З Лавровим та без пів-Європи: чи вдасться Росії розвалити ОБСЄ
Боротьба за вплив у ОБСЄ, схоже, загострюється: низка країн відмовилася брати участь у її останньому засіданні, а країна-агресор Росія, навпаки, туди прорвалася - зовсім не для укріплення безпеки. Які плани у РФ?
Шпигунське гніздо
Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) викликає все менше довіри.
Ще до 24 лютого 2022 року білі авто з великим лого ОБСЄ не раз і не двічі помічали біля генделів у відносно спокійних місцях тоді, коли потрібно було фіксувати російські обстріли на лінії зіткнення.
А у свіжому розслідуванні видання Радіо Свобода йдеться, що посади у керівних органах ОБСЄ обіймають кілька осіб, пов'язаних із Кремлем. Москва, ймовірно, використовувала цих людей для збирання інформації та впливу на роботу організації в інтересах Росії.
Зокрема, повідомляється про старшого стратегічного радника секретаріату ОБСЄ Антона Вушкарника - колишнього працівника посольства РФ у Вашингтоні; співробітницю міжнародного секретаріату Парламентської асамблеї ОБСЄ Дар’ю Боярську - колишню співробітницю МЗС РФ і перекладачку Путіна; колишню співробітницю Генерального секретаріату ОБСЄ Салтанат Сакембаєву - дружину заступника глави МЗС РФ Андрія Руденка, котрий раніше теж був представником Росії в ОБСЄ.
Журналісти Радіо Свобода вважають, що ці росіяни мали доступ до чутливої інформації та великого масиву матеріалів для службового користування.
Так, у Сакембаєвої був доступ до інформації про діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактної групи з представників України та Росії, де ОБСЄ виступала посередником у діалозі. Вона також була брала участь у засіданнях, присвячених іншим конфліктам за участі Росії - у Молдові, Грузії та на Кавказі, входила до офіційних делегацій, відвідувала засідання ради міністрів країн-членів ОБСЄ. Відомо, що Сакембаєва зберігала свою посаду у секретаріаті ОБСЄ й після загострення ситуації між Україною і Росією (працювала в секретаріаті до липня 2022 року). Журналісти зауважують: на думку дипломатичних джерел, Сакембаєва ділилася з чоловіком інформацією, що могла його цікавити.
При цьому Антона Вушкарника навіть дехто з колег зве "полковником", прямо натякаючи на його зв’язки з російськими спецслужбами. До речі, Радіо Свобода має коментар від джерела із Вашингтона, що американська розвідка цікавилася Вушкарником "не просто як пересічним співробітником посольства". На посаду у Групі експертів зі стратегічних питань (SPSU) його кандидатуру запропонувало МЗС РФ, отримав він її у 2017 році, але відомство також оплачує його роботу.
Щодо Боярської - вона почала "гарувати" в ОБСЄ у лютому 2021 року, а з вересня 2021 року стала головою віденського бюро зв'язків ПА ОБСЄ. ЇЇ сфера відповідальності - російськомовна версія сайту міжнародного секретаріату. Втім траплялися випадки, коли у російськомовних перекладах згадки про РФ у контексті війни в Україні кудись "зникали". Дипломатичні джерела наголошують, що вона, "як перекладачка Путіна, проходила перевірки російськими службами безпеки, котрі... часто діють у манері КДБ". Відомо, що після розслідування трьох німецьких ЗМІ про роботу Боярської в ОБСЄ назву її посади на сайті ПА ОБСЄ змінили на "старший радник".
Втім Офіс генсека ОБСЄ надіслав Радіо Свобода коментар, що усі посадові особи організації, "незалежно від їхньої національності чи типу контракту, зобов’язані представляти виключно інтереси ОБСЄ та підпорядковуватися Кодексу поведінки працівників організації, який є у відкритому доступі".
Що ж, зробимо вигляд, що повірили.
Росія рветься у міжнародні організації
Вірніше, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну ще якось можна було робити гарну міну при поганій грі, зараз же це виглядає непристойно. Тож частина поважних людей таки відмовилася спілкуватись на зустрічі у Скоп’є з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим: саміт, куди Лавров вперше за останній час летить через Болгарію та Північну Македонію, бойкотуватимуть країни Балтії, Польща та Україна. При цьому держсекретар США Ентоні Блінкен поїхав з міністерської зустрічі ОБСЄ ще до прибуття на неї Лаврова.
Найімовірніше, саме Блінкена мав на увазі очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, коли заявляв про наявність колег, які відвідають вечерю, що відбулася без Лаврова, але не залишаться на пленарне засідання.
Схоже, відлунням образи на все це стала заява речника Кремля Дмитра Пєскова на брифінгу 29 листопада. Коли журналісти запитали у нього, чи зростатиме залучення РФ до діяльності міжнародних організацій, він зауважив: Росія начебто готова налагоджувати добрі стосунки з усіма що й робить з тими країнами, які готові відповідати взаємністю, але то Захід - "непередбачуваний".
До речі, росіян поки нікуди особливо й не запрошують. Скоріше, звідусіль женуть: днями РФ вперше в історії виключили з виконавчого комітету Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ); на початку листопада представника Росії вперше не обрали до складу Міжнародного суду ООН (він програв представникові Румунії, колишньому міністру закордонних справ Богдану Ауреску); ЮНЕСКО, і теж вперше, не обрала Росію до складу одного зі своїх основних органів - Виконавчої ради.
А їм-бо так хочеться "відчути себе людьми", надіти навушники й посидіти у зручних м’яких кріселках зали засідань, прогулятися чисто вимитими вулицями, посидіти у кафе з кавою та газетою на англійській чи французькій. Але - зась. На Захід їх не кличуть, бо пам’ятають Бучу, Ірпінь та Маріуполь. І розуміють: скільки не мий руки після подібного рукостискання, не відмиєшся.
Проте росіянам дещо вдається: 21 листопада РФ разом із Білоруссю наклали вето на затвердження Естонії наступним головою ОБСЄ у 2024 році. Москва ще з 2020-го неодноразово виступала проти такого призначення, посилаючись на те, що Естонія є членом НАТО.
На тлі спротиву РФ Мальта отримала пропозицію взяти на себе головування в ОБСЄ у 2024 році. Її розглядали як компромісний варіант, оскільки вона декларує нейтралітет, хоч і засудила російську агресію та, як член ЄС, приєдналась до санкцій проти Росії. Та 24 листопада РФ на засіданні дипломатів ОБСЄ у Відні також заблокувала обрання Мальти державою, котра головуватиме в Організації у 2024 році.
За даними брюсельського кореспондента Радіо Свобода Рікарда Джозвяка, РФ заблокувала призначення Мальти головуючою державою в ОБСЄ, а також чотирьох топ-посадовців організації, включно з генеральним секретарем, бо "росіяни хотіли, щоб Лаврова прийняли у Північній Македонії".
Разом із тим глава дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель 29 листопада на прес-конференції з головою північно-македонського МЗС Дімітаром Ковачевським у Скоп’є пояснив, що візит Лаврова на саміт ОБСЄ є виправданим, оскільки "важливо, щоб він особисто почув критику у бік РФ".
Та чи багато це у дійсності важить?
"Російська Федерація сьогодні в ОБСЄ фактично бойкотує і блокує всі процеси. Нагадаю, що вона досі є членом ОБСЄ. В ОБСЄ є право консенсусу: якщо одна країна проти, то все зупиняється. РФ активно маніпулює і використовує це своє право консенсусу, блокуючи бюджетні питання, блокуючи питання головування. Нагадаю, що з 2024 року в ОБСЄ мала головувати Естонія. Росія зупинила цей процес. В ОБСЄ, оскільки Росія ще є її членом, участь Лаврова - вона не є релевантною з точки зору, що тепер Росію приймають", - підкреслила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар 30 листопада.
Ірина Носальська