян відійти вже до Урожайного — це сусідній населений пункт.

 

“Далі перед Старомлинівкою є ще один населений пункт — Завітне Бажання. Тобто основний опорник у росіян у Старомлинівці, але говорять про те, що Завітне Бажання також суттєво у них укріплено. Тому зараз треба буде дивитися, як далі наші поводитимуться. По-перше, чи відійде противник від Урожайного, і по-друге, які резерви вводитимуться у бій як з того боку, так і з іншого. Зі Старомлинівкою може бути важко, але кажуть, що це основний опорний пункт”, - зазначає Попович.

 

Старомлинівка – це вже друга лінія оборони. Тобто на цьому напрямі ЗСУ просунулися найдалі.

 

Інтрига зберігається

 

Насправді форма операції ЗСУ противнику все ще неясна, зазначають військовий аналітик. Українці продовжують атакувати на не пов'язаних між собою географічно напрямках. Населені пункти, за які йдуть бої, стоять один від одного на десятки кілометрів. Напрям головного удару все ще не вгадується.

 

Російське командування поки не перекидає великі резерви туди, де атакують ЗСУ (якщо не рахувати бахмутський фронт, де ЗС РФ довелося терміново з резервів формувати нове угруповання замість корпусу ПВК Вагнера, що пішов у тил), зате задіяло резерви для власного наступу на північному сході України. на кордоні Харківської, Луганської та Донецької областей. Воно, очевидно, має відвернути українські ресурси від Бахмута та півдня країни.

 

Оріхов та Бахмут

 

Прорив бронетехнікою трасою від Орєхова на Токмак — важливий логістичний центр у тилу російської оборони в Запорізькій області — був одним із ключових задумів ЗСУ. Однак шлях у сім кілометрів по “нічийній землі” до найближчого укріпленого російською армією селища Роботино розтягнувся майже на два місяці. Нарешті до 20-го числа липня ЗСУ вдалося обійти Роботине зі сходу і просунутися до нього з півночі.

 

На Бахмутському напрямку ЗСУ змогли відтіснити підрозділи ЗС РФ, які змінили ПВК Вагнера, від каналу Сіверський Донець - Донбас і траси Бахмут - Костянтинівка. В останні тижні українські війська, незважаючи на перекидання в цей район російських резервів, змогли в основному захопити укріпрайон ЗС РФ на пагорбах на захід від сіл Кліщеївка та Андріївка.