Не стати воєнним злочинцем чи "вантажем 200": як окупанти здаються в полон

Минув рік з того часу, як в Україні почав діяти проєкт "Хочу жити", який дає змогу російським загарбникам добровільно ставати військовополоненими.

Десятки тисяч заявок

Для російських військових, які не хочуть бути воєнними злочинцями в Україні, є можливість здатися в полон нашим військовим. Для цього потрібно залишити заявку у проєкті "Хочу жити". Цей проєкт функціонує при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Саме цей штаб і приймає заявки від військовослужбовців армії держави-агресора, які бажають здатися в полон.

"Штаб займається їхнім безпечним переведенням через кордон, облаштуванням побуту й утриманням тут відповідно до норм міжнародного права й Женевських конвенцій", - розповів представник ГУР МО Андрій Юсов в ефірі Національного телемарафону.

За його словами, йдеться про десятки тисяч заявок від росіян на здачу в полон. І, як показала практика, наша держава у цих випадках свої зобов'язання виконує. Зокрема, спецдоповідач ООН Еліс Джил Едвардс зазначила, що російські військові, які перебувають в полоні, задоволені ставленням до них українців. Вони зазначили, що наша держава забезпечує їх всім необхідним.

Разом з тим, росіяни, котрі не знають про існування проєкту "Хочу жити", але не хочуть ставати убивцями мирних українських громадян чи гарматним м’ясом, вигадують досить оригінальні, а часом і дуже ризиковані способи здатися у полон ЗСУ. Відомо, наприклад, що один з окупантів навіть переплив річку, щоб досягнути своєї мети.

21 операція - через лінію фронту

Загалом в рамках проєкту "Хочу жити" від початку його існування росіяни надіслали вже 25 тисяч заявок, 216 заявників уже стали військовополоненими, які разом із захопленими в полон росіянами поповнюють необхідний для повернення наших воїнів обмінний фонд. 

Сайт проєкту вже відвідали понад 48 мільйонів людей з РФ та тимчасово окупованих територій України. Було здійснено 21 операцію з виведення через лінію фронту групи тих (більше двох осіб), хто здається. Ще 1072 особи нині перебувають "в режимі очікування" - на контакті з проектом, чекаючи своєї черги з переведення через лінію фронту.

"Звичайно, на цьому проєкт не зупиняє свою діяльність. Після успішного проведення операції "Синиця" кількість звернень росіян зростає. По всіх каналах до нас щодня надходять десятки заявок від діючих військовослужбовців армії РФ і не тільки. Адже звернення до проекту "Хочу жити" - іноді єдина реальна можливість для військовослужбовця окупаційних військ повернутися додому живим", - повідомляє пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Оскільки проєкт виявився досить ефективним, Росія всіма можливими способами намагається заблокувати його ресурси. Лише Роскомнагляд заблокував 256 доменів сайту проекту. Про це Юсов розповів в інтерв'ю ISLND TV. За його словами, умови утримання в українському полоні повністю відповідають вимогам Женевської конвенції і враховують триразове харчування, медичне обслуговування, користування бібліотекою та відвідання спортмайданчика. І це, наголосив він, зовсім інші умови, ніж ті, які створюють полоненим в РФ. Адже ми - цивілізована країна, тож дотримуємося всіх правил Женевської конвенції щодо утримання військовополонених.

"Ми - не вони. Ми їх справедливо ненавидимо, тому що вони вбивці, загарбники, гвалтівники й окупанти, але ми - частина не їхнього світу, не "русского мира", а цивілізованого, демократичного західного світу, де працюють правила і норми. Нам потрібно повертати своїх людей, тому Україна часто в односторонньому порядку показує, як утримують військовополонених згідно із Женевською конвенцією. У нас є табір із триразовим харчуванням, дуже ситним, навіть не кожен з'їсть цей обід, з бібліотекою і спортмайданчиком", - пояснив представник ГУР. І додав, що Україна запропонувала Росії створити комісію, яка оцінюватиме здоров'я полонених, і людей з особливо тяжкими захворюваннями повертатимуть додому достроково, не чекаючи обмінів. Але ця пропозиція залишилася без відповіді.

Як приземлили "Синицю"

Найяскравішою операцією проєкту стала операція "Синиця", про яку стало відомо 23 серпня, коли російський військовий перегнав в Українубойовий гелікоптер Мі-8 з вантажем та важливою документацією. Підготовка до операції тривала пів року. Пілот борта, який співпрацював з українською сторону, разом з сім'єю зараз перебувають в Україні, інші члени екіпажу загинули.

"Командир екіпажу, молодий офіцер, розумів з самого початку злочинність і неправедність війни, розв’язаної його агресивною державою, повірив нашим воєнним розвідникам і успішно перелетів на сторону добра, світла і справедливості", - повідомиввійськовий журналіст Артем Шевченко. Він провів паралелі цієї операції українського ГУР з операцією "Діамант", реалізованою ізраїльським Моссадом 1966 року. Тоді ізраїльські військові психологічно знайшли підхід до  іракського пілота і переконали його викрасти на той час найсучасніший радянський Міг-21.

"Я ухвалив рішення не брати участь у злочинній війні проти України ще в грудні 2022 року. Поштовхом до такого рішення стало повне розуміння всього, що відбувається. Я розумів, що ця війна - це жорстокий злочин і вирішив, що не буду брати в ньому участі. В Росії у мене залишився власний літак, хороша зарплата, дві квартири, майже пенсія. Зараз для мене це не важливо. Головне - не воювати проти України", - повідомив російський пілот Максим Кузьмінов, уточнивши, як саме він зміг зв’язатися з українською воєнною розвідкою.

"Я був підписаний на сторінки ГУРу в соцмережах, там були контакти. Я звернувся туди і ми почали секретну переписку. Українські агенти не нав’язували рішення, це рішення було моє, мене ніхто не примушував. Десь півроку ми будували маршрути, думали, як краще і безпечніше все організувати, і 9 серпня 2023 року все сталося", -  пояснив Кузьмінов.

Пілот стверджує, що він виконував лише транспортні операції - перевозив вантаж і військових. І ніколи не здійснював бомбардувань, хоча й був у тимчасово окупованих Маріуполі та Бердянську.

За його словами, 9 серпня о 16:30 він злетів з аеродрому "Курск". У районі міста Шебекіно (Бєлгородська область) летів уже на наднизькій висоті в режимі радіомовчання. Під час перетину кордону по вертольоту відкрили вогонь зі стрілецької зброї: на думку Максима, це були росіяни. Під час цієї атаки Кузьмінов був поранений в ногу. Після цього він відлетів на 20 км від кордону та приземлився в узгодженому місці. Інші двоє членів екіпажу почали поводитися агресивно, побігли від вертольоту в бік кордону. І були  ліквідовані.

До слова, в ГУР МО України повідомили, що, згідно із законом, Україна виплатить пілоту грошову компенсацію, а також гарантує безпеку йому і членам його сімʼї і надасть право вибору щодо подальшого місця проживання і роботи.

"Зараз Максим вільна людина у вільній країні. Він розмірковує про намір долучитися до Сил Оборони України і далі протидіяти російській агресії. Але це буде його рішення - людини, яка зробила свідомий вибір", -  наголосив Андрій Юсов.

Результати безпрецедентної спецоперації ГУР МО України під кодовою назвою "Синиця", внаслідок якої наша держава отримала російський гелікоптер Мі-8 та технологічне обладнання на його борту, вже суттєво вплинули на боєздатність ворожої авіації. Це матиме довготривалі згубні наслідки для планів ворога, а українській розвідці дозволить краще зрозуміти ворожу систему зв’язку та безпеки.

Галина Гірак