Два завдання України до зими: відновити енергетику, запастися газом

Голова НАК Нафтогаз України Олексій Чернишов нещодавно заявив: запасів газу у підземних сховищах на опалювальний сезон Україні - вистачить. Тим часом, у Європі газ днями стрибкоподібно здешевшав.

Ремонт енергетичних об’єктів триває

Тривога на другому році війни для українців - не дивина. За даними червневого опитування фонду Демократичні ініціативи ім. Кучеріва, 45% наших співгромадян, важко переживши попередню зиму (коли понад 60% потужностей виробництва електроенергії в Україні було знищено внаслідок воєнних дій країни-агресора Росії), очікують і цього холодного сезону відключення електро-, тепло- або водопостачання.

Однак нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль намагався всіх заспокоїти, повідомивши про формування багаторівневого захисту енергетичних об’єктів.

"Зима буде складною, але ми маємо вистояти", - зазначив він.

Й теж днями голова Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що повна готовність енергетики до зими очікується до 1 жовтня 2023 року.

"Станом на 15 серпня маємо понад 70% готовність обʼєктів ЖКГ. Продовжуються планові роботи з підготовки житлового фонду, мереж, котелень та генеруючого обладнання. До 1 жовтня очікуємо 100% готовність", - повідомив він.

За його словами, теплова частина в практично усіх ТЕЦ наразі відновлена, продовжуються планові роботи з ремонту генеруючого обладнання для досягнення відповідного рівня готовності до початку опалювального сезону.

Як зазначили в прес-службі Мінінфраструктури, під час проведення Штабу з підготовки до осінньо-зимового періоду 2023/24 року представники Укренерго, Центренерго, ДТЕК, Укргідроенерго, начальники Сумської, Запорізької та Чернігівської обласних військових адміністрацій обговорили хід підготовки житлово-комунального господарства до опалювального сезону, відновлення обʼєктів електричної та теплової генерації та захист критичної інфраструктури.

До норми не дотягуємо, але нам вистачить?

До початку опалювального сезону Україна має на меті накопичити щонайменше 14 млрд кубометрів газу. Однак станом на кінець червня в українських газосховищах вдалося закачати лише 10,5 млрд кубометрів - про це йшлося в огляді про безпеку глобального ринку газу, що його оприлюднило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).

Опалювальний сезон у нас починається в середині жовтня. Тож, якщо такими темпами ми закачуємо газ у ПГХ, то до початку опалювального сезону не досягнемо поставленої мети, за спостереженнями аналітиків.

Як пояснив тоді директор Центру енергетичних та інфраструктурних програм Центру ім.Разумкова Володимир Омельченко, реальне закачування газу відставало від графіка, бо закачувалася частина газу власного видобутку, а також імпортованого.

"Але це не великі обсяги. Якщо такими темпами закачують, то щонайбільше можуть закачати 13-13,5 млрд кубометрів", - уточнив він.

За словами фахівця, враховуючи рівень споживання газу через непрацюючу промисловість та велику кількість українців, котрі виїхали за кордон - таких накопичених запасів могло вистачитилише у випадку, якщо зима буде теплою. Якщо ж взимку переважатимуть мінусові температури, то Україна може стикнутися з нестачею газу, попередив Омельченко.

Втім, наприкінці серпня керівник НАК Нафтогаз Олексій Чернишов в інтерв’ю Економічній правді повідомив: з урахуванням ризиків щодо електрогенерації, Кабмін поставив план накопичити в сховищах 14,7 млрд кубометрів. А за даними міністра енергетики Германа Галущенко, станом на серпень у ПСГ було закачано понад 12,3 млрд кубів блакитного палива, при чому третину видобутку забезпечили родовища на Полтавщині.

"Переважна більшість - це український газ, решта - нерезиденти. Обсягу, що належить Нафтогазу, абсолютно достатньо для того, щоб пройти опалювальний сезон. Ми не плануємо чіпати інший газ", - повідомив голова НАК.

За його словами, Україна не матиме потреби імпортувати газ. Однак, за даними Чернишова, у нас  є кредитна лінія ЄБРР на 300 млн  євро, яку ми плануємо використати для створення резервів для енергетиків.

"Але зараз ми не дивимося на імпорт. Поки я не бачу, що він знадобиться", - додав він.

При цьому Нафтогаз викупив через енергетичну біржу 0,7–0,8 млрд кубометрів у приватних видобувних компаній.

"Ми готові викупити весь річний видобуток компаній. У кого є бажання - будь ласка. Я перепрошую, подивімося на ціни. У нас були моменти, у червні точно, коли ціна, за якою ми купували, була такою ж, як експортна опція", - уточнив Чернишов.

Час купувати

Втім, перед настанням холодного сезону можемо покладатися не лише на власні зусилля по відновленню енергетичих об’єктів або на наповненню ПГХ. Західні партнери теж не залишать нас наодинці з зимовими проблемами.

Зокрема, 25 серпня під час візиту до Києва прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере визнав, що українці роблять героїчні зусилля щодо відновлення електропостачання шляхом тимчасового ремонту, але потрібна міжнародна підтримка. Тому він заявив, що його країна виділить Україні 1,5 млрд норвезьких крон (близько 140 млн доларів) на забезпечення постачання газу та електроенергії.

"Українській владі потрібна наша допомога, щоб забезпечити електрикою та теплом будинки, підприємства та державні установи напередодні нової зими, - сказав Стере. - Норвегія бере на себе відповідальність і робить свій внесок".

Гроші спрямують через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Вони підуть на ремонт та технічне обслуговування критично важливої електроенергетичної інфраструктури, а також на постачання аварійної електроенергії до районів, що постраждали від бойових дій (865 млн норвезьких крон) і на купівлю газу для аварійного зберігання (635 млн норвезьких крон).

Норвегія у цьому питанні послідовно підтримує Україну з початку війни. Завдяки допомозі у розмірі 2 млрд норвезьких крон на закупівлю газу в 2022 році, ця країна профінансувала близько третини потреб України в імпорті газу.

"Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але завдяки вкладу Норвегії Україна краще підготовлена до холодної зими та нових атак з боку Росії", - підкреслив Стере.

Тим часом, днями європейські ціни на природний газ різко знизилися - на тлі ознак вирішення трудової суперечки на найбільшому в Австралії заводі з експорту скрапленого природного газу. На відкритті торгів 24 серпня ф'ючерси на еталонні марки впали на 21%, найбільше з березня 2022 року, потім ціни дещо відновилися. Ф'ючерси на хабі TTF у Нідерландах впали на 13,3% до 31,9 євро за мегават-годину (близько 365 доларів за тисячу кубометрів). Тож, можливо, саме час надолужити відставання у графіку його закупівлі за кордоном, у тому числі, й спираючись на вчасну допомогу партнерів?

Ірина Носальська