Служба розформована: хто тепер займається пошуком зниклих безвісти

Корреспондент.net,  2 жовтня 2023, 18:30
💬 0
👁 1803

Кабмін перерозподілив функції служби Уповноваженого з питань зниклих безвісти. Схоже, це змінить пошук тих, хто безслідно зник під час війни.

Реєстр - не єдине досягнення

Чутки про можливу ліквідацію служби Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, почали циркулювати ще влітку, приблизно в десятих числах серпня. І одразу ж в Мінреінтеграції, при якому функціонувала служба цього уповноваженого, інформацію уточнили, запевнивши, що на міжвідомчій нараді обговорювалося питання не про ліквідацію, а про делегування функцій Уповноваженого трьом іншим установам. Зокрема, МВС, яке і так має відношення до ведення Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, повністю відповідатиме цей реєстр. Міноборони, яке має доступ до зони бойових дій, займатиметься пошуком тіл загиблих, а Координаційний штаб з питань проводження з військовополоненими, який тісно співпрацює з ГУР, - поверненням тіл зниклих безвісти. У міністерстві це пояснили тим, що зазначені органи зможуть краще виконувати перелічені функції.

А 25 серпня у Координаційному штабі під час зустрічі з родинами військових та цивільних теж згадали про можливий перерозподіл повноважень посади Уповноваженого. При цьому присутніх запевнили, що це має значно покращити процес пошуку зниклих безвісти. Окрім того, на сайті МВС серед підрозділів структури вказане "Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", хоч поки що воно не містить жодної інформації.

Пізніше, 12 вересня, Кабмін ухвалив постанову № 975 про перехід Секретаріату уповноваженого у підпорядкування МВС. А 19 вересня самого уповноваженого Олега Котенка звільнили з займаної посади.

Нагадаємо, що посада Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та його секретаріат були створені у квітні минулого року при Мінреінтеграції. Необхідність у такій службі уже в перші місяці повномасштабної війни стала очевидною - в багатьох українців почали зникати рідні, і виникла необхідність у професійній допомозі при пошуках їх.

В травні Уповноваженим призначили відомого активіста патріотичного руху, учасника бойових дій Олега Котенка, який ще з 2015 року займався зі своїми товаришами на громадських засадах пошуком безвісти зниклих військових та цивільних, обміном та звільненням заручників в зоні проведення АТО та на тимчасово окупованих територіях; пошуком тіл загиблих, а також поховань на тимчасово окупованих територіях.

Протягом року роботи службі Уповноваженого вдалося:

- організувати 16 передач тіл загиблих, повернувши загалом 869 тіл;

- створити 7 спеціальних груп з пошуку тіл, речей і документів загиблих людей; ці групи здійснили понад 50 виїздів на деокуповані території та ексгумували більш як 700 тіл, речей і документів;

- розшукати та повернути для поховання понад 3 тис. тіл загиблих із зон бойових зіткнень;

- порушити майже 14 тисяч справ з розшуку зниклих безвісти людей;

- запустити цьогоріч у травні Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. І вже невдовзі після старту у цьому реєстрі було  підтверджено близько 23 тисячі людей, які вважаються зниклими безвісти внаслідок воєнних дій.

Юридичні нестиковки

Ця справа викликала резонанс у суспільстві мабуть через те, що її супроводжує певна недоговореність і нібито замовчування чогось: може Котенко і його команда не справлялися з роботою, чи є інші причини? Мало того, виникли ще й юридичні нестиковки.

"Ще до ухвалення згаданої вище постанови правозахисна коаліція "Україна. П’ята ранку"закликала не перерозподіляти функції Уповноваженого з питань зниклих безвісти між правоохоронними та мілітарними органами. А у разі, якщо такий перерозподіл і відбудеться, то він має бути обґрунтованим, супроводжуватися відповідними змінами до Закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", передбачати визначення суб’єкта, який відповідатиме за підтримування постійного зв’язку з рідними осіб, зниклих безвісти в умовах збройної агресії проти України. Тобто до прийняття постанови парламент мав ухвалити зміни до профільного закону. Але цього не відбулося",- пояснюють в Центрі прав людини ZMINA.

А директор з адвокації цього Центру Альона Луньова вважає це рішення уряду суто політичним. Вона нагадує, що функції Уповноваженого є досить широкими і визначені законом "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин". Наприклад, саме Уповноважений, згідно з законом, відповідає за утворення та координацію пошукових груп (гуманітарних місій). Їхня діяльність має бути спрямована на пошук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їхніх останків, розшук і фіксацію місць поховання таких осіб, проведення вилучення тіл померлих (загиблих) осіб та вивезення їхніх останків. Правозахисниця каже, що цей функціонал не можна передати до Міністерства оборони без зміни закону.

"Абсолютно штучний має вигляд виділення з формування і реалізації державної політики у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права, за які відповідає Мінреінтеграції, питання розшуку зниклих безвісти, яке тепер передано МВС. Але це політичне рішення, яке дає МВС формальне право створити відповідну посаду в своїй структурі",  - зазначає Альона Луньова.

За її припущенням, Кабмін, ймовірно, саме за ініціативою МВС, ГУР та Міноборони вирішив прибрати "цивільну"посаду, на якій, згідно з законом, чиновник мав би відповідати за низку питань, пов’язаних із зниклими за особливих обставин - і цивільними, і військовими.

"По суті, розпорошення повноважень Уповноваженого за рішенням уряду, яке суперечить закону, викликає найбільше обурення. Важливо сказати, що із родинами зниклих безвісти жодних консультацій щодо подібного рішення не проводилося. Більш того - ніяких публічних пояснень і обгрунтування такого рішення з боку уряду не було. Нас усіх як суспільство просто поставили перед фактом: рішення прийнято", - каже правозахисниця.

А найгірше, за її словами, те, що після передачі посади Уповноваженого до МВС взаємодія з родичами може суттєво ускладнитися. Правоохоронці, ймовірно, суттєво обмежать доступ до будь-якої інформації про зниклих та їхній розшук. Окрім того, раніше родини зниклих могли отримувати інформацію безпосередньо від Олега Котенка, але є сумніви в тому, що вони будуть мати можливість так само легко спілкуватися з МВС чи Міноборони.

Ще один ризик, вважає вона, - це те, що у правоохоронців та військових можуть просто не дійти руки до пошуків зниклих безвісти цивільних.

Отже, що дасть переформатування служби Уповноваженого з питань зниклих безвісти, поки що, схоже, не знає ніхто. Тим часом Олег Котенко, який тепер став безробітним, обіцяє продовжити роботу з пошуку безвісти зниклих, як і раніше, на громадських засадах.

Галина Гірак

ТЕГИ: поиск военные гражданин