Мороз не страшний: який інтерес мають китайці до Арктики

Стало відомо, що Китай здійснює комерційні судноплавні рейси у російському Північному морському шляху, торуючи шлях до Північного полюсу для своїх військових.

Боротьба за ресурси

НАТО все більше занепокоєне судноплавством Китаю Північним морським шляхом Росії, а також можливістю того, що його комерційні та наукові інтереси можуть стати попередником китайської військової присутності в Арктиці.

"Ми знаємо, що на борту цих кораблів є військові вчені", - сказав голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер в інтерв’ю Bloomberg.

В Альянсі стурбовані такими цілями Китаю, враховуючи його дедалі тісніші зв'язки з Росією, включаючи й співробітництво в галузі енергетики та транспорту, що призвело до різкого збільшення постачання російської нафти до Китаю через арктичні води.

Заяви Бауера пролунали поза виступом його на конференції Асамблеї Північного полярного кола в Рейк'явіку, в ході якої він висловив стурбованість з приводу зміцнення російсько-китайських зв’язків. З трибуни він сказав, що наміри Росії в Арктиці стають дедалі яснішими, а "наміри Китаю щодо регіону залишаються незрозумілими".

Спецпредставник Китаю у справах Арктики Гао Фен у своїй промові на конференції не звернувся безпосередньо до коментарів Бауера, але ніби відповів йому.

"Напруженість в Арктиці не тільки ускладнить здійснення нашої співпраці, а й вплине на глобальну стабільність. Китай та інші азіатські країни можуть відігравати важливу роль у захисті, дослідженнях, розвитку та управлінні Арктикою", - сказав Гао.

Нагадаємо, що першим кроком на шляху до регулярних малотоннажних контейнерних перевезень Північним морським шляхом вважається те, що китайське вантажне судно використало цей прохід для тримісячного рейсу туди і назад з Балтійського моря до Китаю.

"Ми не можемо бути наївними і очікувати, що ці нові маршрути будуть використовуватися виключно комерційними суднами", - заявив Бауер на конференції.

До слова, на зустрічі цієї ж групи минулого року Бауер викликав гнів китайського дипломата, який звинуватив його у зарозумілості. У відповідь Бауер запитав, чому Китай не засудив нападу Росії на Україну.

Росія вкладає значні кошти в арктичні авіабази та іншу інфраструктуру. Хоча бюджетні обмеження, пов'язані з війною в Україні, затримали постачання нових криголамів, її значні військово-повітряні та військово-морські сили в Арктиці залишаються недоторканими, сказав Бауер в інтерв'ю. І додав, що НАТО має бути готова до конфлікту в регіоні з огляду на здатність Росії діяти в Арктиці. Утім, незважаючи на це, в НАТО не вважають, що Арктика негайно може стати гарячою точкою планети.

Між дослідами та шпигунством

Раніше, в лютому цього року, канадські військові заявили, що виявили докази спостереження Китаю за Арктикою, повідомляє канадська газета The Globe and Mail. Це сталося після того, як китайська повітряна куля-шпигун пролетіла через повітряний простір США і Канади, перш ніж була збита американськими військовими.

Представник Міністерства національної оборони Канади Даніель Ле Бутільє заявив тоді, що військові "повністю обізнані про нещодавні зусилля Китаю щодо проведення операцій зі спостереження в канадському повітряному просторі та на морських підходах".

Бутільє додав, що Китай робить це, використовуючи "технології подвійного призначення", тобто пристрої, які ведуть спостереження як у дослідницьких, так і у військових цілях.

Загалом Китай вже тривалий час виявляє інтерес до Арктики. За останні два десятиліття він направляв до регіону високопоставлених осіб 33 рази та бере участь у роботі більшості великих арктичних інститутів. Він також розширив свій криголамний флот і відправив військові кораблі на північ, часто для дослідницьких експедицій, зазначає ВВС.

Схоже, у Піднебесній сподіваються отримати свій зиск в Арктиці, оскільки льодовикові щити там тануть через зміну клімату, і може з’явитися можливість отримати доступ до нових ресурсів. Проте, як зазначають експерти, дослідницькі інтереси Китаю у регіоні розширилися ще й завдяки спробам спостереження за розташованими там військовими об'єктами.

"Цю частину світу не було нанесено на карту і не вивчено з таким самим ступенем деталізації, як інші широти", - сказав старший науковий співробітник Центру інновацій у міжнародному управлінні та колишній високопосадовець канадського управління Роберто Маццолін.

За його словами, Канада історично розглядала Арктику як безпечну зону з невеликим потенціалом загроз. Але інтерес до регіону з боку Росії, а останнім часом і Китаю, змінює ситуацію.

Варто згадати й те, що міністр закордонних справ Канади Мелані Джолі заявила, що вона розглядає Китай як дедалі більш руйнівну державу. І додала, що Канада тісно співпрацює зі США для захисту повітряного простору Північної Америки, а також суверенітету Канади в Арктиці, повідомили CNN.

Після того, як і США, і Канада заявили, що, ймовірно, китайська повітряна куля шпигувала за секретними військовими об'єктами, Китай заперечив, що цю кулю використали для такого спостереження, наполягаючи на тому, що це був цивільний метеозонд, що збився з курсу.

До слова, цьогоріч Китай вперше з 2018 року відновив будівництво п’ятої дослідницької станції в Антарктиді. Аналіз нових супутникових знімків свідчить про те, що Китай швидко нарощує свої можливості в південному полярному регіоні і продовжує після тривалої перерви будівництво п’ятої станції на невеликому скелястому острові Inexpressible поблизу моря Росса. Про це з посиланням на дані дослідження вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS повідомив Reuters.

Загалом Пекін уже тривалий час намагається створити нові судноплавні маршрути в Арктиці та розширити дослідження в Антарктиді, що викликає занепокоєння країн Заходу, адже однією з цілей збільшення китайської присутності в полярних регіонах є розширення військових можливостей із ведення спостереження та розвідки.

За даними китайської сторони, нова наукова локація в Антарктиді включатиме обсерваторію з супутниковою наземною станцією і допоможе Китаю заповнити велику прогалину в можливостях доступу до наукових досліджень континенту.

"Ця станція забезпечуватиме відстеження і зв’язок для зростаючого масиву наукових супутників полярного спостереження Китаю, але її обладнання може одночасно використовуватись для перехоплення сигналів супутникового зв’язку інших країн", -зазначає CSIS.

Згідно з Договором про Антарктику від 1959 року, учасником якого є й Китай, діяльність на континенті обмежується виключно мирними цілями. Військовим теж дозволено проводити наукові дослідження, але їм заборонено створювати бази, проводити маневри та випробовувати зброю. Але у звіті Пентагону за 2022 рік сказано, що нова антарктична інфраструктура Китаю може бути частково призначена для посилення його майбутніх претензій на природні ресурси регіону. Китай, звісно ж, заперечує закиди інших держав про те, що такі науково-дослідницькі станції будуть використовуватись для шпигунства.

Галина Гірак