Страхова медицина стає реальністю: хто і скільки заплатить

Кілька років тому чиновники й депутати обіцяли запустити медстрахування у 2023 році. Війна змінила багато наших планів, "обнулила" обіцянки. Та страхових полісів це не торкнулося - уже затверджена відповідна дорожня карта.

Обіцяного три роки чекали

Нагадаємо, що на початку 2020 року народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький сказав в інтерв'ю Радіо Свобода, що вже 2023 року страхова медицина в Україні може почати працювати. І пояснив, що медична страховка має покривати те, що не увійшло в гарантований державою обсяг безоплатної медичної допомоги. Але для цього має бути дотримано кілька умов.

"Ми не говоримо, що скасуємо фінансові гарантії. Це universal coverage (універсальне покриття витрат пацієнта, гарантований мінімум безкоштовних медичних послуг). І він повинен бути. Всі країни за нього борються. Страховка покриватиме те, що не увійшло в гарантії. Ми повинні не помилитися. Ми повинні вибрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні", - зазначив Радуцький.

Крім того, за його словами, необхідною умовою для запуску страхової медицини має стати виведення зарплат українців з тіні.

"Ми зробимо все, щоб відсоток чорної зарплати був з кожним днем все меншим і меншим. І розглядаємо можливість написання закону і вибору моделі в цьому році. Але ми вважаємо, що економічно по офіційності зарплати ми вийдемо на можливість, щоб цей закон запрацював десь 2023 року. Це не обіцянка. Це плани", - підсумував голова парламентського комітету.

Куди веде дорожня карта

Пояснення того, чому саме зараз, коли ще йде війна, у Кабміні таки взялися за медстрахування, знаходимо в оприлюдненому документі - відповідному наказі МОЗ від 25 серпня за підписом міністра Віктора Ляшка.

У цьому документі - дорожній карті впровадження медичного страхування - зазначається, що у зв'язку з негативними економічними наслідками широкомасштабної збройної агресії РФ проти України фінансування соціальної сфери, зокрема сфери охорони здоров'я, здійснюється за рахунок грантів та кредитів міжнародних організацій та урядів інших країн.Більшість податкових надходжень до Державного бюджету України спрямовуються на фінансування сектору безпеки й оборони.То ж нині існуючих фінансових ресурсів не вистачає для забезпечення потреби громадян у достатньому обсязі та якості медичних послуг. Тому актуальним є підвищення ролі додаткового медстрахування як потенційного джерела фінансування для сфери охорони здоров'я. Яке, у свою чергу, дасть такі переваги:

- розширення доступу до додаткових послуг, які не охоплює програма медичних гарантій. Це може бути швидший доступ до лікарів-спеціалістів, покриття дороговартісних ліків та методів лікування або доступ до додаткових медпослуг;

- зниження навантаження на держбюджет. Оскільки медичні послуги оплачуватимуться застрахованим особам страховиками, зменшуватиметься потреба у їх оплаті з бюджету;

- забезпечення широкого вибору надавачів медпослуг, страховиків та страхових пакетів;

- залучення приватного капіталу через медстрахування зможе підтримати розвиток і модернізацію лікарень та інфраструктури;

- зменшення часу очікування на медичну допомогу. Пацієнти зможуть швидше отримати доступ до послуг за рахунок страхових компаній, які працюють з організаціями медичної допомоги.

Важливими кроками для збільшення ролі додаткового медстрахування має стати:

- чітке визначення медпослуг, які не покриваються програмою медгарантій, а також випадків, за яких медичні послуги можуть надаватись пацієнтам за кошти фізичних та юридичних осіб;

- розвиток фармацевтичного страхування, яке передбачає відшкодування витрат на придбання лікарських засобів або медичних виробів. Цей тип страхування призначений для захисту пацієнтів від високих витрат на лікарські засоби, особливо коли необхідне дороговартісне чи довготривале лікування поза державними гарантіями;

- спрощення механізмів для запровадження медстрахування;

- підвищення рівня поінформованості населення про переваги та можливості медстрахування, що має призвести до більшого інтересу людей до нього і, відповідно, зменшення вартості полісів.

Поліс з багатьма невідомими

Зазначимо, що це медстрахування не буде обов’язковим, і значить приємні бонуси від нього отримають лише застраховані. Наприклад, якщо власників полісів медики прийматимуть позачергово, то тим, хто не матиме страховки доведеться більше часу проводити під кабінетом лікаря.

Про те, з яких джерел фінансуватиметься це медстрахування, інформації поки що немає. Ну точно це буде не держбюджет. Як варіант, ці витрати можуть взяти на себе роботодавці. Але це неточно. Адже й зараз в компаніях і організаціях оформляють працівникам страхові медполіси, але - далеко не в усіх. Тим більше, що поки невідома ціна питання, а з нею визначаться, коли буде з’ясовано, які саме послуги покриватиме медстраховка.

"Для співробітників підприємств найдешевший поліс зараз коштує 300-400 доларів на рік, пристойний (з хорошим покриттям - ред.) - 600-700 доларів, ВІП-поліс - 800-1200 доларів. У випадку зі страхуванням від МОЗу можуть бути якісь "обрізані" програми: скажімо, тільки для купівлі німецьких чи швейцарських штучних суглобів, замість індійських, які можна поставити безкоштовно. Чи вибір стентів кращої якості тощо. Але все одно це буде не п’ять копійок. Страхування від критичних хвороб (онкологія, трансплантація, інфаркт, інсульт) коштує десь від 300 доларів на рік. І це - додатково до загального медичного страхування, де такі захворювання часто не покриваються або покриваються в лімітах, яких не вистачить на довге та дороге лікування", - зазначає гендиректор Асоціації страхового бізнесу В’ячеслав Черняховський у коментарі informator.ua.

Отже, мінімальна вартість полісу може скласти приблизно 300 доларів або майже 12 тисяч гривень на рік. Платити ці кошти доведеться кожному з нас, хто захоче застрахуватися, якщо не візьмуть на себе ці витрати роботодавці. А їх можна зацікавити страхуванням співробітників, наприклад, звільненням від сплати податків за страхові внески, та для цього потрібно вносити поправки в Податковий кодекс.

Загалом же поки що неясно, як функціонуватиме страхова медицина. Але важливо, щоб придбання полісів не стало чимось схожим на "добровільні" внески до лікарняних кас.

Галина Гірак