Чому експорт впав та хто наші торгові партнери

Україна продала у першому півріччі 2023 року вчетверо менше товарів, ніж за той самий період минулого.

Негативне сальдо торгівлі за рік зросло вчетверо. Про це свідчать дані Держстату. Чому результати торгівлі погіршали, чим і з ким ми торгуємо?

Експортуємо менше, ніж імпортуємо

За інформацією Держстату, товарообіг України за січень-червень 2023 р. склав 49,8 млрд дол. За перше півріччя 2023 р. Україна експортувала на 11 млрд дол. менше товарів, ніж імпортувала.

У цей період входять майже два місяці до запровадження воєнного стану в Україні.

“Експорт товарів з України у січні-червні 2023 р. скоротився на 14,3% у річному обчисленні – до 19,4 млрд дол., імпорт зріс на 20,7% – до 30,45 млрд дол.”, – кажуть у Держстаті.

Загалом негативне сальдо торгівлі за рік зросло вчетверо. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,64 проти 0,9 торік.

“Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в зазначений період було негативним, склавши 1,87 млрд дол.”, – повідомляють у Держстаті.

В Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) кажуть, що зовнішньоторговельний баланс погіршився за рахунок збереження темпу нарощування обсягів імпорту при помірному падінні обсягів експорту.

За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру головна причина просідання експорту – війна.

Багато в чому так сталося через проблеми з “зерновим коридором”, що виникли внаслідок відмови Росії від “зернової угоди” та ембарго на продаж зерна до східної Європи. Це сильно шкодить нашій торгівлі. Адже зернові – основа нашого експорту.

Водночас, за словами експерта, з падінням експорту у нас виріс імпорт.

“У нас зараз імпорт, як до війни, а от експорт у кілька разів менший”, – констатує експерт.

Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна” теж каже, що одним із факторів, які призвели до погіршення торговельного балансу є війна та військові ризики, що виросли.

“Одним із факторів зниження виробництва в Україні, який призвів до зменшення об’ємів експорту, є удари Росії по критичній інфраструктурі, насамперед енергетичній, наслідком чого став енергодефіцит”, – каже експерт

Також серед чинників, які призвели до зменшення експорту, експерт називає блокаду росіянами українських портів. Крім того, питома вага європейських країн у напрямку нашого експорту зерна значно зросла, що викликало блокування нашого зерна. Це також один із чинників погіршення торговельного балансу.

Але водночас економічна політика уряду також зіграла свою роль. На думку експерта, уряд країни зробив не все, що міг, аби ситуація була кращою. На його думку, зростання негативного сальдо торгівлі - це наслідок економічної політики, яку веде уряд.

Як компенсатори не були запущені програми з переробки аграрної сировини, що могло дати додаткові надходження до бюджету. Не відбулось посилення сектора ВПК, розгортання мобілізаційної політики, не все зроблено, щоб підвищити зайнятість серед населення, не створено державної гарантії праці, немає гарантій для бізнесу на випадок знищення підприємств, не побудовано економічних майданчиків біля атомних електростанцій.

Чим торгуємо

У розрізі категорій товарів, за інформацією Держстату, найбільше Україна експортувала продукти рослинного походження, зокрема – зернові (6,7 млрд дол.); жири та олії (2,9 млрд дол.) та недорогоцінні мета, зокрема – чорні метали (2,1 млрд дол.).

Охрименко каже, що головний товар нашого експорту – це зерно, його доля в експорті країни становить 23%. Це основа нашої економіки. На другому місці – соняшникова олія. За традицією продаємо руду та метал, але обсяги зменшилися через окупацію частини Донбасу, де була розташована більшість металургійних підприємств. Також продаємо трохи продукції машинобудування, експортуємо готові продукти харчування.

Щодо імпорту, то за інформацією Держстату, найбільше на митну територію України ввозилися пальне (5,8 млрд дол.), машини та електротехнічне обладнання (5,2 млрд дол.), продукція хімічної промисловості (3,8 млрд дол.) та транспортні засоби (3,3 млрд дол.).

За словами Охрименко імпортуємо ми в основному паливо та автомобілі. Найцікавіше, що зараз різко виріс імпорт нових легкових автомобілів, що показує, що в українців побільшало грошей, щоб купувати їх, якщо вони можуть собі дозволити собі це дороге придбання.

Торгові партнери

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України, за інформацією Держсмитслужби – це Китай (4, 7 млрд дол.), Польща (3,2 млрд дол). та Туреччина (2, 4 млрд дол.). Експортували з України найбільше до Польщі (на 2,7 млрд дол.), Румунії (на 1,9 млрд дол.), Китаю (на 1,6 млрд дол.).

За словами Куща, обсяг експорту до Китаю за перше півріччя 2023 р. скоротився, хоча він продовжує залишатися одним із найбільших покупців нашої кукурудзи та аграрної сировини. Туди, де логістика ускладнилася, стало важче доставляти аграрну сировину.

За словами Охрименко, експорт до ЄС зріс на 4% порівняно з тим, яким був до війни. Водночас продавати у ЄС стає дедалі складніше через позицію східних країн ЄС, які не хочуть купувати українське збіжжя. Уряди цих країн прагнуть захистити місцевого виробника - їх фермери втрачали прибутки через дешеве українське зерно.

Значне зростання постачань з України зернових призвело до того, що внутрішній ринок країн Східної Європи виявився неготовим до цього. Як наслідок, це призвело до односторонньої заборони деякими країнами-членами ЄС імпорту українського зерна й інших видів сільськогосподарської продукції.

В НІСД помітили, що за підсумками першого півріччя минулого року Україна мала позитивне сальдо в торгівлі з країнами ЄС та негативне сальдо у торгівлі з країнами СНД. За підсумками ж першого півріччя поточного року склалась абсолютно відмінна картина. У торгівлі з ЄС та іншими країнами отримано негативне сальдо натомість у торгівлі з країнами СНД позитивне сальдо.

“Зафіксовано зменшення вартісних обсягів експорту до ЄС на 10 %, спричинене падінням обсягів експорту більшості товарних груп, що пов’язано з проблемами транзиту аграрної продукції, а також забороною імпорту зернових та олійних культур окремими державами – членами ЄС”, – кажуть в НІСД.

Якщо говорити про імпорт, то за словами Охрименко, ми купуємо, як правило, нафтопродукти та зброю. Переважно у ЄС, частково у США. У Китаю, як і раніше, купуємо дуже багато побутової техніки. У Росії не купуємо нічого через її агресію, а до війни вона входила до топ-10 головних імпортерів України.

Прогнози на майбутнє

Загалом стан зовнішньої торгівлі товарами за перше півріччя 2023 р., на думку аналітиків НІСД продемонстрував ознаки певної стабілізації у зовнішньоекономічній діяльності. Однак, враховуючи наслідки від руйнування портової інфраструктури та блокування експорту зерна, імовірно, друге півріччя поточного року матиме гірші показники.

Ситуація на світовому ринку продовольства й надалі ускладнюватиметься через дії РФ, яка оголосила про свій вихід із Чорноморської зернової ініціативи. Внаслідок цього зростають ціни на продовольство, загострюється проблема голоду, особливо в Африці, що, своєю чергою, спричиняє нові сплески міграції.

Пріоритетом на найближчу перспективу для України має стати диверсифікація логістичних маршрутів завдяки розширенню сухопутних транспортних коридорів до ЄС з метою зменшення залежності від морського експорту.

Вікторія Хаджирадєва