Навіщо Ердогану війна, або твердий розрахунок у слизькій грі

Реакція Туреччини на події в Ізраїлі виявилась неочікувано гострою. Про що свідчить мільйонний мітинг підтримки Гази та антиізраїльські висловлювання Ердогана? І як ситуація може розвиватись у майбутньому?

"Гей, Захід!"

25 жовтня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара не вважає ХАМАС терористичною організацією і висловив готовність Туреччини стати державою-гарантом для Палестини.

А вже 28 жовтня у Стамбулі, в аеропорту імені Ататюрка пройшов Великий палестинський мітинг, у ньому взяли участь півтора мільйона людей. Під час цього дійства турецький лідер звинувачував західні країни, погрожував початком релігійної війни, а також заявив, що Ізраїль буде оголошено військовим злочинцем, пише турецьке видання Milliyet.

Ердоган звинуватив західні країни у тому, що буцімто вони несуть відповідальність за "різанину у секторі Гази". пригрозив країнам Заходу нападом серед ночі, а також заявив, що Туреччина готова жертвувати життями.

"Гей, Захід! Я звертаюся до вас!  Ви хочете війну між хрестом і півмісяцем? Тоді знайте, цей народ живий і стоїть стійко. Ми однаково рішучі в Лівії та Карабасі, на Близькому Сході. Ми будемо продовжувати рухатися вперед з девізом про те, що ми можемо прийти раптово вночі. Ми любимо свій народ. Ми готові пожертвувати життям за нього. Бо так само, як ми писали епоси в історії, цей народ готовий писати нові епоси", - вигукував він.

Турецький лідер також намагався принизити ізраїльтян, погрожуючи їх країні.

"Всім відомо, що Ізраїль - це пішак у регіоні, яким можна буде пожертвувати, коли прийде день. Захід любить керувати, не забруднивши рук, іноді заради грошей, іноді заради зла, а іноді для приховування своїх злочинів. Ми їх добре знаємо. … Ізраїлю, ми оголосимо тебе світові військовим злочинцем. Ми над цим працюємо. Ми представимо Ізраїль світу. Західні країни навіть не закликають до припинення вогню. О Захід, скільки дітей має загинути заради припинення вогню? Західна книга гріхів розширилася", - стверджував він.

Апелював Ердоган й до Генасамблеї ООН, згадуючи резолюцію, що закликає до гуманітарного перемир'я в секторі Гази.

"Ізраїлю! ООН проголосувала, і 120 країн вам сказали припинити вогонь. 40 країн залишилися осторонь і лише 13-14 вас підтримали. Ізраїлю, ти будеш самотнім, що б ти не робив", - пригрозив турецький лідер.

Після того, як президент Туреччини виступив на пропалестинському мітингу у Стамбулі, міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен заявив, що відкликає ізраїльських дипломатів з Туреччини.

"Зважаючи на серйозні заяви з боку Туреччини, я розпорядився щодо повернення дипломатичних представників там, щоб провести переоцінку відносин між Ізраїлем і Туреччиною", - написав Коен у соцмережі X.

Вочевидь, цим поки справа й обмежиться – в Ізраїлю зараз більш нагальні справи саме у секторі Газа. Проте ізраїльсько-турецькі стосунки, здається, вкрай зіпсовані. Чому ж так сталося?

Що це було, як буде надалі?

На думку політолога Володимира Фесенка, Ердоган вирішив скористатися ситуацією - таким чином він дає зрозуміти, що претендує на роль лідера роз'єднаного мусульманського світу. Окрім того, експерт порівняв нагадування про Палестину у складі Османської імперії з путінською ідеєю "русского мира":так президент Туреччини, вірогідно,може заявляти про нібито право впливати на регіон на основі історичних зв'язків.

"Чи спрацює це? Не впевнений, але заявка є. Така гра Ердогана не означає, що він вступить у бій з Ізраїлем, США та Заходом, жодних ознак підготовки до цього немає. Та й сам він не настільки дурний, щоб виконувати речі, які суперечать інтересам Туреччини", -зазначив Фесенко у коментарі РБК-Україна.

Втіму реальності, зауважив політолог, потрібно зважати не на слова, а на дії турецького лідера.

"Наприклад, нафта до Ізраїлю надходить з Азербайджану через Туреччину. Якщо Ердоган налаштований рішуче, то, напевно, має перекрити поставки. Поки ми цього не бачимо. У його словах багато пафосу, але політично Ердоган продовжить діяти стримано, як і більшість арабських країн", - пояснив Фесенко.

Військово-політичний експерт Олександр Коваленко теж вважає виступ Ердогана політичним популізмом.

"Ердоган своїм жорстким виступом актуалізував питання про абсолютно несподівану сторону конфлікту... Невже Туреччина і справді може силовим методом втрутитися у контртерористичну операцію Ізраїлю, перетворивши її в повноцінну війну?"- зазначив експерт у коментарі УНІАН.

Для того, аби відповісти на це питання, Коваленко пропонує згадати, що Ердоган і очолювана ним Партія справедливості та розвитку (ПСР) є прихильниками ісламського консерватизму. Тобто, їхня ставка робиться на консервативний, релігійний електорат. І саме через події в Ізраїлі у Ердогана з'явилася можливість об'єднати консервативне суспільство Туреччини.

"Підвищивши свою електоральну стабільність, скориставшись, як би це цинічно не прозвучало, але трендовою інформаційною хвилею на секторі Гази", - додав Коваленко.

Утім, на думку Коваленка, опиратися на консервативний прошарок у суспільстві, в якому століття вирощувалась світськість, стає все важче. І втрати позицій ПСР та самого Ердогана - доказ тому. Тож його войовнича риторика - це лише засіб утримання влади.

"Заяви Ердогана орієнтовані здебільшого на внутрішню аудиторію, принаймні, його виступи на цьому мітингу, тональність цих заяв - це те, що хоче чути націоналістичний виборець самого Ердогана", - погоджується  коментарі Голосу Америки й старша дослідниця Atlantic Council Євгенія Габер.

Вона також пов'язує промову Ердогана із наближенням турецьких місцевих виборів, що відбудуться у країні навесні 2024 року.

"У Туреччині дуже важливо, хто контролює найбільші мегаполіси - Анкару, Стамбул та інші. Зараз вони в руках опозиції, тож партії Ердогана потрібно вигравати ці вибори. А зараз немає економічного підґрунтя чи якихось інших великих досягнень, які б допомогли різко наростити рейтинги", - пояснює внутрішню ситуацію у турецькій політиці Габер.

Водночас аналітики характеризують нинішню політику Ердогана щодо Ізраїлю як "балансування на лезі бритви" - з якого можна легко зірватися, не втримавши роз’ятрений гучними промовами місцевий охлос або "відповідаючи за базар" перед братами-мусульманами у інших близькосхідних країнах. Від цих помилок Олександр Коваленко і намагається застерегти турецького лідера.

"Йому не завадило б вивчити у деталях досвід Анвара Садата: як, маючи тотальну і всебічну перевагу, можна не просто програти все, а й опинитися на крок до втрати навіть своєї власної країни. На крок до втрати займаної посади Ердоган опинився цього року, навіщо ж заводити себе в історичну петлю, з якої ще нікому не вдавалося вибратися?", - підкреслив експерт.

Ірина Носальська