Як мертвому припарки: чому РФ не врятують північнокорейські снаряди

В армії Російської Федерації нині спостерігається велика нестача снарядів. Якими є її масштаби, та чи змінить ситуацію передача Росії снарядів з Північної Кореї? І як сьогодні забезпечена ними українська армія?

Свій до свого по своє

The New York Times стверджує, що Росія зараз виробляє більше боєприпасів, ніж США та Європа разом.

"Росія зуміла подолати санкції та експортний контроль, запроваджений Заходом, та збільшила виробництво ракет. Він вищий за довоєнний рівень", - йдеться у матеріалі видання з посиланням на офіційних осіб США, Європи та України.

За оцінками американських чиновників, через санкції Росія була змушена різко уповільнити виробництво ракет та іншого озброєння у перші шість місяців повномасштабної війни. Однак вже до кінця минулого року російське військово-промислове виробництво знову почало набирати обертів.

Росіяни зуміли обійти експортний контроль США, використовуючи свої розвідувальні служби та міністерство оборони для організації нелегальних мереж, що займаються контрабандою ключових компонентів через інші країни.

Втім, зі снарядами, та й з багатьом іншим "не все так однозначно", за улюбленим висловом роспропаганди. Інакше росіяни не рискали би по всьому світу у пошуках цих боєприпасів.

Тож під час зустрічі з лідером КНДР Кім Чен Ином у російському Владівостоці очільник Кремля збирався просити про військову допомогу, зазначили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За словами представника ГУР Андрія Юсова, лідери РФ і КНДР планували обговорювати постачання артилерійських снарядів, зброї та боєкомплектів радянських часів.

"Але немає підстав вважати, що всі побажання російського диктатора будуть задоволені", - зауважив представник ГУР.

Співробітництво цих двох тоталітарних режимів - давно не таємниця. Підозри щодо нього зросли після візиту російського міністра оборони Сергея Шойгу до КНДР у липні. Американські джерела ще раніше повідомляли про підозрюване постачання російській стороні північнокорейських артилерійських боєприпасів, зокрема продаж зброї для ПВК Вагнер. А 31 серпня США, Великобританія, Японія та Південна Корея у спільній заяві попередили, що "Росія веде переговори з КНДР щодо потенційних угод про значну кількість боєприпасів кількох типів для використання проти України".

Захід вказав Москві на те, що військова співпраця з Північною Кореєю суперечить санкціям ООН, за котрі голосувала сама Росія. Санкції діють відповідно до майже десятка резолюцій Радбезу ООН, затверджених після першого північнокорейського випробування ядерної зброї 2006 року.

Однак, коли подібне зупиняло країну-агресора? Тож 13 вересня на зустрічі з Путіним під час запуску ракет з Пхеньяну Кім Чен Ин повторив, що його режим підтверджує "повну і безумовну підтримку" дій Кремля у війні Росії проти країни, як "священну боротьбу Росії проти гегемоністських сил задля захисту свого суверенітету й інтересів безпеки".

А сам Путін, промовляючи до преси, лицемірив, що обговорює з Кім Чен Ином економічну співпрацю та гуманітарні питання й становище в регіоні. Окремо він обіцяв російську допомогу КНДР з космічними супутниками після того, як Північна Корея цього року провалила дві спроби своїх запусків.

Потуги "вісі зла" - марні

Чимало експертів і політиків вказують: надання Північною Кореєю артснарядів радянського зразка Росії - погана для нас новина, бо дозволить окупантам посилити тиск на фронті, поки їх  ВПК буде нарощувати потужності по виробництву цих боєприпасів.

Кількість виготовлених ними ракет, дійсно, зросла - не забуваймо про чіпи з пралок та сірий імпорт подвійного призначення, що безперешкодно тече до московитів з Грузії, Казахстану, Вірменії та іншими шляхами. Однак снаряди вони досі не здатні робити у належній кількості. Й, за повідомленням Reuters, навіть за умов нарощування виробництва, снарядів Москві все одно довго не вистачатиме. Тож вона змушена йти з простягнутою рукою до КНДР.

Звичайно, конкретних результатів домовленостей Кім Чен Ина та Путіна оприлюднено не буде, залишається про них лише здогадуватись. Багато цікавих думок про це висловив екс-віце-прем’єр РФ Альфред Кох, котрий вже давно мешкає у Німеччині.

"Там цифри наводяться (у повідомленні Reuters - ред.), що, докладаючи неймовірних зусиль, Росія вироблятиме 2 млн снарядів на рік лише через кілька років ", - нагадав він у інтерв’ю Євгену Кисельову.

За словами Коха, нинішній консенсус-прогноз експертного співтовариства щодо потужностей російського виробництва - це 1,5 млн снарядів на рік, що у перерахунку на щоденну витрату означає близько 4 тис. снарядів на день. Ще навесні, коли росіяни "працювали зі складів", витрата становила 20 тис. снарядів на день. А в минулому році, при штурмі Северодонецька та Лисичанська, російська артилерія випускала до 80 тис. снарядів на день.

При цьому Кох порівняв забезпеченість снарядами українців та росіян. 

"Українська армія вже давно використовує 5-7 тисяч снарядів на день. Це максимум, що може забезпечити промисловість союзників, і теж там змін найближчим часом не очікується. Зрозуміло, що якісь програми з розширення виробництва снарядів йдуть, але ефект, так як і у РФ, буде через кілька років, - розповів він.  - Але це вже сьогодні більше, ніж у росіян.  Українська артилерія більш далекобійна, у неї більш висока точність, більш досконалі засоби контрбатарейної боротьби - це навіть росіяни визнають.  Й у самому 155-мм снаряді (НАТО-вський стандарт - ред.) вибухівки більше, ніж у 152-мм (радянський стандарт - ред.). Ці три фактори - більші дальність, точність та потужність у перекладі означають перевагу вже вдвічі".

Тому, продовжив він, експертне товариство вважало: рівновага була досягнута, коли росіяни випускали 20 тисяч снарядів, а українці 10 тисяч. Це відбувалося, поки окупанти не вибрали свої склади (де, за даними Reuters, було 10-11 млн снарядів). Тому зараз потужність російської артилерії знизилась чи не вдесятеро.

"Й не треба забувати, що не всі снаряди доходять до передової, бо склади розбивають. Тому ніяких перспектив у цьому плані у Путіна немає, бо артилерія - це визначальна зброя у цій війні", - підкреслив він.

КНДР при цьому зробила ставку на ствольну артилерію, бо нездатна виготовляти сучасні ракети, її армія має 21 тис. гаубиць та накопичила величезну кількість снарядів з 1953 року, дати смерті Сталіна.

Концепція перемоги Північної Кореї над Південною розрахована на кількагодинний одночасний обстріл Сеулу з кордону. У КНДР може бути близько 10 млн снарядів. І якщо Кім Чен Ин, наприклад, віддає 5 млн з них Путіну - то змушений буде змінювати військову концепцію, на що навряд чи піде, - зауважив Кох.

"Це не може залишитися таємницею, та й вороги миттєво цим скористаються. І що лідер КНДР їм відповість - що поміняв снаряди на нафту та пшоно? - підкреслив він. - Путін може отримати 1-2 млн снарядів максимум. Це означає, що його потужності зростуть удвічі, він випускатиме не 4, а 8 тисяч снарядів на день. Погано, звісно, але це якісно не змінює ситуацію".         

Та як би там не було, США уважно стежитимуть за результатами зустрічі Путіна з Кім Чен Ином та готові накласти на країни нові санкції у разі погодження постачань зброї, - про це вже заявив речник Держдепартаменту США Метью Міллер.

Ірина Носальська