Черговий симулякр: ракета Сармат - нове бездарне брязкальце Москви

"Розгорнемо, розгортаємо, вже ось-ось...", - цю риторику РФ використовує з метою підвищення ставок, коли у війні, нею підступно розв’язаній, справи йдуть недобре. У цей раз на авансцені - ядерний комплекс Сармат.

Штучний товар з програми імпортозаміщення

Країна-агресор Росія постійно використовує ядерну загрозу у намаганні залякати світ. Черговим подібним випадком стала заява гендиректора Роскосмосу Юрія Борисова 1 вересня. Не де-небудь, а (як це не дивно) під час відкритого уроку у рамках просвітницького марафону, організованого російським товариством Знання, він раптом бовкнув: РФ начебто розгорнула стратегічний ракетний комплекс Сармат.

Новину миттєво повідомило російське інформагентство ТАРС. Агентство зазначає, що з продемонстрованої під час заходу презентації Роскосмосу випливає: постановка комплексу Сармат на бойове чергування запланована на 2024 рік.

Ракета Сармат повинна змінити радянські міжконтинентальні балістичні ракети Р-36М2 Воєвода. Її розробка велася у Державному ракетному центрі імені Макєєва з 2009 року. У Росії стверджують, що Сармат може подолати усі наявні і перспективні комплекси ППО і ПРО.

До речі, президент РФ Путін лякав світ ракетою Сармат ще в березні 2018 року. Але після того ЗМІ повідомляли про провальні запуски Сармату.

За словами політтехнолога Олександра Кочеткова, Сармат - це чергова модернізація (і локалізація!) ракети Р-36, створеної у сімдесяті роки минулого сторіччя у Дніпрі..

"І цю ракету теж багаторазово модернізували: спочатку у Дніпровському ракетно-космічному концерні, потім у Державному ракетному центрі ім. Макєева в недоімперії. До речі, стратегічна ракета Воєвода, яку замінюють на Сармат - теж модифікація нашої Р-36. Так що нічого нового", - підкреслив він у Facebook.

Виявляється, що російська міжконтинентальна балістична ракета Сармат здійснила лише один випробувальний політ ще 20 квітня 2022 року і навряд чи здійснить найближчим часом наступні, вказує військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

"Сармат - це дуже сира та дуже проблемна ракета", - зазначив експерт у коментарі УНІАН.

За його словами, у комплектації Сармата - велика кількість мікроелектроніки іноземного виробництва. А в умовах санкцій у Росії немає можливості навіть зібрати другу ракету для банальних випробувань.

До того ж, як нагадав Кочетков, модернізація ракети Сармат мала на меті повністю позбавитися від елементів ракети, що розроблялися і виготовлялися в Україні. Вона, насамперед, стосувалася двигунів, системи керування і бойової частини, яка розділяється. Однак це спричинило чимало проблем.

Неймовірно, але Коваленко додає: ракета, яка не пройшла всіх стадій випробувань і має носити ядерну бойову частину - це як бомба з годинниковим механізмом. Тому вона небезпечна, у першу чергу, саме для своїх творців.

"Відповідно, помінялися і характеристики ракети, дальність їй взагалі намалювали фантастичну - 18.000 км, - уточнив Кочетков. - Намалювали, тому що ці характеристики не підтверджені випробуваннями! Сармат успішно випробували лише один раз у квітні 2022 року. І все! А з "гіперзвуковим" бойовим блоком Авангард взагалі повна дурня, тому що заявлені характеристики заперечують закони фізики".

Сармат полетить за Луною-25

За радянських часів нормою випробувань для подібних ракет було 20 пусків, останні 10-ть мали бути успішними. Якщо все відразу складалося успішно, то кількість випробувальних пусків могли скоротити, але все одно їх було більше 10-ти, продовжив Олександр Кочетков.

"Мені можуть заперечити, що у Сарматі все могли надійно відпрацювати під час наземних випробувань і комп’ютерного моделювання. Ну-ну, російська Луна-25, яка тріумфально роздовбалася о поверхню Місяця, наочно свідчить, що там з надійністю моделювання. Путіна у вигляді двійника моделювати навчилися, космічні апарати - ні", - пожартував експерт.

Тут доречним є деталізувати вже практично мем про Луну-25. У цієї російської місячної станції 19 серпня вчасно не вимкнувся двигун, через це сталася аварія. Внаслідок її удару об поверхню Місяця утворився великий кратер, згодом виявлений орбітальним апаратом NASA Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) 24 серпня.

Нагадаємо, програма Луна має радянське коріння: зокрема, Луну-25 планували запустити ще в 1977 році, але не вийшло. Теперішня російська станція коштувала 135 млн дол., проект започаткували у 1997 році, але роботи кілька разів зривалися через нестачу фінансування, аварії та санкції. Війна в Україні та міжнародні санкції унеможливили для Кремля активне фінансування й нових місій, серед яких - виведення на орбіту Місяця супутника Луна-26 у 2027 році, а потім посадку апаратів Луна-27 і Луна-28.

Раніше здійснити висадку на Місяць вдавалося лише США, Китаю та тодішньому СРСР, зараз же обігнати Росію поталанило Індії - вона стала першою країною, котра посадила космічний корабель біля південного полюса Місяця. Індійський місяцехід під назвою Pragyan, або Wisdom, призначений для аналізу хімічного складу поверхні Місяця та пошуку води протягом одного місячного дня (що еквівалентний 14 дням на Землі), прилунився 24 серпня.

При цьому відомо, що наприкінці минулого століття місії NASA Clementine та Lunar Prospector збирали інформацію про корисні копалини Місяця і вже засвідчили наявність льоду в затінених кратерах південного полюсу. Однак спроба Росії посадити свій шатл Луна-25 у цьому ж районі закінчилася невдачею. Тож поки збиратимуть воду на Місяці індійці. А за ними, вірогідно - американці з китайцями.

В російського Сармату, переконаний Кочетков - не більш світле мабутнє, ніж у проекту Луна-25. Ось і зараз на бойове чергування насправді поставили не реальну ядерну ракету, а...черговий симулякр.

"Такий собі мультик, якій повинен підтримувати міф про ракетно-ядерну супердержаву. Але на ракетно-ядерні потенціали це впливає не більше, ніж сексуальні самовихваляння імпотента, - поглузував політтехнолог.- Чекаємо, що хтось від Кремля, Медведєв, наприклад, заявить про створення машини часу, яка доставить вцілілих вагнерівців у середньовіччя, щоб завадити створенню Київської Русі. Звісно, за допомогою гиперзброї, яка дивним чином нагадує пляшку з-під НАТО-вського віскі".

Ірина Носальська