Обмін, вартий поступки: чому Ердоган пропустив Швецію до НАТО

Днями Ердоган підписав протокол про вступ Швеції до НАТО .Чому це сталося саме зараз, що за це могла отримати Туреччина, як це вплине на світову безпеку? Та чи допоможе чимось Україні?

Складний шлях

Ще на початку літа президент Туреччини Реджіп Таїп Ердоган відкидав посилення міжнародного тиску на Анкару в питанні ратифікації заявки Швеції на членство в НАТО до липневого саміту у Вільнюсі.

Зокрема відомо, що президент США Джо Байден намагався вмовити Ердогана щодо Швеції під час телефонної розмови (після того, як турецький лідер у травні був переобраний на посаду). Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг теж обговорював заявку Швеції з Ердоганом у Стамбулі на початку червня.

"У Швеції є очікування. Це не означає, що ми їх виконаємо. Для того, щоб ми виправдали ці очікування, перш за все, Швеція повинна зробити свою частину", - передавав слова Ердогана його офіс.

Лід у стосунках між двома країнами наростав поступово, вказує Радіо Свобода. Швеція критикувала Туреччину за порушення прав людини і недотримання демократичних стандартів, що лютило політиків в Анкарі. Туреччина наполягала на тому, аби Швеція заборонила на своїй території публічні виступи етнічних курдів, котрих Анкара вважає прихильниками терористичних методів. Туреччина казала, що Стокгольм дав притулок членам організацій, які Анкара вважає терористичними - Швеція це заперечувала. Анкара вимагала їхньої екстрадиції, а Швеція не йшла на це, шведські суди блокували кілька екстрадицій.

"За конституцією правоохоронним органам (Швеції - ред.) надані права. Використовуйте ці права. Якщо ви цим не займаєтеся, ми не зможемо (сказати "так" - ред.) на саміті у Вільнюсі", - попереджав тоді Ердоган.

Усе, згадаймо, так і сталося: Фінляндія, котра подала заявку до НАТО разом зі Швецією, стала повноправним 31-м членом Альянсу після того, як документ про ратифікацію членства отримав держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі міністрів НАТО, а прапор Фінляндії підняли біля штаб-квартири організації у Брюсселі. Фіни успішно добилися зняття застережень Туреччини та Угорщини, парламенти котрих дали добро на приєднання Фінляндії, а от шведи - ні.

Втім, і Фінляндія (як дійсний вже член Північноатлантичного альянсу), й Швеція (котра поки ще не там) вже отримали суттєві переваги: НАТО захищає 1300 км кордону першої з Росією; друга ж має безпекові гарантії від кількох країн, включно з США, Британією та Німеччиною.

Й ось, нарешті, сталося: 24 жовтня президент Туреччини направив парламенту протоколи про приєднання Швеції до НАТО. Нині законопроект по затвердженню протоколу про приєднання Швеції до НАТО підписаний спікером турецького парламенту і переданий до Комісії у закордонних справах парламенту Туреччини, повідомляє DHA. Пропозиція Ердогана повинна пройти через загальне голосування у головному залі асамблеї, де турецький президент і його союзники мають більшість, необхідну для ратифікації пропозиції Швеції, повідомила CNN.

Однак залишається ще, як завжди, "особлива" й проблемна точка зору Угорщини. На відміну від Туреччини, Угорщина не має якогось списку вимог. Та, за даними Радіо Свобода, там незадоволені шведською критикою на адресу свого одіозного прем’єра Віктора Орбана, котрому закидають порушення принципу верховенства права. Орбан, звісно, це заперечує.

При цьому керівна угорська партія Фідес на чолі з Орбаном гальмує заявку Швеції на приєднання до Альянсу з липня 2022 року. Як повідомила ЗМІ опозиційний депутат Агнеш Вадаї, 24 жовтня угорські депутати заблокували пропозицію про призначення голосування щодо ратифікації шведської заявки. За її словами, наступний можливий час для голосування буде під час парламентської сесії, що розпочнеться 6 листопада.

Після вирішення й цієї проблеми Швеція нарешті зможе приєднатися до Альянсу як 32-й член НАТО.

Хто наступний?

То чом ж Ердоган змінив гнів на милість саме зараз? На думку політолога Тараса Загороднього, турецький президент взяв із вступу Швеції в НАТО все, що тільки міг. Мова - про зняття ембарго на постачання європейської зброї.

Окрім того, США дозволили Туреччині отримати додаткові літаки F-16. Також може відбутись і "торгівля" за те, аби збільшити квоти турецьких компаній на європейському ринку, вказує фахівець.

"Він взяв із ситуації все, що хотів і тепер дотримується обіцянок, бо розуміє, що далі з боку США можуть прийти "погані поліцейські". Спочатку є дипломати, які вмовляють, йдуть на поступки, але якщо переходиш реальну "червону лінію", тоді приходять "погані поліцейські" у вигляді санкцій, тиску, бо перешкоджати стратегічним інтересам США не треба", - зауважив Загородній у коментарі 24 каналу.

Звісно, це виглядає, як чергова "зрада" Росії з боку її бізнес-партнера Туреччини та Ердогана особисто. Та схоже, що він чітко розуміє, що зараз може це собі безперешкодно дозволити - що додатково вказує на ослаблення країни-агресора РФ н міжнародній арені.

Боротись у цьому випадку з іміджевими втратами, на думку Загороднього, росіяни будуть,переводячи увагу на Близький Схід: говоритимуть, що для них насправді головне - не допустити входження України до НАТО. Нібито, Швеція й Фінляндія - це дуже неприємно, але не є для Росії ключовим питанням.

"Вони ніяк це не будуть пояснювати, бо Ердоган грає на декількох шахівницях, отримує все, що йому потрібно. Також це показує, що Захід не йде на ультиматуми, тому росіяни, ймовірно, просто проігнорують", - додав експерт.

Не виключено також, що Ердоган шукає прихильності американських "добрих поліцейських" і в іншому питанні, бо, як відомо, запропонував своє посередництво у війні між Ізраїлем та ХАМАС (зокрема у питанні обміну полоненими) й закликав сторони до врегулювання ситуації, просив Ізраїль не бомбардувати палестинські землі, а ХАМАС - не переслідувати цивільних ізраїльтян. Усе це у рамках місії регіонального "центру перемовин" та серйозного геополітичного гравця - ролі, на яку президент Туреччини постійно претендує.

Чи простіше тепер Україні отримати запрошення до НАТО? Прогнозувати це складно, втім ми сподіваємось отримати запрошення до Альянсу вже на наступному саміті у Вашингтоні, Колумбія 9-11 липня 2024 року.

Директор Центру Євразії Атлантичної Ради, посол США в Україні у 2003-06 роках Джон Гербст вважає, що позиція НАТО щодо членства України в Альянсі має бути більш рішучою. Аби посприяти цьому, Атлантична рада 24 жовтня презентувала відповідний документ-звернення до президента США.

"Ми вважали і вважаємо, що НАТО могло б зробити більш рішучі кроки до членства України в Альянсі, і ми вирішили, що ми зберемо групу експертів, фахівців, колишніх високопоставлених посадовців для того, щоб розглянути, що можна зробити, аби прискорити вступ України до НАТО через Вашингтонський саміт, який відбудеться наступного року", - зауважив Гербст.

Ірина Носальська