Гелікоптери над Польщею й вагнерівці у Білорусі: до чого готується РФ

Росіяни все частіше "смикають кота за вуса", тобто намагаються спровокувати НАТО хоч на якийсь конфлікт. З останнього - проліт білоруських гелікоптерів над територією Польщі та накопичення вагнерівців у Білорусі.

Знову "їх там немає"

1 серпня сталося порушення повітряного простору Польщі двома білоруськими вертольотами, які проводили навчання поблизу білорусько-польського кордону. До цього Мінськ інформував Варшаву про ці навчання.

Як повідомило Міноборони Польщі, білоруські гелікоптери перетнули кордон в районі Біловежі на дуже низькій висоті, що ускладнювало його виявлення радіолокаційними системами. Через це у ранковому зведенні Оперативне командування польської армії йшлося, що жодного порушення польського повітряного простору не було зафіксовано.

Разом із тим, міністр оборони країни Маріуш Блащак у звязку з інцидентом скликав засідання Комітету з питань нацбезпеки і оборони та розпорядився збільшити кількість військових на кордоні.

Само собою, про інцидент повідомили до НАТО. Окрім того, Польща викликала тимчасового повіреного у справах Білорусі до Міністерства закордонних справ для з'ясування обставин порушення свого повітряного простору.

Звичайно, уряд Республіки Білорусь заперечив порушення польського повітряного простору білоруськими гелікоптерами.

"Звинувачення у порушенні польського кордону вертольотами Мі-24 і Мі-8 білоруських ВПС і ППО є надуманими і були висунуті польським військово-політичним керівництвом з метою чергового виправдання нарощування сил і засобів поблизу білоруського кордону", - сказано у повідомленні прес-служби Міноборони Білорусі.

У відомстві також заявили, що Польща оголосила про порушення повітряного простору, нібито "порадившись зі своїми заокеанськими господарями".

Свідоме нахабство і слабка реакція

Чи могла Польща збити вертольоти? За словами військового експерта Олександра Мусієнка, Варшава та Мінськ офіційно не перебувають у стані війни, тому Польща не зважилась би на такий крок.

"Якщо об'єктивно, то ні. Особливо з огляду на те, що вони летіли на малій висоті і їх було складно виявити. Хоча польська сторона знала про військові навчання в Білорусі, тому дивно, що в умовах, коли поряд знаходяться тисячі вагнерівців, кордон не взяли під максимальну охорону", - зазначив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі РБК-Україна.

Втім, за його словами, якщо цього разу не було потреби збивати білоруських "порушників", але наступного разу вони можуть залетіти на більшу відстань.

При цьому військово-політичний експерт групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко вважає, що ця провокація є частиною логічного ланцюжка під контролем Росії. Зокрема,  цим подіям передували заяви російського диктатора Володимира Путіна щодо того, що Сталін нібито неправильно нарізав кордони Польщі. Окрім того, раніше звучала заява Олександра Лукашенка про те, що найманці ПВК Вагнер нібито "хочуть прогулятися" до Варшави чи Жешува.

Як підкреслив Коваленко, Росія продовжує дотримуватись тактики нагнітання напруженості біля кордонів інших країн. А Білорусь під її контролем чинить тиск і намагається дестабілізувати ситуацію у Польщі, країнах Балтії та решті Європи. На це вказує спосіб, яким було здійснено провокацію.

"Вертольоти увійшли в повітряний простір на наднизьких висотах, щоб прорвати протиповітряну оборону і бути непоміченими. На цих висотах радари їх не бачать, не фіксують і не супроводжують", - вказав він у коментарі тому ж виданню.

Водночас Мусієнко зауважив, що росіян та білорусів цікавила реакція Польщі й НАТО на таку зухвалість.

"Вони, фактично, кошмарять Польщу, дивляться, як вона відреагує. Тому я думаю, що такі інциденти можуть повторитися. І, можливо, не лише з літаками чи гелікоптерами. Там може під час навчань й міна "випадково залетіти", - прогнозує він.

Реакція НАТО на це вже відома: Північноатлантичний альянс не розглядає у даному випадку застосування принципу колективної безпеки.

"Я не збираюся випереджати будь-які заяви, які можуть бути зроблені нами чи іншими членами Альянсу. Існує процес, в рамках якого країни НАТО можуть застосувати статтю 5. Наразі ми цього не робили", - йдеться у повідомленні Держдепу США, озвученому речником Держдепартаменту Меттью Міллером.

Втім, колишній міністр закордонних справ, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко вважає реакцію НАТО на порушення повітряного простору Польщі військовими гелікоптерами Білорусі - слабкою.

За словами Огризка, мета провокацій з білоруськими гелікоптерами полягає у тому, аби Польща, Литва, інші балтійські країни відчували, що "завтра може щось статися". На переконання екс-глави МЗС, з російського боку "це теж ІПСО, теж операція з підвищення рівня напруги і невпевненості". А відтак - реакція на такі дії надзвичайно важлива.

"Мені здається, це (реакція НАТО - ред.) слабка відповідь. Якщо військовий об’єкт залітає на територію іншої країни, тут має бути або негайне повідомлення, що він помилився, тому не чіпайте, або - знищення цього військового об’єкта. Так працює система безпеки. Якщо на це вчергове не реагувати, а таких випадків уже було немало, то це означатиме, що рівень провокативності з боку Росії-Білорусі лише зростатиме, і чим це завершиться, сказати важко", - зазначив Огризко.

Він також нагадав, як Туреччина у 2015 році збила російський військовий літак Су-24, що перетнув повітряний кордон країни, і "на тому все швидко розв’язалося".

"Путін зрозумів (тоді - ред.), що так робити не можна. А інші країни НАТО, такі як Польща чи Румунія, на превеликий жаль, цього бояться", - зауважив дипломат в інтерв’ю Радіо NV.

Втягування у Третю світову?

"Шкода, що не я вирішував, збивати їх або ні. Збити білоруський вертоліт - набагато менший подвиг, аніж російський літак", - також пригадав Туреччину політтехнолог Михайло Шейтльман у ефірі YouTube-каналу И Грянул Грэм. 

На думку Шейтельмана, вони (тобто, росіяни з білорусами - ред.) і надалі будуть розпалювати ситуацію.

"Це все по-справжньому, не жарти. Не треба ставитись до цього, як: "Ну ось вони зараз подражнять і підуть". Ні, нічого подібного: вони готують справжню війну - маю на увазі Путіна і Лукашенка, як його союзника - скоріше за все, проти Польщі або проти однієї з країн НАТО, що межують із Білоруссю.  Спочатку у гібридному форматі, як вони це люблять: щоб прийшли якісь незрозумілі люди, зробили щось. Є багато сценаріїв. У залежності від того, який сценарій буде реалізований, буде й різна реакція з боку Польщі та НАТО. Чому я настільки впевнений у цьому? Бо їхні кроки один до одного нагадують те, що вони робили з Україною. І теж здавалося, що це - не війна", - резюмував Шейтельман.

Ірина Носальська