В бюджеті-2024 р. може виникнути "діра": причини створення та як її закрити

Дефіцит державного бюджету в Україні наступного року може сягнути 29 млрд дол. Чим це загрожує та як його покрити.

Держбюджету на наступний рік не вистачає великої суми. Чому може утворитись “діра” та звідки взяти кошти аби її закрити?

Брак коштів

Цього тижня в Україні ухвалюватимуть бюджет на 2024 р. Очікується, що може виникнути “діра” у розмірі 29 млрд дол.

Проект державного бюджету України на 2024 р. передбачає 41 млрд дол. зовнішнього фінансування, з якого наразі поки що відсутнє підтвердження надходження 29 млрд дол., наступного року доведеться шукати додаткові внутрішні джерела доходів. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

“Це моя проблема, як їх закрити. Це проблема уряду, проблема посольств, проблема президента. Ми шукаємо, як закрити ці 29 млрд дол.”, – сказав глава Мінфіну.

Про дефіцит бюджету казав і прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, в українському бюджеті на 2024 р. буде суттєвий дефіцит. Попри міжнародну підтримку, нашій країні знадобиться ще 42 млрд дол. фінансової допомоги, щоб покрити дефіцит бюджету.

Він пояснив, що завдяки міжнародній підтримці Україна вистояла в повномасштабній війні з Росією. Але бойові дії тривають, а дефіцит українського бюджету у 2024 р. становитиме майже 21% від внутрішнього валового продукту. 

У номінальному вираженні це близько 43 млрд дол. – величезна сума.

Чому може виникнути “діра”.

Ключовий ризик бюджету на наступний рік полягає у недоотриманні всієї суми зовнішнього фінансування, яку закладає уряд. Майже половина бюджету має покритися переважно кредитами ЄС та грантами США, а з цим можуть виникнути проблеми. Перш за все це стосується коштів від США. Україна очікувала отримати від цієї країни 12-14 млрд дол. у 2024 р. Водночас наступного року там відбуватимуться президентські вибори, і через турбулентність та незгоду консерваторів фінансувати потреби України вже цього року, впевненості, що ми отримаємо кошти наступного року немає.

Певні занепокоєння є й щодо допомоги інших партнерів, зокрема ЄС. У ЗМІ з’явилась інформація, що наступного року ЄС планує виділити Україні лише 9 млрд євро, тоді як український уряд потребуватиме вдвічі більшу суму.

Тож на сьогодні гарантій, що гроші від ЄС та США будуть йти в очікуваному обсязі та за попереднім графіком, немає.

Сподіватись на МВФ теж не варто. Фонду буде складно пояснити потребу України у значних обсягах зовнішнього фінансування. Адже програма співпраці з МВФ передбачає, що активні бойові дії мають закінчитися в середині наступного року. При цьому, український уряд закладає у бюджет на наступний рік такі ж обсяги видатків на війну, як і цього року.

“МВФ точно не може потягнути такі витрати, та й не збирався це робити. Він фактично рефінансує Україну для повернення минулих боргів”, – наголосив голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Своєю чергою виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський констатував в ефірі Українського Радіо, що якби ми, з точки зору якоїсь великої справедливості, не говорили про міжнародних партнерів, котрі підписали Будапештський меморандум, а тепер нас не хочуть захищати, тож нехай дають грошима - на жаль, конкретні конгресмени у США думають інакше. Вони інакше думають про ті гроші, на які очікує Україна для покриття бюджетного дефіциту. Наприклад, від Сполучених Штатів це десь 10 млрд дол. на рік із загальної суми, яка нам потрібна. А загальна сума - це 42 млрд дол. на наступний рік.

“Усе це дуже масштабна діра, яка на сьогодні повністю не закрита. Станом на початок листопада ми маємо ситуацію, суттєво гіршу, ніж ми мали рік тому в цей момент”, - підкреслив експерт.

Тож, наразі до початку нового року Україна усе ще не отримала підтвердження фінансової підтримки від основних донорів зі США та ЄС. Саме через це ймовірна “дірка” у державному бюджеті 2024 р. може сягнути 29 млрд дол.

Чим загрожує дефіцит?

Якщо гроші не буде знайдено, то Україні загрожує економічна криза.

“Збереження макроекономічної стабільності дуже важливо, тому що крім війни на нас чекає економічна криза”, - сказав Марченко виданню Politico.

Міністр підкреслив, що в іншому випадку наслідки економічної кризи “будуть дуже, дуже травматичними не тільки для України, а й для всієї Європи”.

“Якщо Україна опиниться в кризі, це матиме побічні ефекти в ЄС. Бо це може мати наслідки і для Європи… у зв’язку з міграцією, через побічний ефект, через величезне зростання цін по всій Європі, особливо на деякі продукти харчування, а також, можливо, знову на нафту і газ”, - сказав він.

Що робити?

В Україні все ще сподіваються на допомогу Заходу, водночас на випадок, якщо її не буде шукають внутрішніх резервів.

“Ми сподіваємося на підтримку партнерів, яка дасть змогу уряду виконувати основні соціальні зобов'язання: виплачувати пенсії, зарплати лікарям і вчителям, допомагати тим, кому Росія зруйнувала домівки”, - наголосив Шмигаль.

За його словами, всі зібрані податки Україна спрямовує на безпеку й оборону, і саме на приватному секторі тримається українська армія.

Своєю чергою, Марченко каже, що у разі відсутності коштів в межах 5-10 млрд дол. – це проблема, яку можна розв’язати “в рамках бюджетного поля”.

“Десь скоротимо витрати, десь, можливо, податки збільшимо. Але якщо ця проблема буде 20 млрд дол., то я, чесно кажучи, не знаю… Ба більше, я більш ніж упевнений, що так і буде, що наступного року ми повернемося до питання пошуку додаткових ресурсів”, – зазначив міністр фінансів.

Він наголосив, що поки що не має відповіді на запитання, як покривати всі необхідні запити з боку Міноборони і ЗСУ наступного року.

“Суто з погляду наших обмежень у частині оподаткування ми дійшли до межі, і в частині запозичень внутрішніх ми також близькі до межі. Тому пошук внутрішніх ресурсів – це зараз найнагальніше питання”, – заявив Марченко.

У зв’язку з цим він ще раз наголосив на важливості перенаправлення 122 млрд грн податку на доходи фізосіб (ПДФО) військових до держбюджету та місцевих бюджетів, зокрема 25,8 млрд грн – цього року і решту суми – наступного.

“Думаю, це не останнє непопулярне рішення для 2024 р.”, – спрогнозував він.

Марченко також закликав партнерів передати Києву близько 300 млрд дол. російських активів, заморожених країнами G7 після широкомасштабного вторгнення.

“Для України є законним пріоритетом отримання цих заморожених російських активів для відновлення України”, - заявив глава Мінфіну.

У питанні передачі російських активів останнім часом з’явились зрушення. Приміром, нещодавно Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США більшістю голосів схвалив законопроект щодо використання заморожених активів РФ на користь України. Своєю чергою в ЄС теж розмірковують над тим самим питанням. Пропозиція європейців полягає у тому, щоб надати відсотки, отримані від заморожених російських активів, в Україну.

Своєю чергою експерти закликають не сподіватись лише на західні гроші та російські активи, а шукати гроші всередині країни.

Так, Олексій Кущ експерт аналітичної компанії Об'єднана Україна каже, що Україні треба сфокусуватися на розвитку виробництва, структурній перебудові економіки з урахуванням потреб потенційних інвесторів.

“Нам потрібно показати здатність вкладати внутрішні ресурси у себе, покладатися на власні сили”, - каже він.

Тож наразі Україні треба працювати на двох фронтах: намагатись переконати західних партнерів у продовженні фінансуванні країни в потрібному обсязі та водночас шукати внутрішні резерви. Виходячи з того, що говорять в владі, там є розуміння необхідності просування в обох напрямках. 

Вікторія Хаджирадєва