Росію виключають з органів ООН та ЮНЕСКО: що далі
Розмови про місце Росії в ООН та інших міжнародних організаціях ходять вже довгий час. Українці наголошують, що країні-окупанту там не місце. Але поки що жодна країна не насмілилась вигнати агресора з Радбезу ООН.
Вперше в історії
Нещодавно президент Володимир Зеленський у соцмережі Twitter (X) повідомив, що Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури вперше не обрала Росію до складу одного зі своїх основних органів – Виконавчої ради. Це один із трьох ключових органів Організації (поруч із Генеральною конференцією та Секретаріатом), який керує її бюджетною та програмною діяльністю.
Росія входила до групи ІІ "Східна Європа", від якої обрали Сербію (137 голосів), Албанію (134), Словаччину (117) та Чехію (99). Тепер її немає в Виконавчій раді.
"Епоха російського впливу закінчилася, і це справедливо. Російським терористам не місце на чолі важливих міжнародних організацій. Міжнародна роль Росії далі буде тільки слабшати",– додав Зеленський.
Крім того, на початку листопада Росія вперше в історії не потрапила у склад Міжнародного суду ООН. ЗМІ зазначають, що від регіону Східної Європи номінувалися Богдан Ауреску з Румунії й представник Росії Кирило Геворгян. Румунський представник вийшов переможцем на виборах, отримавши 117 голосів "за" від членів Генеральної Асамблеї. Натомість російський кандидат Геворгян набрав лише 77 голосів.
На результати звернув увагу український суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський. Він підкреслив, що результат виборів має важливе значення, оскільки це перший випадок, коли радянський чи російський суддя не буде присутній у Міжнародному суді ООН у Гаазі.
"Це вже другий випадок, коли постійний член Ради безпеки не буде представлений у Міжнародному суді ООН (вперше не обрали Велику Британію у 2017 році – ред.)",– сказав він.
Зеленський також висловився щодо прольоту представника Росії у міжнародний суд ООН. Зокрема, він наголосив, що Організація почала очищатися від зловмисного впливу Росії.
"Вперше в історії ООН її країни-члени відмовили Росії у праві здійснювати правосуддя від їх імені в Міжнародному суді ООН. Світ бачить, хто руйнує міжнародне право замість того, щоб його захищати",– зазначив глава держави.
Голова Офісу Президента Андрій Єрмак також відреагував на провалення Геворгяна у голосуванні у Міжнародний суд ООН. Він наголосив, що світова спільнота цінує принципи права та справедливості.
"Сподіваюсь, що це стане тенденцією",– зауважив Єрмак.
Україна чекає найголовнішого: реформи Організації Об’єднаних Націй. Поки що у Росії в ООН є головний козир – членство в Радбезі та, відповідно, право вето. Через протести РФ, яка займає місце СРСР, Радбез ООН поки що не спромоглася ухвалити жодного рішення щодо російської війни проти України.
Реформа ООН
Проблема реформування Ради Безпеки ООН порушувалася на щорічних дебатах високого рівня у вересні цього року, про неї говорив і Володимир Зеленський під час свого виступу.
"Мені шкода, що Рада Безпеки ООН зараз – це лише найбільш помітна у світі трибуна. Я вірю, що ООН здатна на більше. Я впевнений, що Статут ООН може реально працювати заради миру та безпеки у глобальному масштабі. Але для цього багаторічні розмови та проєкти щодо реформування ООН повинні стати процесом реформування ООН. І має йтися не лише про представництво – тут, у Раді Безпеки. Застосування права вето – ось що потребує реформи, і це може стати ключовою реформою. Тим, що повертає силу Статуту ООН",- сказав Зеленський.
На щастя, в Організації Об’єднаних Націй також лунають заклики про виключення РФ. 17 листопада Укрінформ передав слова голови Генеральної Асамблеї ООН Денніса Френсіса. Той розкритикував Раду Безпеки за нездатність ухвалити рішення щодо російської агресії та війни на Близькому Сході й закликав до реформування цієї структури.
У той час, коли в Україні та Газі тривають війни, питання реформування Ради Безпеки є як ніколи актуальним, вважає Френсіс. На його переконання, без структурної реформи ефективність і легітимність роботи Радбезу неминуче страждатимуть і надалі, "як і авторитет та актуальність самої ООН".
"Насильство й війна й надалі поширюються в регіонах по всьому світу, тоді як ООН видається паралізованою, переважно через розбіжності в Раді Безпеки",- зазначив голова Генасамблеї.
За його словами, у мінливому світі Радбез небезпечно відстає від свого мандата як головного гаранта підтримання міжнародного миру і безпеки.
"Я застерігаю цю поважну інституцію (Генасамблею ООН, – ред.), що застій може бути таким самим грізним ворогом, як і хаос. Ми не можемо з користю увічнювати позиції, які, хоч і є звичними, але не зближують нас", – сказав Френсіс.
Як пише Укрінформ, у своїх виступах представники різних держав також наголошували на необхідності реформування Радбезу, оскільки він "більше не відповідає своєму призначенню", не відображає складу ООН та сучасних геополітичних реалій, а використання права вето постійними членами підірвало довіру до цього органу.
Експерти також закликають до реформування ООН. Як зазначив експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов в ефірі телеканалу FREEДОМ, у всіх глобальних інститутах, створених після Другої світової війни, настала криза. Необхідно провести реформи для того, щоб не допустити Третю світову війну.
"Можливо, кілька десятків років і ООН, і Рада безпеки ООН, і ОБСЄ, і міжнародні фінансові інститути, які існували спочатку на основі Бреттон-Вудських угод, потім Ямайських угод, були ефективні. Світ працював, світ розвивався. Але, на жаль, війна в Україні показала, що ці організації були не здатні ні попередити війну, ні зупинити її наслідки. Відповідно, потрібна нова система глобальної безпеки",- вважає він.
Але поки що реформ не видно на обрії. Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця в інтерв’ю Укрінформ зазначив, що немає жодного постійного члена Радбезу ООН, який був би готовий говорити про долю Росії в цьому органі.
"Навіть серед тих щирих найбільш відданих питанню підтримки України, відновленню територіальної цілісності і суверенітету країни, але які є постійними членами Ради Безпеки", - сказав він.
Кислиця погоджується, що Рада Безпеки безсильна, коли йдеться про те, як запобігти конфлікту в Україні або його зупинити, коли він розпочався і триває війна. Однак, за його словами, навіть якщо Росію позбавити права вето, а потім ухвалити нову резолюцію із засудженням війни в Україні і закликом до її припинення і виведення військ, Росія все одно цього не зробить.
"Цього не буде не тому, що статут неправильний чи рішення Радбезу неправильне, чи міжнародне право неправильне в цілому. А тому що весь світ має справу зі злочинним режимом, якому плювати на всі норми міжнародного права, на всі рішення Радбезу, рішення Суду ООН, які є від березня минулого року, на всі рішення всіх інших судів. Тому на виході має бути система, яка не лише здатна ухвалювати правильні рішення, а ще й втілювати у життя такі рішення. Для цього мають бути механізми",- підкреслив він.
Валерія Шипуля