Чергове пришестя Фіцо у Словаччині: про що варто хвилюватись Україні

Вибори у Словаччині стали причиною занепокоєння українців та приводом для оплесків з боку агресивної російської влади і тамтешніх пропагандистів. То чи слід нам аж так перейматися словацькими політичними зрушеннями?

Загадка словацького екзит-полу

30 вересня в Словаччині відбулися дострокові парламентські вибори, від яких залежало, чи продовжить вона підтримувати Україну.

Згідно з екзит-полом, перемагала партія Прогресивна Словаччина (Progresivne Slovensko, або PS), котру очолює віце-спікер Європарламенту Міхал Шимечка, набравши 23,5 відсотка голосів. Партія Курс - соціальна демократія колишнього премʼєр-міністра Роберта Фіцо (SMER-SD) посідала друге місце з 21,9 відсотка. Третє місце, як показав екзит-пол, брала партія Голос - соціальна демократія (Hlas-SD), з понад 12 відсотками підтримки виборців.

Втім 1 жовтня стало відомо, що найбільше голосів (за результатами обробки понад 99% протоколів - 23,29%.) отримала зовсім не PS, а проросійська партія Фіцо SMER.

Дивним збігом є те, що напередодні виборів у Словаччині голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив: США маніпулюватимуть результатами цих виборів. А вже 2 жовтня Міністерство закордонних справ Словаччини викликало... представника російського посольства, аби висловити протест проти того, що у відомстві назвали "неприпустимим втручанням" Росії у словацькі парламентські вибори. Погодьтеся, ситуація схожа на події штибу " на крадієві шапка горить"?

Але, чому ж SMER-SD - все-таки "проросійська"? Бо раніше Фіцо виступав за припинення військової допомоги Україні та пообіцяв заблокувати прагнення України вступити до НАТО. Зокрема, він заявив, що "у народу Словаччини є проблеми серйозніші, ніж Україна", і наголосив, що якщо SMER сформує уряд, він зробить усе, аби "мир був оголошений якнайшвидше". Ба більше, під час передвиборчої кампанії він зауважив, що "війна в Україні почалася у 2014 році, коли українські фашисти вбивали російське цивільне населення". І що метою Словаччини має бути підтримка добрих відносин з усіма країнами світу, включно з Росією, а Захід і США називав розпалювачами війни.

Загалом, словацьке політичне життя втратило стабільність саме за минулого правління Фіцо, у 2018 році, коли журналіст Ян Куцяк та його наречена Мартіна Кушнірова були вбиті після розслідування ухилення від сплати податків, шахрайства та корупції у вищих ешелонах словацького політикуму. Ця подія викликала широке громадське обурення та масові протести, що змусили тодішнього прем'єр-міністра Роберта Фіцо піти у відставку.

Й у нинішній політичній кризі, зазначають аналітики, теж є великий "вклад" Фіцо. Взагалі, він тричі вже очолював уряд, разом майже 14 років поспіль. І зараз - знову при владі: президент Словаччини Зузана Чапутова дала йому 14 днів на формування нового кабінету, наголосивши, що переможець має усвідомлювати рівень своєї відповідальності за країну.

Для цього у парламентській коаліції Фіцо може обʼєднатися з Голосом (має 15% голосів виборців), який відокремився від SMER у 2020 році (партію очолює Петер Пеллегріні, колишній соратник Фіцо), а також із націоналістичною Словацькою національною партією (партію очолює колишній спікер парламенту Андрій Данко, вона також відома своїми проросійськими симпатіями), що отримала 5%.

Початок "орбанізації" Євросоюзу?

Наслідки нинішніх позачергових парламентських виборів у Словаччині поки передбачити вкрай складно.

"Вірогідно, ми наближаємося до ситуації, коли в Євросоюзі на одного Віктора Орбана буде більше. Це негативна тенденція і для України, і для всього вільного світу", - зазначив у LBексперт- міжнародник Станіслав Желіховський.

Й на думку відомого українського журналіста Віталія Портникова, Орбану дійсно є від чого бути оптимістом, бо "його полку прибуло".

"Втім, завдання Фіцо може не виявитись легким: Пеллегріні підкреслює, що його партія буде гарантувати в уряді незмінність зовнішньополітичного курсу Словаччини. Якщо він не змінить своїх пріоритетів, уряд Фіцо може бути досить нестабільним із зовнішньополітичних питань, - каже Портников. - Але може бути і так, що колишні соратники не домовляться між собою за ці два тижні. Тоді виникне можливість створення демократичної коаліції, яка дійсно продовжить той шлях реформ, яким йшла Словаччина до цього реваншу проросійських сил".

При цьому деякі спостерігачі попереджають про ймовірний наступ на верховенство права у Словаччині після виборів. А також кажуть, що поставки зброї в Україну звідти можуть сповільнитись або навіть зовсім припинитися. Хоча, до речі, це може й не мати значного впливу - оскільки запаси старого радянського озброєння, котре переважно передавала нам Словаччина (радянські винищувачі МіГ-29, ЗРК С-300, гвинтокрили, бронетехніка, обладнання для розмінування), зараз у неї вже низькі.

Експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса при цьому зазначив у блозі для Главкому:

"Дуже видно, як ми по другому колу заходимо на той самий невдалий зовнішньополітичний підхід, як після 2014 року, коли значну частину ставки робимо на необґрунтовану віру в збереження політичної кон'юнктури і статусу-кво на Заході, на якій тримається наша фінансова і військова підтримка з боку ЄС і НАТО.Тому насправді нам не стільки цікаві вибори в Словаччині, скільки вони нас лякають. Адже якщо Словаччина стане "другою Угорщиною", як пишуть наші ЗМІ, то підтримка України послабшає, а отже, послабиться і наша обороноздатність".

Однак Куса підкреслює, що це - хибний підхід.

"Я особисто не чекаю жодних фундаментальних зрушень від результату виборів. Велике питання, якою буде нова коаліція, і чи справді партія Роберта Фіцо буде такою вже впливовою в цій коаліції. У будь-якому разі, нам треба буде навчитися жити з новою політичною реальністю в Братиславі, і прийняти те, що з плином війни ситуація в цих країнах може й змінюватиметься, а іноді - не так, як ми хочемо", - підкреслив він.

Однак Європі "друга Угорщина", схоже, теж навряд чи потрібна. Маленький штрих: від Словаччині після виборів відмежувалися одразу дві країни. Як пише Reuters, Чехія та Польща вжили скоординованих дій щодо запровадження перевірок на кордонах, пояснивши це необхідністю приборкати потоки нелегальної міграції та діяльність контрабандистів.

Ірина Носальська