Що має зробити Україна після закінчення війни

План розвитку України після перемоги аби уникнути економічної кризи, на вирішенні яких завдань треба зосередитись.

Після перемоги у війні перед Україною постануть нові завдання. Аби уникнути економічної кризи після перемоги, країні треба готуватися до їх вирішення вже зараз. На думку голови НБУ Андрія Пишного, відновлення має бути зосереджено на восьми областях. Про що йде мова та що вже робиться?

Нові завдання для України

Після перемоги у війні перед Україною постануть нові завдання. Починати підготовку слід уже зараз. Про це розповів голова НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю виданню Global Finance.

“Фундаментальною передумовою повоєнного зростання є макроекономічна та фінансова стабільність. Воєнні перемоги можуть викликати в країнах економічні кризи. Нам необхідно уникнути цього”, - сказав він.

За його словами, крім залучення ресурсів, перед Україною постане завдання забезпечити їхнє ефективне використання в реконструкції.

“Ми розуміємо, що повоєнне відновлення буде тривалим. Нам слід розпочати підготовку вже зараз”, - додав Пишний.

На думку голови НБУ відновлення має бути зосереджено на восьми областях. Перші дві - це безпека, а також макроекономічна та фінансова стабільність. Інші шість - це прогрес на шляху до членства в ЄС, пожвавлення кредитування, повернення вимушених мігрантів, регіональна політика, страхування від військових та політичних ризиків, а також цифрова трансформація.

Вісім китів відновлення

Розглянемо ці вісім областей детально та подивимось, що вже робиться та що є в планах на майбутнє.

З приводу першої області - безпеки, головне, що робить Україна зараз - намагається стати членом НАТО, аби запобігти Росії в майбутньому зазіхати на наші території.

Крім того, за словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, президент України Володимир Зеленський вже підписав закон, який стосується запровадження нових правил системи захисту цивільного населення.

“При плануванні нових територій враховуватимуть будівництво укриттів та споруд подвійного призначення, наприклад, укріплених паркінгів, щоб максимально забезпечити безпеку людей”, - сказала Шуляк.

В критично важливих інфраструктурних об'єктах, особливо в школах та дитсадках побудують бомбосховища.

Щодо другої області - макроекономічної та фінансової стабільності то, на погляд Пишного, НБУ разом з урядом рухається до найкращих, більш стабільних макроекономічних умов у співпраці з партнерами, зокрема в рамках нової програми, яку підтримує МВФ.

У восьмому Звіті про діяльність Ради з фінансової стабільності за період із серпня 2022 р. до липня 2023 р. відзначено, що фінансовий сектор та економіка в цілому пристосовувалися до роботи в екстремальних умовах, у тому числі завдяки системній міжнародній фінансовій допомозі, ризики загалом знизилися порівняно з історично найвищим їх рівнем у першому півріччі минулого року.

Вагому увагу Рада приділила виконанню Україною завдань, визначених Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ. Так, Рада розглянула та схвалила підготовлену Комітетом з фінансового розвитку нову Стратегію розвитку фінансового сектору України, сфокусовану на спротиві російській агресії та відновленні країни.

Щодо третьої області - прогресу на шляху до членства в ЄС, то наразі Україна виконала цілком лише дві з семи умов до вступу. Вони стосуються судової реформи та закону про ЗМІ. Водночас в інших відмічено непоганий прогрес. Мова йде про реформу Конституційного суду, антикорупційні заходи, боротьбу з відмиванням коштів, втілення антиолігархічного законодавства в життя, зміну законодавства про нацменшини. Попри це аби прийняти Україну до ЄС він сам має реформуватись, тож швидкість нашого приєднання залежить не лише від якості виконання нами умов, але й від того, щоб реформи, які будуть впроваджуватись в ЄС не блокували на роки наш вступ через розбіжності в поглядах країн-учасниць.

Четверта область - пожвавлення кредитування. За словами, голови Ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олени Коробкової, наразі найбільш виразна тенденція - це завмирання ринку іпотеки.

“Основна причина завмирання ринку – війна та пов'язана з нею невизначеність, а також – висока інфляція та процентні ставки. Ще впливають обмеження для кредиторів, серед яких неможливість зміни ставки, заборона стягнення тощо”, - сказала вона.

При цьому навіть під час війни влада зробила спробу дати поштовх іпотечному кредитуванню хоча б для декількох категорій громадян. Мова йде про програму “єОселя”, що запрацювала в жовтні минулого року. Вона передбачає можливість отримати пільговий кредит на житло для чотирьох категорій українців – це військовослужбовці, працівники сектору безпеки та оборони, медики, вчителі та педагогічні працівники, науковці. Відсоткова ставка за таким кредитом передбачена у розмірі 3 % з початковим внеском в розмірі 20 %, надається кредит на 20 років.

П’ята область - повернення вимушених мігрантів.

На думку експертів Міжнародної організації з питань міграції для цього країні треба забезпечити наявність безпекових умов, вільного доступу до освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, можливостей для працевлаштування та отримання житла на ринкових чи пільгових умовах.

Шоста область - регіональна політика. На думку Віталія Безгіна, голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВР України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, через повномасштабну війну державна регіональна політика потребує повного переосмислення. Мова йде про нову типологію територій, новий підхід до податкового регулювання та стратегію громад, зміни в адміністративно-територіальному устрої.

Сьома область - страхування від військових та політичних ризиків.

В Україні розуміють необхідність введення “воєнного страхування” і почали над цим працювати. Аби приватні інвестори не боялись вкладати гроші в Україну, наша країна шукає можливості довести їм, що інвестувати в Україну не ризиковано.

Так, за словами міністерки економіки Юлії Свириденко, для цього розглядають різні механізми, зокрема страхування воєнних ризиків міжнародними інституціями.

“Це - головна річ, яка має бути на столі зараз. Щоб переконати іноземний капітал прийти в Україну та розпочати бізнес. Це дозволить інвестувати в Україну під час війни”, - наголосила вона.

Звичні методи приваблення інвестицій в економіку країни: пільги та преференції від влади за часів війни, не працюють. Звичайні страхові продукти, на жаль, не покривають цих ризиків.

Ослаблення страхового захисту в Україні під час війни сталося, за словами экс-члена Ради НБУ Віталія Шапрана тому, що страховики не відповідають за воєнними ризиками, оскільки ця норма прописана в більшості правил страхування. Ще однією причиною є те, що через валютні обмеження більшість великих ризиків неможливо перестрахувати за кордоном, а обсягу резервів в українських страховиків недостатньо для покриття таких ризиків.

Восьма область - цифрова трансформація.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наполягав на продовженні цифровізації країни. За його словами, вона дає колосальні можливості для спрощення відносин у сфері податків, митниці та інших галузях, де є зустріч чи будь-який контакт між громадянином і посадовцем, бізнесменом і чиновником. Тож ми маємо прагнути до запровадження автоматичних цифрових процедур у цих напрямках.

Цікаво, що успіхи України в цифровізації визнають в ЄС. Так, міністр підприємництва та інформаційних технологій Естонії Крістіян Ярван сказав, що Україна задає темп і ціль для стрибка у якості надання цифрових послуг. Таку заяву зроблено попри те, що Естонія є одним із лідерів у впровадженні цифрових послуг.

Своєю чергою Вікторія Омельяненко, співзасновниця ГО “МІНЗМІН” зазначає, що повномасштабна війна доволі сильно вплинула на прогрес України в контексті цифрової євроінтеграції. За її словами, цифрова сфера дуже динамічна та дуже прогресивна в Україні і нам вже є чим ділитися, а не лише адаптовувати і приймати зі сторони ЄС.

Вікторія Хаджирадєва