В ногу з ЄС: коли у нас перероблятимуть усі відходи і що буде з полігонами

Щороку в Україні утворюється понад 10 мільйонів тонн відходів, з яких лише 6% йде на переробку. Щоб інтегруватися в ЄС, нам слід кардинально змінити відношення до сміття.

Тонемо в непотребі

Переважну більшість відходів у нас вивозять на майже 6 тис. офіційно функціонуючих полігонів та сміттєзвалищ, загальна площа яких становить близько 8 тис. га. Проте 162 з них - перевантажені, 693 - не відповідають нормам екологічної безпеки, а 2197 потребують рекультивації - на них мають вирівняти схили, нейтралізувати небезпечні речовини, зверху засипати грунт, а потім там може бути облаштована, наприклад, зона відпочинку. Це тривалий і трудомісткий процес - на роки. Крім того, існує величезна кількість нелегальних сміттєзвалищ. Їх близько 35 тис., і щороку з’являються нові. А площа, яку вони займають, становить десь 7% території країни.

Те, що наша земля захаращена сміттям - дуже погана екологічна історія. Але ще гірше, що там, де неконтрольовано збирається дуже багато відходів, - один спалах сірника може призвести до трагедії. 28 травня 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі неподалік Львова розпочалася пожежа, яку вдалося загасити лише через два дні. Вранці 30 травня рятувальники Львівщини ліквідовували загоряння, проте вже о 15:20 під час збирання пожежно-технічного обладнання на території сміттєзвалища відбувся зсув сміття з висоти близько 90 метрів. Під завалами опинилися троє рятувальників, яких згодом дістали без ознак життя, а також, імовірно, там був еколог ЛКП "Збиранка", тіло якого так і не знайшли.

Загалом, зазначають у Міністерствізахисту довкілля і природних ресурсів, пожежі на звалищах трапляються постійно. Наприклад, наприкінці цієї весни вчергове горів полігон у селі Пустовійтівка на Сумщині. Пожежу гасили добу, вогонь охопив 1 гектар площі сміттєзвалища. В результаті у повітря потрапив значний обсяг шкідливих речовини, а Державна екоінспекція нарахувала сотні тисяч гривень збитків. Наприкінці вересня зайнялося 2 га полігону у селі Таборівка на Миколаївщині. Розмір завданої довкіллю шкоди сягнув 2,4 млн грн.

Інструменти проти забруднення

Звичайно, в ЄС поставили нам свої вимоги щодо поводження з відходами. І в червні 2022 року парламент ухвалив рамковий Закон "Про управління відходами", який набув чинності в липні цього року. 

"Якраз цей рамковий закон нам дає змогу чітко сформулювати, що саме має перероблятися, а який відсоток захоронити. Завдяки цьому закону ми відкриваємо можливості для залучення інвестицій", - зазначила заступник міністра захисту довкілля і природних ресурсів Вікторія Киреєва в інтерв’ю Українському радіо.

Нині, за її словами, Міндовкілля разом з Мінфіном та податковоюнапрацьовують підходити до задекларованих у законі положень.

"Другий наш інструмент - це "забруднювач платить". Є вже зареєстрований законопроєкт у Верховній Раді про відходи тари та відходи від упаковки. Ми розуміємо, що це найбільший відсоток відходів, і ми не знаємо, що з ними робити. Бо сюди відносяться і пластикові пляшки, і папір, і обгортки, і скляні та алюмінієві банки, і багато іншого. Це, напевно, 95% тієї сировини, яку потрібно сортувати. І якраз цей закон чітко впроваджує цей механізм. Він доволі складний. Це нова навіть фінансова система поводження з відходами в Україні. Але вона працює в Європі. Ми будемо починати з кількох видів відходів. Потім перейдемо на батарейки, електронне обладнання, шини, мастила і, навіть, утилізацію автотранспортних засобів", - пояснила представник Міндовкілля.

Такпоступово напрацьовується нормативно-правова база для впровадження змін. А додатково створюються нові вимоги до сміттєзвалищ і полігонів.

"Той, хто буде збирати несортоване сміття, в нього дуже буде відрізнятися податок від того, хто його сортує. Це перший такий інструмент для впровадження сортування, який держава дає бізнесу, що займається сортуванням. Тому що не буде вигідно перевізникам і тим, хто збирає відходи на полігонах, приймати несортоване сміття. Це просто буде в декілька разів відрізнятися сума. Тобто головна ідея така: хочемо платити менший податок - починаємо сортувати. Коли з'явиться ринок сортування, попит і пропозиція, тоді все це почне розвиватися. Це буде нова сфера розвитку і виготовлення певної продукції з вторинної сировини. Додатково будуть і певні надходження до державного та місцевих бюджетів. І органи місцевого самоврядування якраз зможуть, за рахунок екологічних коштів, облаштовувати місця для збору цього сміття",- підкреслила Киреєва.

В цілому реформа направлена на зменшення захоронення відходів та збільшення обсягів їх переробки, як у Європі. Однак на першому етапі неможливо повністю відмовитися від полігонів, як наприклад, це вже зробила Швейцарія. Полігони в Україні поки що будуть, але лише ті, які повністю відповідатимуть сучасним стандартам безпеки. Планується, що з 1 січня 2030 року всі полігони в Україні мають бути приведені у відповідність до європейських стандартів або - закриті. До того часу необхідно втілити такі стандарти екобезпеки:

- вдосконалення технічного стану полігону;

- оновлення необхідного устаткування;

- створення системи вилучення та знешкодження фільтрату і біогазу;

- впровадження чи оновлення системи контролю та моніторингу впливу на довкілля;

- організація належної протипожежної безпеки та умов праці.

Перші проєкти

Тим часом вже з’явилися перші інвестиційні проєкти з будівництва переробних підприємств. Зокрема, у Київській області найближчим часом буде підписано меморандум з 30-ма громадами. Активно в цьому напрямку працюють у Полтаві, Івано-Франківську, Одесі, Харкові.

"Впевнений, що далі цим шляхом піде п’ята, шоста, десята громада і Україна, нарешті, отримає 207 нових сучасних заводів європейського зразка та зможе впровадити принципи кругової економіки", - наголосив міністр захисту довкілля і природних ресурсів Руслан Стрілець.

Під час відкриття Національного форуму "Управління відходами в Україні: законодавство, економіка, технології", організованого Всеукраїнською Екологічною Лігою, він зазначив, що у деяких аспектах Україна має шанс стати прикладом для країн ЄС, які сьогодні прагнуть перейти від технологій спалювання відходів до більш сучасних підходів. Ми ж одразу можемо впроваджувати найкраще і будувати свою систему управління відходами - з чистої сторінки, з урахуванням кращого досвіду інших.

І вже 2032 року, за словами міністра, практично весь непотріб у нас можна буде переробляти.

Галина Гірак