Яких збитків завдає Україні блокада кордону польськими перевізниками

Чи загрожує українцям дефіцит імпортних товарів, як ситуація відбивається на нашому експорті та взагалі на економіці?

Яких продуктів може бракувати в Україні через блокаду кордону з боку польських перевізників, які галузі економіки постраждають найбільше, скільки Україна вже втратила через це та як розв'язати проблему?

Сіль, морепродукти та екзотичні фрукти

Блокада польського кордону суттєво ускладнила постачання імпортної продукції з ЄС та викликала ризик виникнення дефіциту на низку категорій товарів.

В інтерв’ю УНІАН перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький розповів, яким продуктам загрожує дефіцит через блокаду кордону.

“Раніше ми, в основному, імпортували продукцію контейнерами через Одесу, тепер це все пішло автомобільним транспортом. І альтернативи немає. Тому можуть виникати дефіцити, починаючи з солі, тому що, на жаль, українське виробництво в тимчасовій окупації. А також інших продуктів, які в нас не вирощуються. Наприклад, цитрусових, бананів. Також морепродуктів, бо в нас зараз немає доступу до моря, щоб повноцінно їх виловлювати. Це не обов’язково щось “лакшері” - це навіть звичайний хек і інша заморожена риба”, - сказав він.

За його словами, якщо для експорту альтернативою є Одеса, то для імпорту її майже немає, окрім як їхати по довшому і дорожчому маршруту. А ми, українці, скажемо відверто, зараз не найзаможніші споживачі. Тому необхідність платити ще більше - означатиме скорочення споживання.

“Тож є ризики, по-перше, дефіциту, а по-друге – такого здорожчання, яке більшість собі не зможуть дозволити. Тому з точки зору економіки, по імпорту того продовольства, яке в нас не вирощується і не збирається, блокування кордону б’є, на жаль, досить суттєво”, - резюмував Висоцький.

Водночас рітейлери зберігають спокій. Так, в пресслужбі Епіцентру в коментарі для Інтерфакс-Україна повідомили, що частка власного імпорту у мережі невисока.

“Команда багато років поспіль працює над зменшенням імпортозалежності: переключилися на українських виробників, віддаємо перевагу національним постачальникам і розвиваємо власне виробництво. Тому всі ці заходи нівелюють проблеми із польським кордоном”, - повідомляє пресслужба Епіцентру.

Водночас в АТБ розповіли, що зараз є висока частка польських виробників в асортименті категорій молочної продукції, заморожених овочів та фруктів, макаронних виробів, напоїв та алкогольної продукції, мийних та косметичних засобів.

На думку Олександра Хмелевського, кандидата економічних наук, блокада завдає українській економіці чималої шкоди. Адже через неї обмежуються постачання продукції з Європи до України. Тож імпортних товарів на полицях українських магазинів може поменшати.

Водночас говорити про критичне зниження імпорту і дефіцит тих чи інших позицій, що назрівають, поки не доводиться: бізнес активно шукає альтернативні шляхи ввезення товарів або ж пропонує українцям доступні аналоги.

Як страждає наш експорт?

Вплив на наш експорт, на думку експертів, не буде таким сильним, як на імпорт.

“Сільськогосподарська галузь не зазнає суттєвих втрат від блокади, адже основний експорт українського агросектору - зерно та олія - здійснюється залізницею або через дунайські та чорноморські порти. Тому якогось помітного скорочення експорту аграрної продукції не відбудеться.”, - сказав Хмелевський в коментарі Агропорталу.

Найбільше з експортерів постраждають виробники товарів з доданою вартістю. За словами Висоцького, через сухопутний кордон, в основному, їхала і їде продукція з доданою вартістю. З точки зору об’ємів, а не вартості, топовими позиціями є цукор, м’ясо птиці, соки, газовані та негазовані води, спирт, кондитерка, мед, яйця. Звісно, зернові і олійні трохи їдуть, але для них блокада не є такою критичною. А от для вищеназваної продукції - це критично.

Зараз виробникам та експортерам цієї продукції потрібно їхати по довшому маршруту через Румунію, Угорщину чи Словаччину. Це довше в часі, дорожче і також створює більші черги на цих пунктах. Це все збільшує кінцеву вартість продукції.

Як відіб’ється на галузях економіки?

За словами Хмелевського, вже почалися проблеми з постачанням пального з Європи. Найбільші проблеми можуть виникнути із постачанням скрапленого газу, який надходить в Україну переважно з Польщі й Литви.

Щодо економіки, то найбільших збитків зазнала транспортна галузь. Простій однієї фури обходиться в 350 євро на добу. Українські транспортні компанії вже втратили мільйони гривень.

Водночас Хмелевський зазначає, що зараз українські компанії працюють над зміною маршрутів постачань. Рішення знайти можна, проте шляхи стануть довшими та менш зручними. В результаті, зростуть логістичні витрати.

Своєю чергою науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе в коментарі OBOZ.UA підкреслила, що втрати перевізників – це лише частина економічних збитків України.

“Втрати всієї економіки України набагато вищі, враховуючи невиконання контрактів підприємствами та припинення виробництва”, - зазначила експерт.

Загалом, Федерація роботодавців України оцінила втрати вітчизняної економіки через блокаду в 400 млн євро лише за 17 днів.

Як розв'язати проблему?

Проблема виникла через те, що внаслідок дії “транспортного безвізу” в 2022 р. обсяг українських вантажоперевезень до країн ЄС зріс порівняно з 2021 р. на 50%. Польські перевізники втрачають гроші та їх це не влаштовує.

Погано і те, що після довгого мовчання польський уряд став на сторону страйкарів.

Польський міністр інфраструктури Анджей Адамчик звернувся до віцепрем’єра України Олександра Кубракова з проханням скасувати обов’язкову реєстрацію в системі “єЧерга” транспортних засобів, які повертаються з України до ЄС і розвантажені на прикордонних переходах Зосін – Устилуг та Нижанковичі – Мальховіце.

Також він звернувся до комісара ЄС з питань транспорту Адіни Валеан з проханням створити спільний комітет для аналізу впливу угоди про лібералізацію транспортних перевезень з Україною (“транспортний безвіз”) на ринок автомобільних перевезень ЄС.

Скасування цієї угоди є головною вимогою польських протестувальників.

“Щодо скасування “транспортного безвізу”, то цю вимогу може виконати лише ЄС. Дивно, що поляки вдаються до дій, які завдають шкоди Україні, але виконати їхню вимогу може ЄС, проти якого вони акцій протесту не проводять. Наразі Єврокомісія вивчає ситуацію. Проте вона вже зробила заяву, що Польща має забезпечити вільний рух вантажівок, інакше буде покарана.”- сказав Хмелевський.

Тож зараз розв'язання питання залежить від ЄС. Водночас є надія і на те, що новий уряд Польщі, який тільки формується не стане на бік перевізників, адже відомо, що він більш проєвропейський.

Вікторія Хаджирадєва