Новації вищої освіти: менше студентів, без заочників і з дистанційкою

Вищу освіту знову реформуватимуть. Тепер акцент змін відбудеться на позбавленні її радянщини та наближенні до європейських стандартів.

Знайти власну траєкторію

Кабмін вже зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 10177 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті".

"Зміни у системі вищої освіти давно назріли. Про це говорять студенти і викладачі, керівники ЗВО та роботодавці. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю. Бо помилились у виборі або взагалі її не потребували. Інші ж після закінчення ЗВО змушені були здобувати ще якусь неформальну освіту, щоб зрештою отримати фах та знайти роботу. Ми можемо заперечувати це, але справжня цінність вищої освіти в Україні знизилася. Тож відкладати зміни на потім вже просто неможливо. Діяти потрібно зараз, якщо ми хочемо, щоб якісна освіта стала ключем до трансформації країни", - зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

На його думку, запропонований до розгляду в парламенті законопроєкт сприятиме розвитку індивідуальних освітніх траєкторій студентів та вдосконаленню навчального процесу у вищій освіті. Після прийняття законопроєкту Верховною Радою здобувачі освіти матимуть більше можливостей самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання.

Спеціальність обиратимуть під час навчання

Щодо тривалості навчання, то кожен студент зможе регулювати це сам. За пропозицією законопроєкту, річне навантаження на денній формі навчання становитиме 30-80 кредитів ЄКТС (Європейської кредитно трансферно-накопичувальної системи, за якою кількісно, в кредитах, оцінюють освітні програми, дисципліни, академічне навантаження тощо, де один кредит - це 30 академічних год). Така варіативність річного навчального навантаження дасть змогу студентам самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж їхнього терміну навчання.

"Наприклад, 240 кредитів можна буде засвоїти за 4 роки, по 60 кредитів на рік (як зараз), або ж, обравши більше навантаження, по 80 кредитів, завершити бакалаврську програму за 3 роки. Можна буде й навпаки - обрати менше навантаження на більший строк.З одного боку, така гнучкість наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів, а з іншого - сприятиме суб’єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи та незалежно прийматимуть рішення щодо темпу навчання й вибору дисциплін", - пояснює пресслужба Міносвіти.  

Автори законопроєкту вважають, що спрощення вимог стандартів вищої освіти в частині обов’язкових компонентів посилить автономію ЗВО. Держава має забезпечити стандарти в регульованих спеціальностях та автономію в нерегульованих. Тому пропонується посилення вимог стандартів для регульованих професій шляхом зменшення мінімальної вибіркової компоненти із 25% до 10%. Для нерегульованих спеціальностей же навпаки - мінімальний відсоток вибіркових курсів залишається на рівні 25%, але через послаблення вимог у стандарті, заохочується збільшення вибірковості значно більше за мінімум - до 50%.

Законопроєкт також пропонує розширення можливостей для запровадження міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. На таких програмах здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка включає групу спеціальностей), а далі, зорієнтувавшись в університетській траєкторії, обрати спеціальність чи спеціальності після 60-120 кредитів ЄКТС. Вибір залежатиме від програми, яку пропонує ЗВО.

Норми закону націлені й на підвищення якості освіти денної форми навчання, встановлюючи мінімальний обсяг навчальних занять у одному кредиті ЄКТС. Відтак для бакалаврського рівня аудиторних годин в одному кредиті буде не менше 10 (із 30) та не менше 8 годин (із 30) для магістерського навчально-наукового рівня. Решта часу відводитиметься на самостійну роботу.

До того ж, щоб оптимізувати роботу в ЗВО та ефективно проводити освітній процес, законопроєкт пропонує закладам фокусуватися на розвитку дистанційної форми навчання. На відміну від заочної та вечірньої, дистанційна форма не потребує регламентації, а студенти самостійно можуть обирати час та місце для занять у межах графіку навчання.

Ще з початку пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну. Саме тому з 2024 року пропонується відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які залишились із часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми. Загалом у європейському просторі заочної форми у ЗВО немає. А наші студенти, які зараз здобувають освіту за вечірньою та заочною формами, зможуть закінчити свої програми в такому ж форматі.

До слова, за даними Держстату, на початок 2022-2023 навчального року всього було 1 053 770 студентів ЗВО, з них на денній формі навчалися 797 598 осіб, на заочній - 252 963, на вечірній - 1 374.

Бюджетників залишиться менше

Ще одна важлива зміна стосуватиметься держзамовлення, тобто навчання за кошти державного бюджету.

"Цей законопроєкт заходить як один з елементів більш масштабної реформи, що буде змінювати загалом систему бюджетного фінансування вищої освіти. Сьогодні маємо таку ситуацію, що людина є контрактником або бюджетником. Йдеться про те, що держава платить 0% або 100% за її навчання. І це достатньо проблематична річ, бо вона не дуже справедлива в багатьох випадках", - зазначив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі Громадського радіо.

За його словами, надалі ми будемо говорити про грантове навчання.

"Один із наступних елементів - це зміни до системи бюджетного фінансування вищої освіти. У нас бюджетників стане менше, але держава доплачуватиме контрактникам через так звані гранти. Це означатиме, що студент отримуватиме, можливо, часткову підтримку. Формально він чи вона вважатимуться контрактниками, але, наприклад, держава буде платити 80% чи 90% за цей контракт", - пояснив заступник міністра.

Однак, додав він, як саме держава доплачуватиме контрактникам, який буде розмір цих грантів, і хто все ж таки вчитиметься на бюджеті, мають прописати в наступному законопроєкті, який планують презентувати в листопаді.

Галина Гірак