Україна майбутнього: чим ми готові поступитися заради зміцнення країни
Війна позбавила нас багатьох благ, ми пережили і переживаємо трагічні події. Але внаслідок російської агресії стали сильнішими і навіть готовими на певні особисті поступки заради міцності країни.
Оптимістів побільшало
До Дня незалежності дослідницька компанія Gradus Research провела опитування українців, щоб дізнатися, як вони оцінюють нинішнє своє життя та яким бачать майбутнє України.Дослідження відбулося 7-8 серпня 2023 року, у ньому взяли участь 1100 респондентів, заповнюючи анкети у мобільному додатку.
Як зазначають дослідники, головний висновок з результатів цього дослідження - у тому, що більшість респондентів позитивно оцінюють нинішній стан справ: 61% вважає, що країна рухається у правильному напрямку, тоді як у березні 2022-го таких відповідей було трохи більше половини - 52%.Зокрема суттєво зросла і підтримка вступу України до ЄС та НАТО: у серпні 2021 року такий вектор розвитку здавався правильним 61% та 60% опитаних відповідно, а нині таку думку висловили 78% і 79% респондентів.
Опитування також показало, що війна посприяла єдності суспільства, завдяки чому українцям вдається вирішувати складні задачі на рівні людина-людина. Водночас зростає очікування громадян від держави, що традиційно сприймаються як індикатори рівня патерналізму- коли народ довіряє владі брати на себе відповідальність за загальний добробут. У даному випадку підвищені очікування продиктовані тим, що певні важливі аспекти сьогодення можуть бути вирішені лише державою - наприклад, обороноздатність країни чи системи оборони. Тож в умовах війни те, що громадяни підвищують свої очікування до держави, є нормою.
"Зростання рівня патерналізму свідчить про те, що суспільство власними силами не здатне впоратися із викликами сьогодення і очікує на вирішення багатьох питань від держави. І це правда. Суспільство не може самостійно встановити системи ППО, побудувати нове житло для ВПО, що постраждали від воєнних дій і втратили домівки, суспільство не може відрегулювати систему всиновлення чи допомоги вразливим верствам населення. Оскільки війна виносить ці питання в заголовки медіа і загалом актуалізує їх у повсякденному житті, очікування суспільства від держави значно зростають в порівнянні з довоєнними часами", - вважає засновник і директор компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Крім того, результати опитування свідчать і про відчутні зміни в бік більшого прояву альтруїстичних настроїв у суспільстві. Зокрема, майже третина опитаних громадян (28%) готові поступитися власними інтересами заради суспільної злагоди проти 14% у довоєнному 2021 році. А частка тих, хто вважає власні інтереси важливішими за суспільну злагоду, за два роки скоротилася з двох третин (66%) до половини опитаних (51%).
Дослідники також звертають увагу на те, що про фірмове українське свободолюбство свідчить такий факт: 73% опитаних вважають, що забезпечення свобод кожного громадянина є обов’язковою умовою сучасного розвиненого суспільства - 2021 року таку відповідь дали на 5% менше респондентів.
Разом з тим, віра у можливість мати краще життя в майбутньому стабільно висока і навіть вища за довоєнний рівень - таку думку мають 68% опитаних, а в 2021-му їх частка складала 62%.
Серед основних можливостей після перемоги респонденти бачать підвищення оборонної спроможності держави (52%), економічну світову підтримку (40%) й оновлення інфраструктури та міст (40%). Водночас необхідність відновлення міст та інфраструктури видається великій частці опитаних (58%) одним з головних післявоєнних викликів. Серед інших викликів - необхідність економічного відновлення країни та матеріального становища населення (54%), а також забезпечення безпеки на територіях, які були окуповані чи стали місцем ведення бойових дій (52%).
Більше скептиків серед молоді
Про майбутнє України провела опитування і Соціологічна група "Рейтинг". У дослідженні, що відбулося 16-20 серпня 2023 року, взяли участь 6050 респондентів, у тому числі й 700 внутрішньо переміщених осіб, які нині живуть на території України, і 750 осіб, котрі перебувають за кордоном.
За результатами опитування 69% українців вважають, що у найближчі 5 років в Україні відбудеться розвиток, 21% - думають, що буде застій, ще 10% поки не визначилися. Більш скептично уявляють майбутнє країни респонденти у віці до 40 років, чоловіки, а також наші співвітчизники, які перебувають нині за кордоном.
У "Рейтингу" також звертають увагу на те, що переважно респонденти хочуть бачити Україну такою, яка має безкоштовну медицину (61%) й освіту (57%), не продає землю іноземцям (57%), в якій держава (а не людина) відповідає за підвищення доходів населення (53%), але водночас - із вільним ринком в економіці (58%), високим рівнем демократії (64%) та свободою ЗМІ (75%).
Як показало дослідження, неоднозначним є ставлення українців до одностатевих шлюбів та працевлаштування мігрантів з Близького Сходу. Щодо легалізації одностатевих шлюбів опитані висловилися так: 37% - можна дозволити, 22% - не визначилися, 42% - проти, з них 33% - категорично проти. При цьому кожен другий респондент допускає, що мігрантам можна дозволити працювати у нас: 50% - за, 15% - не визначились, 36% - проти.
У формуванні оптимізму щодо розвитку України в майбутньому найбільш відчутною є різниця щодо демократичності та відповідальності за доходи: ті, хто оптимістично дивляться в майбутнє України, менше очікують допомоги від держави та більше згодні з тим, що людина сама відповідальна за підвищення своїх доходів, а також частіше ніж скептики говорять, що Україні потрібно більше демократії - на противагу твердженню, що Україні потрібна "сильна рука".
Опитування показало, що молодші респонденти більше ніж старші підтримують дозвіл на продаж землі іноземцям, одностатеві шлюби, працевлаштування мігрантів, хоча у відповідях на питання необхідності регулювання економіки чи вільного ринку вікових різниць майже немає. Але чоловіки більше ніж жінки підтримують ініціативи платної освіти і медицини та вільну економіку, зате жінки проявляються більше толерантності до одностатевих шлюбів. Також мешканці міст дещо більше, ніж селяни, підтримують демократичні та ліберальні ініціативи.
Галина Гірак