Ультиматум Орбана: як ЄС реагуватиме на антиукраїнські випади Угорщини

Чому прем’єр-міністр Угорщини перейшов до ще більш рішучих дій проти України, ніж раніше та що можна цьому протиставити.

Днями прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав лист президентові Європейської ради Шарлю Мішелю, в якому висунув ультиматум щодо голосувань на підтримку України. Що може зробити ЄС аби вгамувати Угорщину?

Б’є по важким питанням

Напередодні саміту ЄС 14-15 грудня, де Україна очікує рішення про відкриття офіційних переговорів про вступ, Угорщина погрожує їх блокувати. І не лише їх, а й усі рішення ЄС на користь України.

Це виходить з листа Віктора Орбана Шарлю Мішелю, з яким ознайомилось видання Politico. У ньому угорський прем’єр закликав переглянути всю європейську політику щодо України.

Орбан натякнув, що голосуватиме проти кількох категорій рішень наступного саміту ЄС: щодо гарантій безпеки; щодо додаткової фінансової підтримки України; про подальше посилення режиму санкцій; щодо “майбутнього процесу розширення ЄС”.

Орбан не раз займав антиукраїнську позицію і раніше, але як привід до такої поведінки використовував боротьбу за права нацменшин в Україні. Цього разу він пішов далі і звернувся до тем, які є предметом дискусій всередині самого ЄС. Тож цього разу мова буде йти про фундаментальні геополітичні речі.

“Європейська рада повинна провести відверту і відкриту дискусію про реалістичність стратегічних цілей ЄС в Україні”, – йдеться в листі Орбана.

За словами угорського лідера, попри контрнаступ, розпочатий Україною влітку, ситуація на полі бою залишилася практично незмінною, що вимагає роздумів і можливого коригування наших цілей та інструментів

Орбан на пряму запитує, чи повинна Європа продовжувати підтримувати Україну в той час, коли є вірогідність, що США, які до цього моменту надавали основну частину військової допомоги Києву, можуть припинити фінансування через глухий кут в Конгресі щодо майбутньої підтримки.

“Європейська рада повинна провести відверту і відкриту дискусію про реалістичність стратегічних цілей ЄС в Україні, які наразі спрямовані на досягнення військової перемоги України і військової поразки Росії з наміром викликати фундаментальні політичні зміни в Росії”, -  пише він.

Орбан задається питаннями, які турбують не лише Угорщину, а й весь Союз: чи вважаємо ми все ще реалістично досяжними ці цілі? Чи є ця стратегія стійкою без потужної підтримки з боку США? Чи можемо ми сприймати постійну підтримку з боку США як належне? Як ми уявляємо собі архітектуру безпеки Європи після війни? Як поєднати амбітні європейські прагнення України з нашими стратегічними інтересами та політичною і економічною реальністю як в ЄС, так і в Україні?

“Європравда” пише, що саме ці формулювання і європейські ЗМІ, і держави ЄС одностайно сприйняли як ультиматум Орбана. Однак привертає увагу те, що лист не містить його обіцянки ветувати ці рішення. Більш розмиті формулювання обрані не випадково – вони дають угорському лідеру змогу маневрувати в залежності від ситуації

Своєю чергою президент Євроради вже відреагував на ультиматум Орбана. Він сказав, що ЄС та Україна вже перебувають у стані “стратегічного партнерства”, оскільки блок має угоду про асоціацію з країною. Тож це не питання для дискусій.

Що грає на руку Орбану?

Є фактори, які дозволяють Орбану вести себе так відверто нагло. 

На початку червня наступного року в ЄС відбудуться вибори до Європейського парламенту. На жаль, в деяких країнах ЄС на національних виборах іноді обирають євроскептиків або дають їм немалу підтримку. 

Заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук у статті про Угорщину для ТСН написав, чому проблема не лише в політиці Віктора Орбана.

Він відмітив, що нещодавно на виборах в Нідерландах переміг ультраправий Герт Вілдерс. Також високі показники продемонстрували євроскептики в Словаччині, де першість на парламентських виборах здобула партія “СМЕР” Роберта Фіцо. На виборах у Польщі більшість голосів здобула політсила “Право і Справедливість”, яка хоч і не зможе сформувати уряд, проте вже почала агресивну кампанію задля посилення своєї присутності в Європарламенті.

В Румунії також ростуть показники популістичного “Альянсу за союз румунів”  (AUR), який теж вірогідно буде представлений у Європарламенті (відверто антиукраїнська політсила).

Крім того, деяким країнам ЄС вигідно, що Угорщина і Словаччина вже утворили міні-союз, який заважає євроінтеграції України. 

“Тут згодився Орбан і Фіцо, які начебто працюють на Кремль, але вони працюють одночасно на незадоволених всередині Європи”, – сказав 24 Каналу політолог-міжнародник Руслан Осипенко.

Усе через те, що Європа неоднорідна й деякі країни сумніваються щодо того, чи треба така велика країна як Україна в ЄС. Однак вони про це не хотіли б говорити публічно.

На думку експерта, деякі країни ЄС побоюються реформування, яке неминуче чекає на Союз, коли до нього приєднається Україна.  

Коли Україна стане членом ЄС, буде перерозподіл політичного впливу у Європейському парламенті. Також буде перерозподіл фінансових потоків. Дотацій можуть не отримати країни Півдня Європи.

Також є невдоволення економічними, логістичними та торговельними питаннями. Країни Центральної та Східної Європи не готові конкурувати з Україною у цих сферах. Особливо це стосується аграрних питань.

Чим може відповісти ЄС

Водночас так званий ультиматум Орбана можна подолати. Для цього є різні варіанти. Видання Politico пише, що ЄС має радикальний “план Б”: якщо Орбан на саміті ЄС 14-15 грудня блокуватиме рішення блоку про відкриття для України офіційних переговорів про вступ, до Будапешта можуть застосувати статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволяє припинити право голосу країни-члена щодо рішень блоку.

Водночас такий план малоймовірний, тому що наразі немає єдності серед країн-членів через те що це навіть може призвести до  виходу Угорщини з ЄС.

Також є сподівання, що Угорщину можна вгамувати, якщо надати їй кошти, які були заблоковані через порушення демократичних стандартів у країні. Йдеться про 6, 3 млрд євро.

Крім того не варто забувати, що в ЄС почали обговорювати можливість реформування Союзу. Одним із пунктів є відмова від одностайного голосування і прийняття рішень більшістю голосів, якщо це станеться, то шантаж Орбана більше не пройде.

Гарною новиною для України є те, що країни ЄС нещодавно погодили рекордний пакет фінансової підтримки для України розміром 50 млрд євро до 2027 р. і це сталося без вето Угорщини.

“Головне – це підтримка України. Це рішення підтримати Україну кредитами й грантами “ніким не заперечується”, - заявив єврокомісар з бюджету Йоганнес Ган. 

Це дає надію, що з Угорщиною ще можна домовлятись. 

Вікторія Хаджирадєва